Віта Семеренко: "Естафета - це для мене все"
- Коли підходили до останнього рубежу, Ви бачили, що відбувалося на установках суперниць?
- Ні, нічого не бачила і ні про що не думала. Була налаштована на роботу.
- Той факт, що Ви єдина з тридцяти учасниць відстрілялися чисто, щось для вас означає?
-Звичайно, дуже приємно. За весь час занять біатлоном я вперше пройшла без промахів гонку з чотирма вогняними рубежами. Не скажу, що я якось особливо хвилювалася перед першою "стійкою". Те, що я і в індівідуалці, і переслідуванні промахувалася на третьому рубежі, не закономірність, а просто випадковість.
- Коли змирилися з тим, що медаль у мас-старті завоювати не вдасться?
- Ще на третьому колі. Я відчувала, що зі стрільбою все буде добре. А ось із ходом у мене були великі проблеми. Можливо, позначається хвороба. Дякую сервісменам, лижі працювали дуже добе. Звичайно, я намагалася наздогнати шведку Йонссон. Але не вдалося. Чесно кажучи, ще на пристрілці зрозуміла, що саме на дистанції сьогодні виникнуть труднощі. У мене було навіть не таке самопочуття, як перед естафетою. Може, тому що я дуже перенервувала через те, що Володимир Бринзак вирішив зняти нашу команду з гонки.
- Як вважаєте, невдача у стрільбі Олени Підгрушної якось пов'язана з подією у стартовому містечку?
- Думаю, ні. Хоча, безумовно, такі падіння дуже неприємні. Взагалі під час естафети був дуже сильний вітер, всі команди промахувалися. Я не дімаю, що наших дівчат потрібно сильно лаяти за штрафні кола.
-А Ви були морально готові до того, щоб бігти четвертий етап?
-Я була готова не тільки морально, але і фізично. Естафета - це для мене все. Саме на неї налаштовувалася, про мас-старт взагалі не думала. Була впевнена, що наша команда обов'язково буде у шістці. А сьогодні у мене навіть не було такого бажання бігти, як вчора в естафеті.
- Ви практично весь мас-старт пройшли разом із сестрою. На останньому колі думали про те, куди вона пропала?
- Я відстрілялася на нуль і побігла на дистанцію. Дороги на штрафне коло і на трасу йдуть паралельно. Валя там промайнула, і я чомусь подумала, що вона лідирує. Тільки коли стала виїжджати зі стадіону і побачила, що за мною Йонссон, а попереду Зайцева і Кузьміна, зрозуміла, що у сестри проблеми. Але однак навіть тоді не уявляла, що вона заробила три кола. Думала, один.
- Коли було гірше бути четвертою: у мас-старті на Чемпіонаті світу в Естерсунді або тут, у Пхенчхані?
- Однаково. І найсумніше, що і тоді, і зараз причина одна і та ж - хід. Не вистачає мені сил на останнє коло.
Газета "Спорт-Экспресс в Украине"