Кличко: Я радий, що після бою з Ф'юрі мені не підняли руку

Після поразки від Тайсона Ф'юрі мотивація у Володимира Кличка повернути собі титули просто зашкалює.

Про це заявив сам український боксер, який поступився британцю рішенням суддів після 12-раундового поєдинку.

- Сталося те, що назрівало протягом тривалого часу. Мені раніше не здавалося, що я втратив мотивацію за той час, що володів титулами, але зараз, коли вони вже не мої, мотивація просто злетіла. Я не відчуваю себе побитим або переможеним. Я тільки програв. Безпосередньо після бою стан був, скажімо так, прямо протилежним підйому, але я вже давно заспокоївся.

За словами Кличка, пройшло всього два-три дні, а він уже думав тільки про те, що у контракті на бій з Ф'юрі була включена опція на матч-реванш.

- Так що Ф'юрі від мене нікуди не втече, і я дуже радий, що мені не треба за ним бігати та просити: "Дай мені, будь ласка, матч-реванш! Дай мені, будь ласка, матч-реванш! Тому вже через кілька днів після нашого поєдинку я оголосив, що матч-реванш обов'язково буде. Він відбудеться у період з квітня по червень. З точною датою поки не визначилися, як і з місцем, але я майже впевнений, бій пройде у Великобританії. На це працює, у тому числі, і курс євро до фунта стерлінгів, як і, зрозуміло, те, що Ф'юрі тепер чемпіон, а я претендент, і я ніяк не проти того, щоб битися у нього на батьківщині.

- Було таке враження, що Ви важко сприйняли поразку.

- Два-три дні були важкими, але я розумів, що це пройде. У цьому стані я не хотів нічого говорити. А потім все встало на свої місця. Більше того (зараз я вам абсолютно чесно скажу), я радий, що після бою з Ф'юрі мені не підняли руку. Зал б мене освистав. Навіщо мені це? Поразка краще, ніж така перемога.

- Усі реагували на поразки по-різному, але більшість все ж поділялася на дві групи: одні звинувачували у трагедії всіх, крім себе, інші - виключно себе. Якою буде Ваша відповідь на одвічне питання: "Хто винен?"

- Багато років, спочатку разом з Віталієм, я створював свою команду, яка включає у себе менеджерів, тренерів, юристів, асистентів і взагалі різних фахівців. Я працював з різними тренерами. У результаті я набрав величезний досвід. Це стосувалося всіх моментів, у тому числі і боксу як бізнесу. Вилилося все це у те, що я зібрав найкращу команду з усіх можливих. Зараз багато хто вказує на того чи іншого члена моєї команди, як на винуватця. Найчастіше на мого тренера Бенкса, про якого говорять, що він молодший за мене, і тому не може зі мною працювати. Так от, при всій моїй повазі, я хочу сказати всім: ніхто, крім мене, не винен у моїй поразці. Ніхто.

- І в чому ж Ваша вина?

- Я був у найкращій фізичній формі у своєму житті. Але жодна фізична форма тобі не допоможе, якщо не поєднується з хорошою психологічною формою. Справа була не у травмі, не у перенесення бою, не у швидкості пересування Ф'юрі по рингу. Справа була у тому, що я не увійшов у поєдинок, не відчув його, не відчув суперника. Я не міг зловити ціль, щоб правильно нанести удар. Це мене страшно дратувало, а коли наверх вилізли емоції, слідом за ними з'явилася якась скутість.

Я гірше, ніж зазвичай, відчував дистанцію. Думав занадто багато, прораховував, вдарити так чи сяк, а працювати треба було на інстинкті, тому самому killer instinct. Побачив, що він відкрився - тут же на автоматі пробив. Я все чогось очікував, очікував, а можливості виправити становище витікали між пальцями. Це проглядалося і в попередніх моїх поєдинках. А тут ще суперник такий незручний попався, і все це викликало якусь втому, збентеженість, навіть розгубленість.

Але тепер я розумію, що потрібно було робити. Я собі поставив точний діагноз і знаю, як і чим мені тепер лікуватися.

Володимир Кличко. Світлина Reuters

Нагадаємо, що у Тайсона вже відібрали один з виграних титулів.

- Тобто Ваша головна помилка - що занадто довго чогось чекали?

- Ну, звичайно як буває? Ти прицілився і вдарив, а з Ф'юрі ціль увесь час була поза межами досяжності. Він повів бій у переважно захисній манері та велику частину часу тримався на відстані. Якби він побіг на мене, як Кубрат Пулєв, все було б інакше. У Пулєва мені дуже просто було влучити. А тут я викидав мало ударів і не діставав, бо Ф'юрі був далеко. З ним треба було йти вперед, знаючи, що перші два, а то й три удари припадуть по повітрю, і тільки четвертим або п'ятим ти його дістанеш. А я нічого цього не робив.

Загалом, знаєте, як буває у футболі: одна команда знаходить якусь щілинку в обороні іншої і вже лупить туди. Ось і він знайшов таку щілинку, і якось дуже вписався у неї. Його габарити, його вкрай незручний стиль дуже точно підходили до цієї щілинки. Але головне, і це цілком моя вина, - що ця щілинка була!

- А як вона з'явилася? Чому?

- Напевно, утворилася через те, що я давно не завойовував титули, а тільки відстоював їх. Захищав фортецю, а не брав її. Стримував, а не ламав, не підкорював. Тепер, після поразки від Ф'юрі, я знову вільний. Мене більше ніщо не тримає. Я стільки років бився, у мене були будь-які суперники: великі, маленькі, правші, лівші, я з ними з усіма навчився працювати. Але моє довге чемпіонство емоційно, психологічно мене затиснуло. А тепер я знову вільна людина. Коли я знову вийду у ринг, я буду абсолютно розкутий. Але це не означає, що я стану дурнем, що біжить на зустрічний удар. Однак тепер я покажу інший бокс.

- Який саме?

- Бокс людини, якій нічого втрачати. Той, хто захищає титул, може його втратити. Тому, хто намагається завоювати титул, втрачати нічого. У моєму нинішньому становищі є свої плюси, і хочу, щоб через п'ять років, коли я буду згадувати ці дні, я міг би сказати: добре, що все сталося так, як сталося. Я сподіваюся, що у 2016 році я зможу показати те, чого б я ніколи не зміг показати, не зміг досягти, якби не було цього програшу Тайсону Ф'юрі.

Ну і людям теж стало цікавіше. Якби я його переміг, всі сказали б: "Ну ось, ще одного побив..." А тепер з'явилася драма. Коли одна людина стільки років стоїть на вершині, людям стає нудно, як, наприклад, коли з року в рік у Формулі-1 перемагав Шумахер. Тепер у важкій вазі знову з'явилася інтрига. По-своєму ця ситуація пішла мені на користь. У мене з'явилася конкретна мета, чітка мотивація. Я, слава богу, здоровий. Мені ще далеко не 50. А що програв... Так будь-який мій програш, будь то П'юрітті, Сандерсу чи Брюстеру, зробив мене краще як на рингу, так і за межами рингу. І з Ф'юрі, сподіваюся, буде точно так само.

- Було таке відчуття, що Ф'юрі вивчив Ваш стиль і добре підготувався до бою конкретно з Вами.

- Він взагалі хороший боєць. Я із самого початку говорив, що це буде один з найскладніших для мене боїв. Він був у відмінній формі. Уміло користувався своїм зростом, довжиною рук. Стійки міняв, що, в принципі, не було для мене великою проблемою, але незручності створювало. Так, він підготувався до бою зі мною, але все, що він наробив, могло і не спрацювати. У перших раундах я бачив, що він не дуже впевнений у собі, а тому зайве обережний. Ось коли він відчув, що я не можу до нього пристосуватися, тут він різко додав.

За матеріалами "Чемпионат.com"