Сергій Гладир: В українському баскетболі я особливого прогресу не бачу

Свінгмен Монако Сергій Гладир на даний момент є найуспішнішим українським баскетболістом, який виступає у Європі. Він проводить уже восьмий сезон за кордоном, порівну поділивши цей відрізок між Лігою АСВ та чемпіонатом Франції.

Сергій встиг пограти у Євролізі за Нантер, у Єврокубку за Нансі, а у нинішньому сезоні взяв участь у дебютному сезоні Ліги чемпіонів ФІБА з Монако.

- Ви напевно чули, що Пух Джетер готовий повернутися у збірну України, якщо у ній будете Ви. Як думаєте, чому він поставив саме таку умову?

- Не знаю. Про це, напевно, краще запитати самого Джетера. Я можу лише здогадуватися. Можливо, тому що на Кубку світу-2014, коли ми виступали за збірну разом, не добилися того результату, якого могли. У тому числі і через мою травму. А може, вся справа у тому, що Пух - мій хороший друг і просто хоче зі мною зустрітися. Адже ми з ним давно не бачилися (сміється).

- Як Ви взагалі ставитеся до ідеї натуралізації гравців для посилення збірної?

- У мене позитивне ставлення до такої практики. Я у жодному разі не хочу принизити рівень українських баскетболістів, але з об'єктивних причин кваліфікованих перших номерів у нас небагато. А причини криються у тому, що після розвалу Радянського Союзу у нас залишилося мало хороших тренерів. Люди не особливо рвуться працювати дитячими тренерами. Взагалі у нас, наскільки я знаю, якісного дитячого баскетболу в країні не так вже й багато. Й оскільки вибір розігруючих, особливо розігруючих, невеликий, натуралізація гравця для досягнення результату - це хороший варіант.

- Кого з іноземців, які виступають у Європі, Ви б запросили до збірної, якби могли вибрати абсолютно будь-якого з незаграних?

- Взагалі, Джетер збірній України підходив ідеально. По-перше, більшість баскетболістів з ним знайомі. По-друге, Пух дуже вдало поєднує якості організатора гри та скорера. Можна порівняти його, наприклад, з Джеромом Рендлом. Мені, на жаль, не вдалося пограти з ним разом і подивитися досить матчів з його участю. Але за відгуками хлопців і враженню від недавньої гри проти нього у французькій лізі, він більше орієнтований на те, щоб атакувати самостійно. Не те щоб нам не були потрібні такі гравці. Але українська збірна набагато більше потребує плеймейкера. Тому що у нас є хороші великі, і до них потрібно доводити м'яч. А вже якщо у них не піде, то необхідно вміти і взяти ініціативу на себе. У цьому плані Джетер був дуже хороший.

А крім нього, якщо розглядати представників елітних команд, по-моєму у малюнок нашої збірної відмінно вписався б Аарон Джексон. Але він грає у ЦСКА, і, думаю, йому це навряд чи цікаво. Що ж стосується гравців, які виступають на рівні Єврокубку та Ліги чемпіонів, то ті, хто нам підійшов би, вже мають європейські паспорти інших країн.

- А наскільки підсилить склад збірної приїзд Олексія Леня та Святослава Михайлюка?

- Складно сказати. Це залежить від того, як вони будуть взаємодіяти з іншими гравцями. Можна згадати, як на Євробаскеті-2005 у Сербії за збірну України у ранзі дворазового чемпіона НБА та представника Лейкерс виступав Слава Медведенко. Команда з ним нічого не добилася, програвши всі три матчі у групі. Не знаю, з чим це було пов'язано. Можливо, я щось вже призабув, але по-моєму і сам Медведенко тоді показав не найкращий свій баскетбол. Як проявить себе Лень, теж незрозуміло. У міжсезоння йому потрібно підписувати новий контракт. Може, у зв'язку з цим він захоче проявити себе і почне перетягувати ковдру. А у нас у команді всі хлопці амбіційні, і хтось може залишитися цим незадоволений.

- Від чого буде залежати, зіграєте Ви на Євробаскеті-2017?

- Я вже висловлював свою позицію з цього питання. Уже не перший рік у мене проблеми з коліном. Мені потрібно приводити його в порядок. Зараз я дограю сезон на таблетках. А коли цілий рік виступаєш з ушкодженням, то влітку необхідно займатися лікуванням, а не їхати хоч у збірну, хоч у Літню лігу НБА, і там добивати коліно. Мені 28 років, і я не хочу закінчити кар'єру після цього сезону. Тим більше, що у цьому сезоні я зіграв у два рази більше матчів, ніж у минулому. Це зовсім інша інтенсивність і навантаження на організм.

- Як оцінюєте шанси збірної України на груповому етапі Євробаскету?

- Якщо команда буде грати організовано, дисципліновано, віддавати всі сили у захисті та діяти як єдине ціле, то вийти з групи їй цілком під силу.

- Матчі з якими суперниками, по-вашому, стануть ключовими у групі?

- Думаю, що у першу чергу з Німеччиною й Ізраїлем. Хоча, за великим рахунком, кожен поєдинок буде важливий. У Грузії теж хороша команда. Останні п'ять-шість років вони демонструють якісний змістовний баскетбол. У грузин грамотний тренер і зіграний склад. Вони завжди "рубаються" та викладаються по максимуму. Єдиний плюс для нас, що вони при цьому не молодіють.

Ізраїль грає вдома, і тому обіграти його буде важко будь-якій команді. Незалежно від того, який склад вони зберуть. Але на домашній турнір, швидше за все, приїдуть всі найсильніші. З Німеччиною теж просто не буде, хоча Україна її регулярно обігравала. Зараз же німці трохи омолодили склад. Литва просто поза конкуренцією у групі. Навіть при тому, що вони кожен Євробаскет починають з розкачки, але потім закінчують його у призерах. Італія - ​​незрозуміла команда. Навіть якщо вони привезуть усіх своїх зірок з НБА та Євроліги, ті можуть не зіграти. Тому з ними можна поборотися.

- А де хотіли б завершити кар'єру? Можливо, у Миколаєві?

- Станом на сьогодні, ні, не хотілося б. Якби у Миколаєві була така ситуація, як десять років тому, коли я там грав, і якби в Україні був чемпіонат високого рівня, то я б приїхав із задоволенням.

Я хочу закінчити кар'єру у хорошому клубі. Такому як Монако. І бажано на мажорній ноті, вигравши чемпіонат. Але якщо становище в українському баскетболі зміниться, і Миколаїв буде хоча б боротися за медалі, то все можливо.

- Як Ви взагалі оцінюєте те, що відбувається в українському баскетболі?

- Напевно, всім хотілося б, щоб наш чемпіонат повернувся на рівень хоча б п'ятирічної давності. Але я розумію, наскільки складно це здійснити. Мені важко оцінити по тих матчах Суперліги, які я бачив, чи став чемпіонат сильніший у порівнянні з минулим сезоном.

- Багато хто вважає, що у нинішньому сезоні рівень Суперліги виріс...

- У чому? Які команди стали сильнішими? Якщо говорити про Будівельник, Дніпро, Хімік і Черкаські Мавпи, то Мавпи справді стали трохи краще. За рахунок того, що підписали декількох кваліфікованих і досвідчених гравців. Будівельник і Дніпро, по-моєму, залишилися на тому ж рівні. А ось Миколаїв став слабшим. Тому я особливого прогресу не бачу.

За матеріалами "Планета Баскетбол"