Тарасова гора. Став "швагром" Підручного, тренується на льодовику, вірить у нові правила
Тарас Лесюк – про підготовку до сезону та особисте
Тарас Лесюк – переможець ЧС-2023 з літнього біатлону. В минулому сезоні стартував на етапах кубка світу, чемпіонаті світу та кубку IBU. Саме там показав свої кращі результати в сезоні. Двічі був у десятці – в спринті та гонці переслідування. Хоча влучити у свою десятку атлету все ще не вдається. А в прийдешньому сезоні українська команда ще й буде виступати в "урізаному складі" – втратила квоту за результатами сезону минулого.
28-річний біатлоніст влітку одружився і з оптимізмом готується до стартів. Чи вдасться пробитись до основи команди Надії Бєлової стане зрозуміло ближче до початку перегонів.
Де і як готується атлет, чому такі довгі тренування, як змінять біатлон нові правила та як став родичем Дмитра Підручного – Тарас ексклюзивно розповів Чемпіону.
Я піду в далекі гори
– Тарасе, де зараз проходить підготовка команди до сезону?
– До 27 жовтня ми були в Італії, на високогір’ї, Пассо де Стельвіо (висота – понад 2500 м). Це гірський перевал з якого можна піднятися не глетчер (льодовик), там є плато на якому "накручена" траса, хороші умови для тренувань. Паралельно гірські лижники готуються, та й біатлоністи, вчора латвійця Расторгуєвса там помітили.
– Які подальші плани до старту Кубку світу?
Наразі повернулися додому. А після цього в нас завершальний етап підготовки у Швеції, в Ідре. Там вже будуть повноцінні тренування на лижах, а далі вже старти.
– Якого характеру тренування в цей період?
– Готуємось на висоті, основне завдання – проводити якомога більше часу на тренуванні. Тому заняття довгі, монотонні, а між ними – багато силової підготовки в залі, ще трохи додаємо певних прискорень чи темпової роботи . Але основний акцент – проведення часу на висоті та силовий напрямок.
– Чи є вже плюс-мінус розуміння того, де розпочнеш сезон – КС чи кубок IBU? Чи все ж таки зарано про це думати?
– Зараз ще рано говорити, де я почну сезон. Однозначно ще має пройти останній етап підготовки і там вже буде оголошено хто куди буде їхати і в яких змаганнях брати участь.
– Яким компонентам приділяв найбільше уваги під час підготовки, що, можливо, намагався підтягнути?
– На щось конкретне особливо не звертав увагу. Зазвичай треба все в комплексі покращувати. Стараюся тримати баланс у всьому, працювати над кожним аспектом, вдосконалюватися. У кожному компоненті додавати по одному відсотку, тоді в загальному це дасть плюс 10-20 відсотків покращення.
– Збори – це зазвичай "каторга". Як проходить твій тренувальний день?
– Ну, не можна сказати що аж прямо "каторга", це залежить від періоду. Наприклад, весною цікаво їхати на збір після перерви, почуваєшся зарядженим, мотивованим.
Зараз прокидаємось досить рано, щоб якомога раніше почати заняття на лижах, щоб якомога довше були хороші умови для тренування, сніг не топився і щоб потім була можливість зробити хорошу заминку бо це теж дуже важливо. Хоча вже хочеться такого розпорядку дня як в змагальний період. Там більше часу перепочити, книжку почитати чи фільм подивитись. Зараз – тренування, поїв, поспав.
– А якусь спортивну трансляцію подивитись?
– Та ні, хіба рефлекторно якісь результати дізнатись. Футбол теж не дивлюсь, не фанат цього виду спорту.
Карі очі, чорні брови
– Як оціниш зміни в правилах щодо формування стартових груп на спринтерські та індивідуальні гонки?
– Хороші зміни. Вони повинні додати біатлону видовищності. Часто багато лідерів стартують в першій групі і вже після 30-40 стартових спортсменів вирішена доля медалей. Також впливає фактор погоди, досить часто вона змінюється під час гонки, чи на початку чи в кінці. Тому я підтримую це рішення. Цікаво буде подивитися як ці зміни запрацюють.
– У міжсезоння ти одружився на Юлії Підручній, молодшій сестрі Дмитра Підручного. Він тепер тобі хто? Бо десь кажуть "шурак", десь "шовгур".
– Ми з Дмитром тепер "швагри".
– А як познайомився з Юлею?
– У Тернополі. Я на той час тренувався в Меркушиних, потім десь через рік Дмитро почав з ними тренуватися додатково поза командою в перервах між зборами. Тому ми багато часу проводили разом, а його родина приїжджала до сім’ї Меркушиних в гості, так і зустрілись. Спочатку просто спілкувалися, дружили, потім вже якісь симпатії з’явились та й так з часом закрутилося. І так сталося, що ми одружилися (сміється).
Потрощив годинник через чемпіона
– П’ять сезонів тому Дмитро Підручний виграв золото ЧС. Пригадуєш той день?
– Звісно! Я був на кубку IBU в Італії. В нас було тренування, але ж гонка була така багатообіцяльна, я не міг її пропустити. Тому спочатку була гонка, а потім тренування. Після фінішу сильно кричав, не знаю як так вийшло, мабуть, сильно стиснув руки, що в мене ремінець на годиннику порвався. Той день ніколи не забуду.
– Дмитро допомагає професійними порадами?
– Так, звичайно, допомагає, особливо коли я тільки прийшов в команду. У перші роки досить багато порад він мені дав, підказок, підтримував. Зараз я вже більш самостійно, бо набув свого досвіду, маю своє бачення. Але коли якісь питання виникають, то завжди можу порадитись з ним, почути його думку.