Надія Бєлова: "Дуже тішить молодь, дай Боже, щоб мої слова справдилися – наше майбутнє"
30 листопада у Контіолахті (Фінляндія) стартує новий сезон Кубка світу з біатлону.
Підготовка до нового сезону у розпалі. Попереду – контрольні старти, які стануть визначальними для тренерського штабу, який ділить команду на основну, яка виступить у Кубку світу та другу (Кубок IBU).
У травні чоловічу збірну України очолила Надія Бєлова, тренер, у кар'єрі якої найграндіозніший успіх українського біатлону – золото Олімпіади Сочі-2014 у жіночих естафетних перегонах. Через три місяці після того успіху Бєлова очолила чоловічу команду, а через кілька років покинула її.
Про плани та сподівання команди у новому сезоні, перспективної молоді, лідерів та загальний прогноз на майбутній сезон Надія Олександрівна розповідає в ексклюзивному інтерв'ю "Чемпіону".
– Перше питання загальне, як відбувається підготовка команди до нового сезону, чи все заплановане вдається виконати?
– Здебільшого, так, збори пройшли, як то кажуть, у штатному режимі. Жодних особливих інцидентів з організацією тренувального процесу не було. Єдине, що низка спортсменів хворіли, але це, знову ж таки, було не глобально. Хтось міг випасти із тренувального режиму на два-три дні, не більше. І далі входив уже до тренувань.
Надія Бєлова
Знову ж таки, повторюся, якихось глобальних зривів по зборах не було, все проходило за планом. На сьогодні, слава Богу, всі здорові, приїхали вчора до Ідри (Швеція), снігу небагато, але він є. Нині входимо до останнього збору перед Кубком світу.
– Чи були вже якісь контрольні старти, в Ідрі, чи ще десь, де ви могли б оцінити форму лідерів команди?
Перший для мене як тренера команди основний старт, який я запланувала як обов'язковий, це літній чемпіонат світу. Це потрібно було для того, щоб взагалі подивитися на стан команди. Я ж тільки входжу в курс справи, перший сезон у команді після довгої перерви, мені обов'язково були потрібні ці старти. Там я трохи оцінила рівень спортсменів і, головне – це найважливіший для мене складник, їхній психологічний стан. Наскільки вони можуть витримувати напругу, ритм змагання.
Тому основним стартом міжсезоння був літній чемпіонат світу. Ну, і проходять, звичайно, у нас контрольні якісь тренування у самій групі, і тут я теж роблю оцінку, підбиваю якийсь підсумок виконаної роботи.
– На літньому чемпіонаті світу Підручний виграв суперспринт. Разом з тим, я спілкувався з Андрієм Дириземлею (перший віцепрезидент Федерації біатлону України – ред.), він каже, що фахівці зазвичай не беруть до уваги такі старти. Ви ж до цього серйозно ставитесь.
Дмитро Підручний: "Малий вже стріляє, а конкуренти дихають у спину"
– Ні, з одного боку, Дериземля, звичайно, має рацію. У біатлонній ієрархії літній біатлон загалом і літній ЧС не займають значущого місця, провідні спортсмени спеціально до нього не готується, на один рівень із зимовим чемпіонатом його ніхто не ставить. Але це важливий проміжний старт. Я ж беру це лише для себе як тренер, щоб оцінити стан спортсмена тут і тепер.
Дмитро Підручний під час підготовки до сезону
Глобально, у підготовці до сезону він мені не дуже пасував. Бо коли ти готуєшся до старту, таки трохи зменшуєш і обсяг, і фізичну підготовку, саме силову. І з цього погляду терміни літнього ЧС не оптимальні, чому провідні спортсмени й не беруть до уваги літній ЧС.
Якби я вже працювала з хлопцями, наприклад, років три-чотири, то тоді уявляла б собі їхній потенціал і вже сказала б із ймовірністю плюс-мінус 90% стартуємо ми на чемпіонаті світу, або не стартуємо. Але оскільки я тільки входжу, перший сезон, а часу на розгойдування немає взагалі (наступного сезону Олімпіада), тому нинішній літній ЧС був мені просто життєво необхідним, щоб оцінити спортсменів. Так, можна робити аналіз за минулим сезоном на підставі статистики, але це лише голі цифри. Мені ж треба подивитися хлопцям у вічі, поспілкуватися, побачити їх на трасі… А в мене таких стартів не було саме з ними.
Глобально, повторюся, так, лідери там не стартують – ні норвежці, ні німці. Адже літній ЧС проходить, м'яко кажучи, у не найзручніші терміни. І ніхто не хоче переривати свою підготовку до зимового сезону.
– Щоб закінчити тему літнього ЧС – у Отепя Віталій Мандзин завоював два золоті серед юніорів у спринті та гонці переслідування. Водночас він уже не перший рік змагається у дорослому Кубку світу. На вашу думку, чи він уже готовий до боротьби за високі місця в турнірах серед дорослих?
– За ментальністю – так. Спортсмен дуже мобілізований, з хорошим характером, з великою мотивацією, з великим бажанням перемагати. Це все, безперечно, плюси. Єдине, що з яким бажанням спортсмен не виходив би на старти, є ще й інші чинники. Наприклад, його надто молодий вік, нестабільність.
Віталій Мандзін, літній НС-2024
Я скажу так, він може багато, але тільки якщо все складеться з його стрільбою. А в решті – Віталій просто дуже талановитий. Він може.
– На кого ще розраховуєте в наступному сезоні?
– Зараз важко сказати. 10 листопада у нас буде контрольний старт, це суто внутрішні змагання. Може, за його підсумками, картина стане більш ясною. Цей старт мені потрібний і для себе, як тренера – для аналізу. І в Ідрі буде контрольний старт. Тут стартуватиме й основний склад шведської команди, тут знаходиться команда Б норвежців. Поки що не всіх бачила, хто тут ще. На мою думку, збірна Болгарії братиме участь. І ми стартуватимемо 15-16 листопада.
Звісно, ці старти дуже важливі, адже в мене тут відбір іде. Частина команди поїде на Кубок світу, частина – на Кубок IBU. У мене тут 9 спортсменів, а на Кубок Світу їдуть лише четверо найсильніших. Окрім дорослих, це ще і юніори, той же Мандзин, Барківський, Супрун. Дуже тішить молодь. Хлопці, дай Боже, щоб мої слова справдилися – наше майбутнє. Вони також дуже мотивовані, зовсім не бояться жорстких тренувань. Здатні добре стріляти, здатні боротися остаточно.
А так, щоб оцінити, я не хотіла б говорити прізвища. Для себе я так уже припускаю, хто може, але хто його знає… Знаєте, за ці 10 днів хтось може проявити себе і навпаки зібратися. Це не дає мені права на ухвалення остаточного рішення зараз. Я оцінюю та розумію, що може той, той, той. Але я також знаю за своїм багаторічним досвідом, що у спорті може буквально все помінятися протягом тижня. Може не глобально, але одна-дві людини… Може одна випасти, інша злетіти, коли ти не очікуєш. Якби я працювала з цією командою вже не один сезон, то могла б конкретніше вам сказати. Нині я десь свідомо не хочу говорити, випереджати події.
Тому старт в Ідрі 15-16 листопада, можна сказати, буде вирішальним. Де я остаточно визначусь з тим, хто поїде на Кубок IBU, а хто – Кубок Світу.
– Що ви постаралися змінити в команді насамперед, прийшовши влітку на посаду головного тренера?
– По-перше, мені хотілося, щоб з'явилася команда. Щоб хлопці були одним цілим, щоби не було якихось коаліцій, поділу на групи. Щоб не було по дві-три особи. Це найголовніше. Коли є кулак, є команда, то є результат. Якщо цього немає, немає нічого.
Звісно, робити все потрібно спокійно, плавно. Щоб вони до мене звикли, я звикла до них. Навіть не те, що звикла, просто краще дізналася. Я, в принципі, всіх хлопців знаю збоку. Завжди спілкувалася з ними, але у команді з ними не працювала. Окрім як із Тищенком, коли працювала з чоловічою командою.
Що змінити? Насамперед спортсмен повинен розуміти те, що він робить. Мушу вміти правильно аналізувати. Цього потрібно досягти, перш за все, щоб у нас були спортсмени, які думають. А так, хлопці молодці. Вони знову ж таки дуже мотивовані. Дуже хочуть результату.
Що ще? Потрібно більше силової роботи, десь спеціальної технічної роботи на лижах, на ролерах, у стрільбі, більше швидкісної роботи, наприклад. Я по ходу визначала, що потрібно ввести, і це вводила.
– Ви сказали про єдину команду. Наскільки я розумію, Підручний продовжує тренуватися із Санітрою. Як це може вплинути на командний дух, на ті ж естафети?
Так, він тренується із Санітрою. Ми ось зараз буквально бачилися, коли під'їжджали до порома і там трохи поспілкувалися. Вони до Норвегії поїхали, а ми до Швеції. Я думаю, що його відсутність (індивідуальна робота із Санітрою) ніяк не позначиться на команді. Він собі на шкоду нічого не робитиме. Він – лідер нашої команди. Вся команда, усі хлопці розуміють це. Звичайно, кожен з них тягнеться, щоб бути не тільки не гіршим, а й кращим. І це вірно, це спорт.
Дмитро Підручний
Наскільки йому зараз комфортно? Ну, якщо він прийняв рішення тренуватися окремо, то напевно шукав найкращий варіант. Я ж зовсім не була проти. Тому що, по-перше, він хлопець уже віковий. Йому хотілося якоїсь індивідуальності. Напевно, він уже втомився від командності, де все за розкладом. Трохи хотілося цієї відносної свободи.
Ну і проблем із хлопцями, впевнена, у нього не буде. Діма такий, що якщо він виходить на тій самій естафеті, то немає різниці між індивідуальною якоюсь гонкою та естафетою. Він завжди працює до кінця. Якщо все, ну, дякувати Богу, зі здоров'ям, зі стріляниною відбувається все нормально, то він бореться за ці найвищі результати. І різниці в тому, що він тренується зі мною чи Юраєм, я думаю, ніякої не буде.
– Знаю, що команда проводить більшу частину підготовки за кордоном, ніж у Сянках. З кимось із суперників склався найтісніший контакт?
– Особливо щільно ні з ким не стикалися. Минулого збору Расторгуєвс тренувався з нами в Італії. А так, щоб із гуртом… В Австрії було багато команд. Німці були, але вони дуже коротко потренувалися та поїхали. А так, щоб весь збір провести з якоюсь провідною командою, то ні.
– Попереднього разу ви очолили чоловічу команду у 2014-му, через три місяці після Сочі, після нашого найлегендарнішого тріумфу. Чимось кардинально відрізняються ці дві ситуації – сьогоднішня та 10-річна давність?
– Відрізняються тим, що інші люди тренуються. Напевно, ще й тим, що змінилася я сама. жіночої, що чоловіча команда сформульована за одними лекалами. Головне, як ти це пояснюєш підопічним.
Найголовніше, мабуть, спілкування. Потрібно вміти пояснювати спортсменам, що від них потрібно тримати спортивний дух у команді. І не важливо, чи чоловіча це команда чи жіноча. І в жіночій команді теж потрібно бути в якийсь момент твердою. І з хлопцями потрібно жорсткіше ... Хтось щось не до кінця розуміє. Разом з тим якщо це чоловік, то необов'язково, що треба на нього кричати з ранку до вечора.
До кожного спортсмена потрібний індивідуальний підхід.
– І останнє питання. Яким є ваш особистий прогноз на цей сезон? Чи зможе команда нарешті здійснити прорив, повернутись у боротьбу за нагороди етапів Кубка світу, чемпіонату Світу?
Перше завдання – повернути максимальну квоту у Кубку націй. Те, що ми втратили одну ліцензію, випали з топ-10 – звичайно ж, дуже погано. І дуже важливо повернути повний склад на гонки КМ. Зараз би, наприклад, у мене поїхало не чотири особи, а п'ять.