Олег Бережний: Відчував, що останнім патроном Седнєв все-таки закриє мішень

Це не перша моя естафета на Кубку світу. Я вже виступав в минулому сезоні у Поклюці. І до речі, також на третьому етапі. Українська команда тоді посіла шосте місце. Зараз ми всі бігли добре. І все-таки я здивований тим, що нам вдалося забратися в трійку призерів з трьома штрафними колами.

Про естафету

Бачив, що відбувалося з українською командою на перших двох етапах. Що відчував? Самі розумієте, яке це, коли твоя команда після половини гонки стільки програє. Два штрафних кола на першому етапі, потім ще один - на другому. Але надії ми не втрачали, налаштовувалися на боротьбу, готові були боротися до останнього.

Про стрільбу

Я наче не квапився, стріляв, як завжди. А вітер і мені дув. Я просто орієнтувався по ситуації, перед лежанням сам зробив поправку. А що сталося на стійці? Знаєте, напевно, я просто отримав у дарунок від Бога уміння стріляти. Ось і користуюся.

Про напарника

У нас проводилися три естафетні тренування і все три ми виграли разом з Сергієм (Седнєвим - ред.). Я біг перший етап, він - другий. Така ось команда з двох чоловік. Я був упевнений в тому, що все буде добре. Хоча позаду Седнєва йшов дуже сильний суперник Свендсен. Я сильно переживав, але відчував, що останнім патроном він все-таки закриє мішень. На стрільбищі піднявся сильний вітер. Без талану тут не обійшлося.

Про фініш

Деркач і Дериземля після виступу на своїх етапах побігли на трасу нам підказувати. А я після фінішу залишився в стартовому містечку чекати Сергія. Тому на стадіоні його зустрічав лише я.

Про суперників

Ми заробили три штрафних кола, а норвежці - два, якщо не помиляюся. Отже це ще вони мають нам сказати спасибі, що ми стільки промахувалися. Інакше у них взагалі не було б жодних шансів у боротьбі з нами.

За матеріалами "Спорт-Экспресс в Украине"