Українці підкорюють "Північну петлю" Нюрбургринга. ФОТО

Є дві траси, які мають однакову назву, "Нюрбургринг", і начебто являють собою єдине ціле. Насправді це два зовсім різні автодроми. Перший - добре відоме за трансляціями сучасної "Формули-1" кільце "Гран-Прі", побудоване 25 років тому. А ось інший - це і є легендарна "Північна петля" (Нордшлайфе, Nordschleife), одна з найстаріших гоночних трас світу, що торік відсвяткувала своє 80-річчя. Аналогів "Північній петлі" не існує - це єдина у світі стаціонарна кільцева гоночна траса з такою довжиною кола (яка в різні роки змінювалась від 21 до 23 км) і перепадом висот у триста метрів.

"Піввнічна петля" і кільце "Гран-прі".

Кожен Гран-Прі Німеччини, який проходив на "Північній петлі", займає помітне місце в історії автоспорту. Це й легендарні двобої Mercedes-Benz і Auto Union у 30-х роках, це і Гран-Прі "Формули-1" 50-70-х, включно з останньою гонкою у 1976 році, яка мало не коштувала життя майбутньому триразовому чемпіону світу Нікі Лауді, єдиному пілот, якому вдалося проїхати повну Nordschleife менше ніж за 7 хвилин (6:58.6, 1975 рік).

За всіх часів Nordschleife була ідеальним полігоном для автовиробників, які удосконалюють ходові якості своїх нових автомобілів саме на цій трасі - практично жоден спортивний автомобіль не піде в серію, не пройшовши випробування "Північною петлею".

На легендарній трасі уже багато років проводять два унікальниі змагання - серія VLN (багатогодинні перегони на витривалість, що проходять із 1977 року) і "24 години Нюрбургринга", що проводяться з 1970 року.

Одна з чотирьох найбільш знаменитих марафонських гонок - разом із французькими "24 годинами Ле-Мана", американськими "24 годинами Дайтони" і бельгійськими "24 годинами Спа" - Нюрбургринг все одно виділяється з числа інших. Чого тільки варта унікальна довжина кільця, яка у цей час становить від 24 до 25 км з гаком. Для порівняння: Ле-Ман - 13,6 км; Дайтона - 5,7 км; Спа - 7 км. Але це ще й найдемократичніша гонка! У ній можна змагатись на найрізноманітнішій техніці, яка вписується у рамки кожного із більш ніж двадцяти класів. Тут одночасно можна зустріти екіпажі як на Suzuki Swift або Seat Ibiza, так і на найпотужніших Porsche 911, BMW M3, Dodge Viper GTS-R. На старт виходять 220-230 машин, причому ще як мінімум 60-70 екіпажів потрапляють у "список очікування". Перемога або подіум у класі тут цінуються нітрохи не менше аналогічного успіху у абсолютному заліку перегонів.

Але при цьому "24 години Нюрбургринга" не можна назвати перегонами аматорів. Досить лише глянути на список учасників минулої гонки - заводські й напівзаводські команди (Volkswagen Motorsport, Zakspeed Racing, Schubert Motorsport), маса славетних імен, чимало найсильніших пілотів Європи. Ханс-Йоахім Штук (легенда німецького автоспорту, переможець марафонських гонок на Нюрбургринзі, у Ле-Мані і Спа); Карлос Сайнс (дворазовий чемпіон світу з авторалі); Жиніель де Вільєрс (один з найсильніших пілотів світу у ралі-рейдах); Хайнц-Харальд Френтцен (екс-пілот "Формули-1"); Йорг Мюллер і Аугусту Фарфуш (зірки чемпіонату світу з турингових перегонів); Ютта Кляйншмід (єдина жінка, що вигравала "Дакар"); Марсель Тіманн і Марко Бассенг (багаторазові переможці етапів VLN); Клаудія Хюртген (найсильніша гонщиця Європи, чемпіонка VLN); Тімо Бернхардт і Ромен Дюма, заводські пілоти Porsche; Юрген Альцен і Християн Абт (класні гонщики й неперевершені фахівці з підготовки гоночної і спортивної техніки). І цей список можна продовжувати ще довго!

Українці вже не новачки у цій гонці і досягали неабияких успіхів. Перша спроба була здіснена у 2006 році, коли на старті "24 годин Нюрбургринга" з'явився повністю український екіпаж (Олексій Мочанов, Олексій Кікірєшко, Валерій Горбань) на Honda Civic Type-R. Перший млинець, як і заведено, вийшов гливким - українці претендували на місце у трійці лідерів, але на 13-й годині перегонів вибули після того, як на одному з поребриків був пробитий піддон картера двигуна. Гірка й прикра невдача, яка проте стала корисним досвідом. Торік знову стартували три українці (Горбань, Кікірєшко й Андрій Круглик), але вже у різних екіпажах... І вже друга спроба принесла грандіозний успіх - Круглик разом з австралійцем Іаном Гріном, німцями Штеффеном Рамером і Михаелем Шульцем на Ford Fiesta ST став переможцем перегонів у класі SP2 (легкові автомобілі з робочим об'ємом двигуна до 1,6 л, максимальний рівень підготовки).

І цьогоріч - третя спроба. Через два роки на трасі знову з'явився повністю український екіпаж команди Racing Team Ukraine, що виступає у тому ж класі SP2 на Ford Fiesta ST - Олексій Мочанов, Андрій Круглик, Олександр Салюк, Володимир Кондратенко. Мета - боротьба за перемогу! Нічого фантастичного, оскільки результати українців на етапах VLN цього року говорили самі за себе - дві перемоги плюс три фініші на подіумі у своєму класі у трьох перегонах, стрімкий прорив Мочанова з Кругликом у десятку лідерів загального заліку VLN! І це при тому, що кваліфікується майже 600 пілотів. Оптимізм також вселяв той факт, що українська команда одержала такий самий стартовий номер 161, під яким Круглик торік став переможцем "24 годин Нюрбургринга". Раптом цей номер став би щасливим і цього року?

Крім того, ще один українець, Валерій Горбань, мав стартувати разом з росіянами Станіславом Грязіним, Євгеном Царьовим і Сергієм Матвєєвим в одному з вищих класів SP7 (який здебільшого складається з автомобілів Porsche). Тут завдання були трохи іншим - успішно фінішувати на якомога вищій позиції. Тому замість суперзарядженого Porsche 996 RSR, на якому Грязін з Горбанем успішно виступали у VLN, був орендований більш помірний Porsche 997 Cup - ставку було зроблено на акуратність і стабільність.

П'ятниця, 23 травня. Кваліфікація. Дві сесії - півтори години зранку і чотири пізно увечері. Гонщики звичайно до настання сутінків намагаються встановити найкращий час, після чого починається кропітка робота з ознайомлення із трасою у темряві, по налаштуванню і регулюванню фар.

Головне - не загратися і не помилитися. Будь ти хоч сто разів фахівцем з "Північної петлі", але варто втратити пильність - і виліт у відбійник гарантовано. Після першої кваліфікації із траси довелося евакуювати пару десятків ушкоджених машин - звичайне явище для Нюрбургринга...

Обидві кваліфікації Racing Team Ukraine відкатала чудово - зранку на трасу виїхав Салюк, за пару кіл "прикатав" машину. І передав її "забійнику" Круглику, який і показав найкращий результат у класі! Чудовий початок перегонів - українці стартуватимуть з першого місця у своєму класі і з 150-го у загальному заліку (взагалі кваліфікувалося 217 екіпажів). Порадувало, що всі пілоти стабільно проїжджали коло швидше, ніж за 11 хвилин - якщо вдасться підтримувати такий темп протягом перегонів, то можна боротися за найвищі місця.

Третій рік поспіль не було рівних у кваліфікації екіпажу Manthey Racing - Марсель Тіманн, Марко Ліб, Тімо Бернхард, Ромен Дюма. Цього разу вони на 12 секунд побили власний торішній рекорд траси, продемонструвавши фантастичну середню швидкість проходження кола - трохи більше 180 км/годину. Таку жвавість на "Північній петлі" навіть боліди "Формули-1" демонстрували нечасто. Вдало виступив і екіпаж Валерія Горбаня, який посів 29 місце у загальному заліку - у разі успішного старту можна пробитися у двадцятку лідерів.

Субота, 24 травня, 15.00 за європейським часом. Старт. Від проблем не застрахований ніхто, навіть фаворити. Судді навіть не встигли дати сигнал, а на стартовій прямій раптово задимів жовто-зелений Porsche 911 GT3 RSR команди Manthey Racing, переможця "24 годин Нюрбургринга" двох останнього років! Метушня у боксах, фаворит зарулює на піт-лейн, а суперники тим часом уже йдуть у гонку - замість старту з поулу довелося два кола простояти в боксах, поки механіки не усунули проблему...

Було вирішено, що першу зміну проведе Салюк, завдання якого - не потрапити в завал на старті й підтримувати темп головних суперників у класі. А чому не Круглик, найшвидший пілот екіпажу? Виявляється, у суботу зранку Андрій також стартував на етапі німецької серії ADAC Procar, де здобув перемогу у своєму дивізіоні! Тому було вирішено надати нашому "застрільникуі" пару додаткових годин для відпочинку.

Пригоди почалися з перших же метрів перегонів - на стартовій прямій зненацька зіштовхнулися дві Honda Civic, що викликало справжнє сум'яття у пелотоні. У цій плутанині український екіпаж і відкотився на четверте-п'яте місце, але досвідченіший Салюк спокійно і методично взявся відновлювати колишнє розміщення сил, завершивши свою зміну вже на другому місці. І отут прийшов час Круглика, який навіть перевершив свій кваліфікаційний результат. Двохвилинне відставання від лідирувавшого Ральфа Мартіна (чия Fiesta, до речі, була конячок на 20 потужніше) стануло надзвичайно швидко - і Андрій повернув лідерство нашій команді!

І ось тоді почалися справжні проблеми... Штраф Stop&Go, нібито за створення перешкод одному з лідерів на Porsche... Майже відразу нова неприємність - камінь (екіпажі, що вилітали, накидали на трасу пребагато гравію) потрапив у гальмівний супорт заднього колеса - виникла потреба у ремонті гальмівної системи. А 10-12 хвилин стоянки у боксах - це вже коло відставання від лідера. Пізніше Кондратенко буквально витяг команду у трійку кращих, попутно розібравшись із парою екіпажів на Mitsubishi Mirage.

Перша нічна зміна, на трасі Мочанов - і знову негаразди. Напруга падає, фари майже не світять - у підсумку, майже дві години по трасі ледве не наосліп, при тьмяному світлі фар, під мрячним дощем... Можливостей потрапити куди-небудь у відбійник - скільки завгодно. Чергова зміна, на трасі Салюк - і майже відразу повернення в бокси, проблеми з електрикою прогресують... Знову довга стоянка, пошуки неполадок - і ледь було знято "люстру", як усе прийшло до норми. Залишається тепер покладатися тільки на штатну світлотехніку.

Але неприємності сиплються як з дірявого мішка - наїзд колесом на шматок кузовної панелі одного із суперників, що валявся на трасі, вибух шини, болісне шкандибання до боксів протягом 20 кілометрів, черговий авральний ремонт... Потім "полетів" гідропідсилювач руля, після чого відразу з'ясувалося - масло з підсилювача потрапило до зчеплення і тепер воно буксує! Здавалося, у "Фієсти" виходило з ладу абсолютно все, що тільки могло вийти - за винятком двигуна і коробки передач!

Тільки зранку нарешті злива неприємностей почала вщухати... Час проходження кола одразу пішов угору - українці як і раніше треті у класі, хоч і з відставанням у чотири кола від лідера. Але боротьба за друге місце тривала до самого фінішу - від відставання залишилося менше кола, а Круглик у своїй останній зміні показав кращий час на колі. Соромитися нашим хлопцям нема чого - за усіх цих кошмарних проблем фініш на третьому місці став дійсно перемогою! Додайте до цьому ще поул і краще коло у своєму класі!

Тим часом у вищій лізі теж коїлися дива, тільки зовсім іншого роду. Хоча в лідерах по черзі красувалися півдюжини екіпажів, це була гонка одного екіпажа - тієї самої команди Manthey Racing. Квартет на чолі з Тіманном робив на трасі щось неймовірне й до півночі повністю ліквідував фору у два кола, яку він дав суперникам на старті. А в останню годину перегонів команда змогла дозволити собі протримати екіпаж у боксах майже 20 хвилин, поки механіки відмивали й чепурили машину перед майбутнім переможним фінішем. У підсумку Manthey Racing отримав третю поспіль перемогу на "24 годинах Нюрбургринга".

Приголомшливого успіху досяг російсько-український екіпаж на Porsche 997 Cup. Вони фінішували десятими в абсолютному заліку! Ще ніколи українські і російські пілоти не фінішували на такій високій позиції на "24 годинах Нюрбургринга"! Треба чесно визнати - ще рік тому про такий успіх навіть не мріяли, хіба що коли-небудь у далекому майбутньому...

Екіпаж української команди Racing Team Ukraine під час прес-конференції. Фото Proformula.u

"Думаю, це не лише наша перемога - це ще і перемога всіх наших уболівальників! - зазначив Андрій Круглик на прес-конференції, яку команда провела у Києві після повернення з Німеччини. "Перегони була нелегкими, у тому числі і через погодних умови. Йшов сильний дощ, який почався якраз перед моєю зміною. Були і технічні проблеми. Але це ніщо, порівняно з тим результатом, якого ми добилися. І він тим більше приємний, що на цей раз ми виступали повноцінною українською командою, виступали на автомобілі, пофарбованому у у кольори нашого національного прапора! Думаю, в Німеччині тепер дуже добре знають прапор України, в усякому випадку, на Нюрбургринзі - це точно!"

Андрій Круглик підкреслив, що гонка "24 години Нюрбургрінга" дуже складна, і "якщо ти прийшов до фінішу, то ти вже переможець". За його словами, дуже важливо було зібрати для участі у змаганнях не випадкових людей, а команду, яка була б налштована перемагати.

За матеріалами прес-служби команди Racing Team Ukraine