Бурсак зробив заявку на чемпіонство ФОТОРЕПОРТАЖ
Вечір боксу у київському Палаці спорту розпочався з практично порожньо площі перед самим Палацом. Одразу ж згадалися фрази Віталія Кличка про новий рівень проведення турніру. Однак враження розсіялося після входу в зал: це квітневий київський дощ загнав публіку у приміщення.
Окрім того, були й інші новинки: "лицеву" сторону рингу розвернули по-іншому, зайвий боковий простір арени "відрізали" шторами, щоб створити враження більшої кількості людей. Однак, з людьми склалося не дуже: якщо титульний бій зібрав десь під три чверті залу, то на не менш цікавих боях андеркарту від сили була заповнена лише половина місць. Немає поки у Києві стільки розкручених боксерів, які легко могли би з десяток тисяч чоловік.
Однозначно порадували два екрани, які цього разу розташували по кутах зали, і дуже оперативні повтори бою (так, рефері у вирішальному моменті титульного бою дізнався про свою помилку прямо в ринзі саме після відеоповтору).
На жаль, досі для працівників ЗМІ не було передбачено зручних робочих місць зі столами та розетками і писати довелося, як завжди, на колінах. Однак, всі організаційні нюанси відходять на другий план, коли на ринг вийшли боксери.
З поєдинків андеркарту однозначно виділялися бої Бражника та Ровенського - сила і клас суперників дозволила побачити бокс не на одну хвилину. І Соломон Богере, і Володимир Боровський змогли завдати чимало клопоту бійцям К2 та зробити протистояння цікавішими.
Відверто розчарували суперники, підібрані В'ячеславу Глазкову та Віталію Русалю. І якщо надважковаговик Іван Швайко здався після третього раунду, то танзанець Мбаруку Хері "ліг" після удару в печінку вже на 37 секунді бою.
Інший знайомий київської публіки - Даніїл Перетятько - після бою жартома зізнався, що міг би "лягти" у першому раунді протистояння з Андрієм Руденком, проте і нав'язати боротьби потужнішому українцю не зміг.
Вже перший раунд головної події вечора залишив стійке враження - питання тільки в тому, коли саме Бурсак нокаутує суперника. З перших хвилин Максим захопив ініціативу та витратив на розвідку лише одну-дві хвилини. Після чого на голову і тулуб Марко Шульце посипалися серії важких ударів. У першому раунді за звичкою почав записувати комбінації: пряма двійка лівий-правий, трійка лівий прямий - правий прямий - лівий боковий, лівою або правою рукою по різних поверхах, два лівих бокових підряд... Але вже у другому раунді стало зрозуміло, що киянин працює на вибір, використовуючи увесь арсенал техніки.
До честі Шульце, він не здався зі стартових хвилин. Витримавши два стартових раунди напору Бурсака у захисті на контратаках, він навіть зумів провести рівну третю трихвилинку. Хоча саме з цього раунду стало помітно, що найвідчутнішими для нього є ліві бокові українця.
У шостому раунді наш боксер двічі зумів добряче струснути німця, який зумів "вижити" до гонга. За сьому тривхилинку Шульце пропустив ще дві вдалі атаки, а вже у восьмому Бурсак ударом у печінку завершив бій. Навіть при тому, що рефері показав, що нібито був удар нижче пояса і не став відраховувати нокдаун, Шульце не захотів продовжувати побиття.
Після бою Бурсак заявив, що хотів би бачити своїм наступний суперником когось з чемпіонів світу: Фелікса Штурма, Себастьяна Сільвестра або Серхіо Мартінеса.
Пам'ятаючи, як Максим ріс у боях андеркарту, сумнівів, що бій з одним з чемпіонів - справа найближчого року, практично не лишається.
Всі світлини Дмитра Ларіна