Хей переміг Валуєва

Девід Хей (23-1-0, 21 КО) розділеним рішенням суддів переміг Ніколая Валуєва (50-2-0, 34 КО) за підсумком усіх 12 раундів та став чемпіон світу у надважкій вазі за версією WBA.

Рахунок суддівських записок після завершення бою - 114:114, 112:116, 112:116.

Обидва боксери розпочали бій з пристрілки, явно не намагаючись форсувати події на рингу. За три хвилини бійці не провели жодного чистого удару, однак чітко продемонстрували свою тактику на бій.

Валуєв у своєму стилі був готовий проводити бій від оборони, приймаючи більшу частину ударів на себе та викидаючи швидкий джеб. Хей же намагався дістати суперника одиночними або подвійними боковими, діючи на швидких контратаках, та з миттєвим відходом від Валуєва.

З перших хвилин британець (і це попри різницю у зрості у більш ніж 20 см) обрав відкриту стійку, рідко піднімаючи руки до обличчя. Увесь бій дуже помітною була різниця у швидкості - Хей встигав не тільки "жалити" боковими, а інколи і двійками, але і спокійно, навіть якось знущально, ухилятися або відходити від атак Валуєва. Ця швидкість реакції британця призвела до того, що перший раз росіянин чисто влучив у суперника лише у п'ятому раунді.

Загалом дуже малоударні у цьому поєдинку боксери вперше пішли у розмін на останніх секундах 6 раунду. Протягом усіх наступних раундів Хей нарощував перевагу та викидав все більше серійних атак, проводячи мінімум по два чистих удари у голову суперника за кожну трихвилинку.

На дванадцятий раунд Валуєв вийшов накручений тренером Алєксандром Зіміним, який наказав боксеру просто навалюватися на суперника. Половину раунду Хей відходив від атак Валуєва, але потім вибухнув чудовою серією, яка, фактично, відправила росіянина у стоячий нокдаун. Однак Хей, який за звичкою відійшов після атаки, не встиг добити суперника і Валуєв достояв до кінця.

Після завершення поєдинку Ніколай відзначив значну перевагу суперника у швидкості, додавши, що через неї не зміг провести жодного правого удару.