Українська правда

Юрій Протасов: Головне, що на всіх гонках вдалося доїхати до фінішу

Сергей Шемшученко — 10 листопада 2008, 23:19

Він походить зі спортивної сім'ї. Змалечку Юрія вабив автомобіль, а його найзаповітнішою мрією було навчитися керувати ним. Так і сталося, він навчився вправно керувати автівкою і продовжив шлях батька, відомого гонщика Леоніда Протасова. Тепер у нього вже власний син і, зізнається Юрій, хлопець насправді не має варіантів, він продовжить сімейну традицію - ганяти в авто.

Цьогоріч Юрій Протасов за п'ять років участі в чемпіонаті України з авторалі вперше виборов чемпіонство. Зробив це доволі впевнено, залишивши своїх суперників далеко позаду. Вже за два етапи до завершення чемпіонату Протасов-молодший забезпечив собі звання чемпіона. Про те, як він ішов до дебютної звитяги та про труднощі, з якими довелося зіштовхнутись, Юрій розповів у інтерв'ю "Львівській газеті".

- Юріє, до свого першого чемпіонського титулу йшли шість років. Розкажіть, як розпочинали кар'єру гонщика та про перші кроки в автоспорті...

- Усе почалось із боліда картингу. В цьому виді автоспорту я здобув п'ять титулів чемпіона країни, виборов звання майс­тра спорту. Згодом брав участь у "Формулі" та в гонках на треку. А вже потім пересів на ра­лійне авто й ось, на шостий рік виступів у ралійних змаганнях став чемпіоном України.

- А пригадуєте, скільки вам було років, коли вперше сіли за кермо автомобіля?

- Приблизно сім років, тоді почав водити авто. А свідомо самостійно їздив містом приблизно із дванадцятирічного віку. В шістнадцять років отримав водійські права, й тоді вже практично не було такого дня, коли б не кермував.

- Ви народились у спортивній сім'ї, ваш батько - відомий гонщик. Чи допомагало це у спор­тивній кар'єрі?

- Звичайно, адже з дитинства мене оточували автомобілі, часто бував на змаганнях. Уся моя захопленість авто почалася завдяки батькові. Завжди кудись із ним їздив, на все уважно дивився та чогось навчався.

- Ви пішли стопами свого батька, як і він, віддали себе автомобілям і перегонам. Уже маєте власного сина. Якщо і він захоче піти шляхом батька та присвятити себе автоспорту, не перечитимете?

- Звісно, мій син теж буде гонщиком. Це стовідсотково, адже в нього просто немає інших варіантів.

- Не виникає бажання знову пересісти на болід або створити свою команду й повернутися до участі в національному чемпіонаті?

- Думаю, якби було трохи більше часу та дозволяла фі­нансова ситуація, то створив би команду. А поки спонсорів на таку програму немає, не готовий їздити тільки за свої гроші.

Протасов: "На кожному етапі було не легко". Фото "Львівська газета"
- На ралі "Чумацький шлях" ви не перемагали п'ять років, не вдалося зробити це і цьогоріч. Чому так сталося?

- Чого ж, я переміг у класі "В4", щоправда, в "абсолюті" не вдалося здобути перемоги. А така ситуація склалася через певні технічні несправності. Спочатку виникли проб­леми з двигуном, далі виявили несправності в коробці передач.

- Багато хто вважає, що вам краще вдаються гонки на асфальті, ніж на гравії. Розкажіть про специфіку перегонів на одному й іншому покритті.

- Подивімося, скільки етапів ралі України проходить на асфальтовому покритті. За весь сезон ми тільки раз - у Ялті - стартуємо на асфальті, інші ж етапи проходять на гравії. Тому говорити, де виступаю краще, а де гірше, не можна. Коли за сезон проїду, наприклад, п'ять етапів на одному покритті і стільки само - на іншому, тоді можна робити якісь висновки та порівняння. Хоча для мене як для гонщика насправді немає різниці, на якому покритті проводять змагання.

- Ви вперше стали чемпіоном України. Наскільки важливою для вас є ця перемога? Це чемпіонство дасть пош­товх до...

- До стартів за межами України та до ще більшого старання та праці.

- В одному з інтерв'ю ви вже говорили, що хочете взяти участь у турнірах за кордоном. Де саме й коли плануєте стартувати?

- Поки що чогось конкретного стосовно цього сказати не можу.

- Який із цьогорічних етапів чемпіонату України був для вас найважчим?

- На кожному етапі було не легко, наша команда зіштовхувалася з більшою чи меншою кількістю проблем протягом усіх перегонів. Головне, що на всіх гонках вдалося доїхати до фінішу. Із шести етапів на чотирьох здобули перемоги, з однієї гонки нас зняли, хоча за часом ми лідирували, ще на одному етапі фінішували другими. Тож на всіх ділянках точилася боротьба.

- У цьому сезоні ви вперше взяли участь у ралі Фінляндії. Розкажіть, наскільки відрізня­ється рівень чемпіонату України від фінського.

- Якщо порівняти ці змагання, то між ними взагалі немає нічого спільного. У Фінляндії все на дуже високому рівні, тут просто не до порівнянь. Також там є один цікавий момент: "допи" там не повторюються, раз проїхав - і все. Тобто в цій країні достатньо доріг, де можна проводити ралі.

"Справді були моменти, коли хотілося бачити кращу підготовку". Фото Дмитра Ларіна
- На цьогорічній першості країни чимало гонщиків висловлювали претензії до органі­заторів змагань щодо рівня підготовки трас. Скажіть, такі протести були обґрунтованими, траси й справді не відповідали нормам?

- Насправді було по-різному на кожному з етапів, десь ор­гані­затори в чомусь не допрацювали, а десь, навпаки, все було на хорошому рівні. Хоча вважаю, що і справді були моменти, коли хотілося бачити кращу підготовку.

Андріан Снігур