Сергій Дзиндзирук: Найважче перед поєдинком - "зробити" вагу

- Сергію, вас зараз вкотре чекає захист титулу. Як до нього готуєтеся? Що відомо про суперника? Про його сильні сторони?

- Разом з тренером ми вивчили відеозаписи декількох його поєдинків, манеру ведення бою, технічну підкованість. Моя підготовка до цього бою нічим не відрізнялася від підготовки до інших боїв. Її я почав за десять тижнів: ЗФП, біг, підкачка, школа боксу, а потім спаринги.

Противник молодий, енергійний, технічний. До його сильних сторін можна віднести молодість, фізичну підготовку. Він дуже міцний парубок, панчер, що володіє сильними ударами з двох рук. Думаю, це гідний суперник. Бій повинен вийти напруженим, це буде боротьба нервів, а переможе той, хто витримає темп і впорається з напругою. Але я просто зобов'язаний захистити свій пояс. Упевнений, що отримаю перемогу.

- Що складніше, завоювати пояс або ж захищати його?

- Коли став чемпіоном світу, думав - все, мрія, до якої так довго йшов, збулася і зараз повинно стати легше. Але вже під час першого захисту титулу зрозумів, що готуватися потрібно ретельніше - потрібно більше уваги і концентрації. Адже від чемпіона світу чекають набагато більше, ніж від звичайного боксера.

- Яку роль у вашій кар'єрі зіграла Німеччина? Змогли б добитися аналогічних успіхів в Україні?

- Річ у тому, що в колишніх радянських республіках професійний бокс нерозвинений. Лише зараз з'являються клуби, менеджери, контракти з телебаченням тощо. У нас був сильно розвинений любительський бокс. Але той, хто хоче стати профі, шукає зарубіжні клуби, - європейські, американські. Сподіваюся лише на те, що за 3-5 років Україна і Росія вийдуть на світовий рівень професійного боксу.

- Як ви опинилися у Німеччині?

- У грудні 1998 року підписав контракт з лондонським клубом "Колледж Леннокса Льюїса". Це був мій перший професійний контракт, строком на три роки. За цей час провів 18 поєдинків. Але потім Леннокс Люіс, ставши чемпіоном світу, почав боксувати в Америці, в лондонському клубі почалася плутанина, і бокс в ньому відійшов на другий план. Тому мені довелося шукати інший клуб. Допомогли Сидоренко, Котельник (Сидоренко та Котельник також виступають за Universum Box Promotion, останній створив свою промоутерську компанію "АК1" - ред.) а також брати Клички, що на той момент працювали з Клаусом-Пітером Колем. Вони розповіли про мене своєму керівництву. Я приїхав до Гамбурга, потренувався тут, провів з клубом переговори, і ми прийшли до згоди. Ось вже шість років я виступаю за Universum.

- Я за вдачею дуже спокійна людина, не люблю понтуватися, виставляти себе, просто виходжу на ринг і роблю свою роботу, не більше. Сьогодні я чемпіон, завтра ним стане хтось інший. Тому не варто дуже задирати носа.

- Але якщо поглянути на Кличків, то свої спортивні досягнення вони трансформували у гламурний бізнес.

- По-перше, їм допомогло те, що вони супертяжі, а, по-друге те, що вони брати і обидва непогано боксують: це дало рекламу, розкрутку... Пізніше вони створили власне промоутерське агентство.

- Як пройшла адаптація в Німеччині? Німецька мова важко давалася?

- Важче ніж англійська. Чесно кажучи, і спілкування німецькою не вистачає - лише на тренуваннях з тренером. У клубі дуже багато російськомовних боксерів, тому спілкування німецькою зведене до мінімуму, і мову вивчати непросто.

- З ким товаришуєте у клубі?

- В основному з українськими хлопцями - Сидоренком, Котельником, Димитренком. Ввечері ми часто зідзвонюємося, ходимо один до одного в гості, дружимо сім'ями. Я одружений і у мене двоє дітей.

- Як дружина сприймає вашу роботу?

- Олена до боксу ставиться нормально. Вона розуміє, що це моя робота і задоволена тим, що ми зараз живемо у Німеччині - старша п'ятирічна дочка Катя ходить у садок, учить мову.

А молодшій поки лише півтора місяці. Ми часто їздимо до України. На мої бої вона приходить по можливості.

- Дружина на боях сильно хвилюється?

- Якщо бій складається важко, нервує, говорить, що намагається навіть не дивитися на ринг. А якщо бій виходить легшим, то з цікавістю стежить за тим, що відбувається.

- А старша дочка?

- Катя відвідала мої останні два поєдинки і реагувала на бій нормально. Хоча вона поки не до кінця усвідомлює, що таке бокс. Їй цікаві великий зал, купа народу...

- Як познайомилися з Оленою? Чи не на боксі?

- Ні. Після закінчення спортивного училища ми з товаришем разом знімали житло в Броварах (передмістя Києва), а Олена жила по сусідству. Почали з сусідського спілкування, а потім стосунки переросли у серйозніші.

- Як розслабляєтеся після бою?

- Все залежить від того, наскільки напруженим він вийшов. Як правило, відпочиваю з друзями і з сім'єю. По можливості, йдемо у басейн або у сауну - після боїв дуже сильно болять м'язи, а вода є кращим засобом для релаксації. А якщо поєдинок склався вдало, збираємося з друзями, п'ємо пиво, вино. Ось, мабуть, і вся програма відпочинку.

- Багато боксерів після боїв виїжджають у відпустку.

- Я після поєдинку, побувши у Німеччині днів п'ять, прагну відразу ж поїхати додому до батьків під Київ, до Броварів. А там завжди - метушня, метушня, вирішення різних проблем... Коротше, поринаю в домашній клопіт. Останній рік, після народження другої дочки, відсотків сімдесят часу провожу в Україні - недавно купив у Броварах велику квартиру, там у мене і бізнес, і друзі. Поки в мої плани не входить залишитися назавжди у Німеччині.

- На дієтах сидите?

- Звичайно, коли готуюся до поєдинку. Легкий сніданок не пізніше, ніж за півтори години до тренування. На обід краще з'їсти шматок м'яса, мучне з раціону практично викидається, налягаю на білки і вуглеводи - головним чином салати, м'ясо. Вечеря - легка.

- Я сам. Ми, боксери, тут профі, за спиною сила-силенна поєдинків, і кожен відмінно знає свій організм, як йому треба харчуватися. Крім того, в клубі є дієтолог, який завжди підкаже, що краще їсти.

- З роками складніше утримувати потрібну вагу?

- Така проблема існує у всіх боксерів, окрім супертяжів. Є навіть боксерська мудрість: поєдинок складається з трьох етапів. Перший - коли починаєш тренування за два місяці до бою. Другий - коли "робиш" вагу перед поєдинком, скидаючи п'ять-шість кіло, але прагнучи зберегти сили. Це, напевно, найскладніший етап. І третій етап, найлегший - бій.

- Ви вже проводите не перший захист. Не думаєте про об'єднання поясів?

- Про це почав думати відразу ж після завоювання титулу, розмовляв із цього приводу зі своїми промоутером і менеджером. Вони, начебто, не проти, але дедалі чіткіше усвідомлюю, наскільки складно організувати об'єднання. Американці не дуже прагнуть цього. У себе за океаном вони боксують один проти одного, заробляючи мільйони, і їм не дуже цікавий європейський чемпіон.

Олександр Павлов, текст і фото Sportbox.ru