Українська правда

Корабльов: Український баскетбол топчеться на місці

Сергей Шемшученко — 25 грудня 2010, 14:19

Рівень українського баскетболу останніми роками залишається на одній, не надто високій, позначці.

Про це капітан БК "Кривбасбаскет" Дмитро Корабльов заявив у інтервю представникам офіційного сайту Суперліги.

Дмитре, друге коло регулярного чемпіонату Суперліги підходить до свого завершення. "Кривбасбаскету" залишилося провести дві домашні гри, але вже зараз можна підбити підсумки - що вдалося, а що ні. Поділіться, будь ласка, своїми враженнями від виступів команди.

Друге коло і справді ще не завершилося. Залишилося провести два домашні матчі, які хотілося б виграти. Але якщо навіть не враховувати ці дві гри, вважаю, що ми посідаємо гідне місце в турнірній таблиці, а найголовніше - демонструємо непоганий баскетбол. Звісно ж, були як вдалі, так і невдалі ігри, але перших було більше. І все ж, аналізуючи матчі, проведені в першій половині чемпіонату, не можна не згадати про дві навіть не прикрі, а болючі поразки - це виїзна грі у Львові та домашній поєдинок із "Миколаєвом", єдиний, який ми програли вдома. Гадаю ми повинні були вигравати в обох матчах.

Після цього була низка нелегких перемог, кінцівки яких склалися для нас щасливо. Загалом, результат, який продемонструвала команда, можна вважати позитивним. Крім того, у нас підібрався колектив однодумців. Звісно ж, втрата Дмитра Глєбова відчутна, але ми знайдемо, як його замінити, щоб не втратити у грі, в результатах. Дай Бог, продовжити й завершити регулярний чемпіонат так, як ми завершуємо цей рік.

І справді, друге коло ще триває, але можна припустити, що учасники регулярного чемпіонату завершать його приблизно на тих місцях у турнірній таблиці, на яких вони перебувають зараз. В такому разі серед команд, які знаходяться нижче четвертого місця і є безпосередніми конкурентами "Кривбасбаскету" в боротьбі за плей-офф, хто для вас є більш зручним чи навпаки не дуже зручним суперником?

Мені здається, що це питання задавати зарано. Попереду ще два кола чемпіонату, і все може кардинально змінитися. Безумовно, є лідери - "Донецьк" і "Будівельник", які випереджають найближчих переслідувачів на кілька перемог. Але й решта команд - дуже серйозні суперники. Гадаю, що той же "Азовмаш" у зв'язку із завершенням виступів у ЄвроКубку також сконцентрується на чемпіонаті Суперліги. Та й досвід минулого сезону, коли ми не обирали собі суперників і потрапили на "Азовмаш", який потім став чемпіоном, свідчить про те, що поняття "зручно" чи "незручно" - умовні.

В нинішньому ж чемпіонаті команди йдуть настільки щільно в турнірній таблиці, демонструючи при цьому настільки рівні результати, що загадувати наперед я не беруся. У нас одне завдання - виходити на кожен матч, налаштовуючись лише на перемогу. А далі все в наших руках. Плей-офф - це зовсім інший рівень.

І справді, зараз у регулярній першості учасники йдуть настільки щільно, що одна-дві перемоги здатні кардинально змінити ситуацію. Але є команди, які зовсім нещодавно були серед лідерів вітчизняного баскетболу, а в нинішньому сезоні виступають вкрай невдало. Як гадаєте, результати "Києва" та "Хіміка" - це закономірність чи несподіванка?

Мені здається, що згадані Вами клуби опинилися в різних ситуаціях. Якщо говорити про "Київ", то команда в міжсезоння втратила основних гравців, які поповнили інші колективи, команда, крім того, грає без легіонерів, роблячи ставку на молодих українських гравців. Фактично, вчорашні дублери почали грати в Суперлізі. Клуб на даному етапі обрав непростий шлях, який викликає лише повагу та гідний всілякої підтримки. Адже для того, щоб молоді українські баскетболісти прогресували, вони повинні отримувати належний ігровий час. Тому несподіванкою чи сюрпризом не надто втішні результати київської команди назвати не можна.

Щодо "Хіміка", то, враховуючи бюджет клубу, сильних легіонерів, які захищають його кольори, чудові умови, створені в Южному, виступ команди і в минулому, і в нинішньому сезоні справді можна назвати сюрпризом. Втім, гадаю, всередині клубу краще знають, що у них відбувається, і вже зараз шукають вихід із ситуації, яка склалася.

Якщо говорити про виховання перспективних українських гравців останніми роками, зокрема у чемпіонаті Суперліги, то рівень нашого баскетболу та наших виконавців покращується, чи ми стоїмо на місці?

На жаль, ми топчемося на місці, якщо поглянути на результати, які демонструють наші збірні та клуби в європейських турнірах останніми роками. Це, насамперед, пов'язано зі слабким розвитком дитячого баскетболу в країні, відсутністю масового спорту... Найгірше, що в Україні немає державної політики, спрямованої на розвиток спорту, на відміну від тієї ж Росії. Що й казати, якщо навіть у столиці немає сучасного Палацу спорту. Дитячі школи працюють, але їх небагато. Нам для початку хоча б відродити те, що було за радянських часів.

Якщо пригадати 90-ті роки, то ми демонстрували непогані результати і на клубному рівні, і на рівні збірних, але все це завдяки здобуткам старої радянської школи. Взагалі, все впирається у виховання молоді. Легіонери - це, звісно ж, добре, але в розумних межах. Я розумію людей, які вкладають гроші у клуби. Їм, у першу чергу, потрібен результат. Але, на мою думку, необхідно намагатися досягти золотої середини між вихованням власних гравців і досягненням результату. На жаль, дуже мало українських баскетболістів, які могли б грати на провідних ролях у вітчизняних топ-клубах, що ставлять перед собою найвищі завдання в першості Суперліги та єврокубках. Так, є люди, які грають і навіть приносять результат, але здебільшого вони не лідери своїх команд, тому й доводиться запрошувати легіонерів і робити ставку на них. На жаль, такі реалії...

Хотілося б завершити розмову на мажорній ноті. Щоб Ви побажали на Новий рік уболівальникам БК "Кривбасбаскет", працівникам Суперліги і всім, кому небайдужий баскетбол?


Вітаю всіх із наступаючим Новим роком: гравців, керівництво, вболівальників, усіх причетних до БК "Кривбасбаскет"! Всі ми, починаючи з керівництва та завершуючи вболівальниками, робимо одну справу. Бажаю, щоб у вашому житті було більше позитиву, гарного настрою та всього найкращого! А від імені команди хочу пообіцяти, що ми докладемо максимум зусиль, щоб радувати перемогами всіх наших прихильників.