Чому система перемогла бажання змін в біатлоні
Від звітно-виборчої конференції Федерації біатлону України минуло майже два тижні. Її результати - перемога кандидата Івана Крулька, людини, що не має прямого відношення до біатлону, а є чиновником. За новообраного президента проголосували близько 60 делегатів, тоді як його суперник на виборах Дмитро Підручний набрав менше, ніж 30.
Як же будує команду Іван Крулько та якими є його перші кроки на посаді?
Вся “прозорість” почалася ще з виборів, на які не пустили журналістів. Для чого це робити, коли в підсумку отримуєш ⅔ голосів - незрозуміло, однак цілком в дусі тоталітарного управління: спочатку не рахуєшся з медіа, які є голосом громадськості, далі влаштовуєш собі теплу ванну з президії та очільників місцевих осередків і можна головувати. Хоч і 25 років, як попередник Володимир Бринзак, що має чимало спільного з новим президентом та, очевидно, зберіг свій вплив і після відходу з посади.
"Давній друг біатлоністів – ще один експолітик (ще один - адже Іван Крулько є народним депутатом, - авт.) Микола Томенко, котрий перебуває у статусі почесного президента ФБУ, у залі не присутній, хоч перед початком конференції він заходив до кімнати реєстрації. Як з’ясувалося пізніше, Федерація не внесла Томенка до числа делегатів, після чого той образився й залишив зібрання", - написав про неприємний інцидент президент Асоціації спортивних журналістів України Олександр Гливинський.
Як бачимо, перші дзвіночки доволі тривожні. Адже відкритість - одна з запорук довіри до дій людини, яку б посаду вона не обіймала. Українці не дозволять тримати вам всі питання в таємниці. Ми - інші, що доводили століттями, що доводять тисячі й мільйони українців зараз. І все закрите стане, рано чи пізно явним.
Отож що вже робить Іван Крулько як президент федерації? Перший візит був на Чернігівщину, де представники місцевої військової адміністрації та тренери почули мрії про відновлену базу яка прийматиме спортсменів з інших країн. У прифронтовій області. На базі, яку потрібно відбудовувати фактично з нуля. Чому база в Чернігові важлива за словами Івана Крулька? Бо на ній тренувалися спортсмени, що здобували перемоги на чемпіонатах світу, Олімпійських Іграх та чемпіонатах Європи. А ще, бо вона має лижну трасу і стрільбище. Мабуть, на думку новообраного президента, це значна перевага однієї бази для підготовки біатлоністів над іншими.
Що далі? Далі був візит на Львівщину та розмови про базу підготовки у Новояворівську. Проблематика: дефіцит тренерів та тренувальні умови. Обіцяють, що перші зміни будуть вже до кінця року, а проблематику нестачі тренерів вирішать шляхом преміювання перших тренерів за успіхи вихованців. От тільки як виплати за умовних 3 чи 5 років заохотять працювати вже зараз і звідки взяти тренерів, якщо їм спочатку потрібно вивчитися. Питання без відповіді, натомість патетичні “разом попрацюємо аби мати на Львівщині потужну тренувальну базу для біатлоністів”. А ще, ніби обов’язковий пункт, зустрічі з головами ОВА, що в Чернігові, що у Львові. В той час, коли федерації мають займатися пошуком спонсорів, розуміючи, що грошей від держави не буде, або буде дуже мало, в біатлоні йдуть протореною доріжкою, що віддає “совком”: влада, комунальна власність, високі зарплати та прискорені темпи розвитку.
З окремих джерел вже лунають слова про те, що Крулько починає творити довкола себе комфорт: збільшує представництво та вплив “Батьківщини” в складі федерації, з’являються в керівництві українського біатлону і ексрегіонали та, навіть, священники московського патріархату. Все це наштовхує на думку: система, збудована за останні 24 роки попередником, похитнулася, але встояла. Вона досі може впасти, навіть якщо Іван Крулько може залишитися очільником. От тільки вже не під патронатом Бринзака, який і створював цю ручну федерацію та досі зберігає свій вплив, а самостійною фігурою. Фігурою, яку чітко триматиме в рамках корисного для українського біатлону шляху громадськість. Бо українці здатні творити зміни. І час цих змін давно настав.