Андрій Ткачук – трейлранер-ультрамарафонець. Він триразовий чемпіон України з добового бігу, чемпіон України з дводобового бігу, багаторазовий призер змагань із трейлранінгу, учасник чемпіонату світу та Європи. Представляв країну на чемпіонаті світу з трейлранінгу в Португалії, у складі національної збірної долав ультрамарафонські дистанції в Белфасті та Тімішоарі. Минулого року на чемпіонаті світу у французькому Альбі українець побив 28-річної давнини національний рекорд, пробігши за 24 години 262 кілометри 788 метрів.
Із рекордсменом вдалося поговорити із "надлюдиною" під час забігу "Сталевий гарт", де учасники долали 500 кілометрів за 10 днів:
Що таке ультразабіг "Сталевий гарт" і чому ти вирішив взяти участь у забігу "500 км за 10 днів"?
- Це ультрапробіг єдності. Щодня 10 днів підряд ми долаємо дистанцію 50 км з Дніпра до Києва. І так рухаємося щодня від міста до міста. Чому вирішили взяти участь? Насправді, я захоплююся ультрамарафонами. Моя спеціалізація наразі 24-годинний забіг. Кілька разів бігав 48 годин. Ну і далі хотів би пробувати 6 діб, 10 діб, або ще щось цікавіше. Для того, щоб це робити, треба знати можливості свого організму: як він буде реагувати на щоденну втому. А цей забіг дає невеличкі відповіді на ці запитання.
У вашого забігу є і благодійна ціль. Розкажи про це.
- Я давно бачив, чув, спостерігав, як бігові друзі іноді збирають кошти на якість благодійні речі, тому вирішив збирати 50 тисяч гривень для фонду Tabletochki для допомоги онкохворим дітям. Плюс, у нас є загальнокомандний челендж для фонду "Повернись живим" на систему спостереження за супротивником. Для того, щоб виявляти, спостерігати і зберігати життя нашим захисникам.
Зовсім нещодавно ти біг гірський трейл "100 Букомиль". Там ти виграв з величезним відривом. Устиг відновитися?
- Можу сказати, що відновитися вдалося. "100 Букомиль" були 1-2 серпня, а цей забіг ми розпочали 15-го числа. Так, це не дуже багато, але відчуваю себе добре. Тим більше, що тут ми біжимо з досить низьким темпом. Так, відрив був півтори години. Вийшло пробігти трохи швидко (сміється).
Ти не вперше долаєш цю дистанцію?
- Так, це було уже вчетверте. Я не пропустив жодної "Букомилі". Хоча на перших двох я був не дуже готовий, бо 2017 року тільки повернувся після чемпіонату світу і я фактично пішки пройшов дистанцію. Другого разу я стартував після першого свого забігу на 48 годин, а минулого і цього року я був добре готовий, саме тому і перемагав.
А з чого почалася взагалі твоя бігова історія?
- Не знаю, чи можна назвати це біговою історією. У дитинстві я займався у секції "лижні перегони". Потім була перерва, а уже 2012 року, коли в Україні провели перший трейл "Карпатія", я спробував себе на дистанції 50 км. Вже наступного року я подолав свої 100 км. І так потихеньку-потихеньку… Перша доба моя була у вересні 2016 року. І от воно так затягнуло.
Який трейл в Україні ти порадив би початківцю?
- Трейл можна починати від найпростіших до "100 Букомиль". Оскільки навіть там є кілька дистанцій. На сьогодні їх проводять дуже багато. Майже в кожній області є забіги. Я маю на увазі коротенькі дистанції. Це занадто швидко для мене. Я бігаю більш повільно, але довше.
Який найскладніший трейл в Україні?
- Цього року технічно це була "Карпатія". 115 км і 8500 м набору висоти. Але я не думаю, що його будуть проводити надалі, бо торішня дистанція була більш біговою. Ну і звісно, єдиний стомильник, який є в Україні — "100 Букомиль" — це the best. Він і біговий, і гарний, але до нього треба йти поступово. Не треба форсувати події, а поступово готуватися до головної дистанції. Треба бігати, тренуватися і чим регулярніше, тим краще.
За кордоном брав участь в ультрах?
- Для того, щоб стартувати в інших країнах потрібні фінанси, а я їх особливо не маю на ці цілі. Я брав участь у 2016 році на чемпіонаті світу з трейлу. Зараз в більшості це чемпіонати світу з доби, ну а 2018 року був ще на чемпіонаті Європи також на цій дистанції. Цього року, на жаль, чемпіонат Європи скасували у зв’язку з пандемією.
Як вплинув карантин на твої тренування?
- На тренування взагалі ніяк не вплинув. Карантин вдарив по планах та стартах на сезон. На тренування — ні. Усе йде за планом. Я готуюся до чемпіонату світу в Румунії наступного року. Сподіваюся, він в травні відбудеться. І тому, ніхто не скасовував щоденних тренувань.
І останнє коротеньке питання: чому ти бігаєш?
- Мені це приносить задоволення. Вивів таку формулу. Ще її нікому не озвучував. Це буде ексклюзив. Я біжу, щоб жити і живу, щоб бігти. Я ще не усвідомив глибину цієї фрази, але поступово прийду. І, можливо, розшифрую.
