Тарас Шелестюк: "Хочу у професіонали ще з першого дня занять боксом"

Новоспечений чемпіон світу з любительського боксу українець Тарас Шелестюк (69 кг) розповів "Чемпіону" про шлях на боксерський "Еверест", а також про свої захоплення хіп-хопом і перехід у професіональний бокс.

- Тарасе, поділися враженнями від перемоги на чемпіонаті світу.

- Мені було дуже приємно, коли після фінального бою рефері підняв мою руку. Приємно за свого тренера Володимира Віннікова, за тренерів збірної, за всю нашу державу - Україну. Але найбільше переповнювали емоції, коли ми з тренером слухали гімн України на найвищій сходинці п’єдесталу пошани - такі миті запам’ятовуються на все життя!

- У фіналі ти зустрівся з дуже непростим суперником - дворазовим чемпіоном світу казахом Серіком Сапієвим. Чи нервував ти перед цим поєдинком?

- Чесно кажучи, не дуже. Так, я до цього лише програвав Сапієву, до чемпіонату світу-2011 ми з ним двічі зустрічалися. Але перед виходом на цей фінальний бій я був упевнений у своїй перемозі на 100%. Кожною клітиночкою свого тіла я відчував, що через три раунди матиму підстави для того, щоб підняти руки до гори та приймати привітання від тренера й інших боксерів збірної України. По-іншому і бути не могло!

- Який поєдинок був для тебе найважчим? Проти росіянина Андрєя Замкового, кубинця Банто Суареса, француза Алексіса Вастіне, чи все ж таки фінал проти Сапієва?

- Жереб у мене був просто таки вбивчий! Як сказав потім головний тренер збірної України Дмитро Дмитрович Сосновський: "Шелестюку довелося йти по мінному полю". І я з ним згоден - що не суперник, то чемпіон світу, фіналіст чемпіонату світу, фіналіст Олімпійських ігор… Напевне, найважчий бій був проти кубинського боксера. Коли у тебе такі суперники, то на перший план виходить тактична боротьба. Ми з тренером правильно побудували плани на поєдинки, і не лише вибралися живими з цього мінного поля, а пройшли по ньому тріумфальною ходою!

- Які особливості чемпіонату світу з боксу у Баку можеш відзначити?

- Мені дуже сподобалася організація змагань. До того ж, було багато сильних боксерів - адже це перший ліцензійний турнір, де ми могли завоювати олімпійські ліцензії. Світова першість у Баку стала дебютними змаганнями з боксу, де випробували нову систему підрахунку балів. Я вважаю, що тепер суддям буде значно складніше "тягти за вуха" тих чи інших боксерів. Ця система - більш об’єктивна, адже боксери та судді бачать загальний рахунок лише по завершенні раунду, а не впродовж усього поєдинку. Навіть бокс змінився трохи - став більш агресивним, напористим. Ніхто вже не бігає по рингу від суперника після виграного стартового раунду, як було раніше.

- Наскільки мені відомо, ти пишеш і читаєш реп. Чи не плануєш присвятити якийсь речитатив перемозі на чемпіонаті світу?

- Ой, останнім часом на реп узагалі не було часу - постійно збори, тренування, змагання. Ми взагалі про бокс майже не пишемо, його і так у житті вистачає.

- Ти кажеш - "ми". З кимось у дуеті виступаєш?

- Так, це наше з братом Богданом хобі (Богдан Шелестюк - також боксер, кандидат до збірної України. Чемпіон України-2010 у ваговій категорії до 64 кг, - авт).

- Один із найкращих боксерів світу Рой Джонс навіть альбоми власні видає. Не плануєте і собі так зробити?

- От коли я буду таким титулованим, як Рой Джонс, тоді можливо і запишемо кілька реп-платівок. А поки що нам потрібно багато чого доказувати у боксі (сміється).

- Чи плануєш переходити у професіонали після Олімпійських ігор?

- Золота медаль чемпіонату світу - це моя перша сходинка на шляху до хорошого контракту з промоутерською компанією. Я давно хочу спробувати себе у профі-ринзі. Після Олімпіади в Лондоні мені буде вже 27 років, і я не бачу сенсу залишатися у любителях. Якщо чесно, то я хочу в професіонали ще із самого першого дня занять боксом.