"Онлайн забіги - це дно!" Він продовжує вражати бігову спільноту своїми результатами і мріє пробігти усі мейджори | RunNews | Champion.com.ua
Мій профіль

"Онлайн забіги - це дно!" Він продовжує вражати бігову спільноту своїми результатами і мріє пробігти усі мейджори

02.06.2020 08:00 2624 0
"Онлайн забіги - це дно!" Він продовжує вражати бігову спільноту своїми результатами і мріє пробігти усі мейджори

Джерело - Чемпіон.

Володимир Билим не є професійним спортсменом, але в бігових колах він став справжнім відкриттям. Полтавець цього року уже встиг виграти Сумський півмарафон, став призером Запорізького марафону, Одеського, Хмельницького та Черкаського півмарафонів від New Run.

Тому спеціально для рубрики RunNews ми вирішили поспілкуватися з новою зіркою любительського бігу України.

- Коли і чому почав займатися бігом?

- Усе почалося 2013 року. Довелося побувати в Європі і я там побачив людей, які бігали Парижем. Один чоловік біг дуже повільно і це вразило, бо я вважав, що біг в такому темпі немає сенсу. А коли повернувся в Україну дізнався з новин, що якраз в Парижі відбувався марафон, в якому брали участь понад 50 000 осіб. І, більш за все, саме цей чоловік до нього готувався.

Це і було поштовхом почати дізнаватися усе про забіги, а марафон став моєю головною метою.

- Ти до цього займався спортом?

- Ні. У мене в дитинстві були великі проблеми зі здоров'ям. У 4 роки у мене сталася травма, в результаті якої мені видалили селезінку. Внаслідок цього фізичною культурою в школі абсолютно не займався. Крім цього я був досить хворобливою дитиною. Тому застуди, грип, гастрит...були в моєму житті постійно.

- Ти один із тих, хто займається без тренера, чому?

- Коли починав бігати, то якось важко було знайти тренера. А в Полтаві ще не було бігових клубів. Зараз, коли мої результати ростуть, то я не бачу сенсу щось змінювати. Як тільки з'явиться регрес, тоді я уже задумають над тренером. На даному етапі це абсолютно не актуально, оскільки результати значно покращилися. Тому буду чекати, коли я досягну свого максимуму на власній підготовці.

- Про тебе заговорили рік тому. Бо ти став одним із топових бігунів серед любителів. В чому секрет? Чому так виросли результати?

- Бо став краще тренуватися (сміється). П'ять років я не тренувався. Я бігав, але то не можна було називати серйозною підготовкою. Мої об'єми були до 200 кілометрів за місяць, взимку взагалі не тренувався, не було швидкісних чи якихось складних підготовок. Головною метою було бігати, щоб поїхати на старт в інше місто. Подорожувати і подивитися на країну. Я не задумувався про якісь великі результати.

А коли вибіг марафон з 3-х годин, то зрозумів, що варто починати тренуватися значно серйозніше, оскільки можна бігати швидше.

- Які зараз об'єми? І як відновлюєшся після них?

- Зараз стараюся тримати від 100 до 150 кілометрів за тиждень. В місяць виходить 500-600 км. Найбільший об'єм у мене був у січні цього року - 800.

Для відновлення мені вистачає восьмигодинного сну. Можливо, це не зовсім правильно, оскільки треба більше приділяти цьому увагу. Та на це є причини, у тому числі і фінансові.

- Біг і алкоголь. Чи можна їх поєднувати якщо ти любитель?

Можна, якщо в твоєму житті багато бігу і мало алкоголю. Якщо навпаки, то це уже погано. Два чи три рази на місяць пиво чи вино я можу собі дозволити.

Якщо є привід і немає змагань чи важкого тренування, то чому ні. Перед марафоном я б не вживав алкоголь десь за тиждень-два, А так... будь ласка.

- В Україні десятки бігових клубів. У Полтаві так само вони є. Чому ти не представляєш жодного з них?

- Я починав бігати без клубу. Бо їх тоді ще не було. А зараз мені комфортніше в психологічному плані не відносити себе до жодного з клубів. У Полтаві дійсно є два топових клуби і були пропозиції від них. Але мені легше бігати самому. У кожного клубу є своя філософія, свої правила, а це надає певної відповідальності. Тому на цьому етапі я б хотів досягти свого піку самостійно. Хоча не виключаю, що в майбутньому мені може знадобитися підтримка чи якісь поради саме з боку бігових спільнот. 

- Чим ти займаєшся окрім бігу?

- Дванадцять років працюю бухгалтером в аграрній фірмі. У мене не дуже напряжна робота, але все одно вона трішки заважає повноцінно тренуватися. Та оскільки біг поки не приносить матеріальних благ, то працювати потрібно.  

- Є забіги, про які ти мрієш?

- Однозначно, це мейджори. Цього року я зареєструвався на Берлінський марафон, але поки ситуація така, що його перенесли. І впевненості у тому, що він відбудеться немає. Але Бостон виділяється з-поміж їх усіх. Оскільки він найстаріший у світі, це окремий культовий забіг. З ним пов'язано безліч історій. 

Взагалі, усі мейджори хотів би пробігти швидко, не кайфувати на трасі, а показувати свій максимальний результат. 

- Існує думка, що біг - це найдешевший вид спорту. Ти погоджуєшся?

- Я з тих людей, які стартують дуже багато, бо вважаю, що чим більше в тебе офіційних забігів, тим швидше ти прогресуєш. За свою бігову кар'єру я брав участь у більше сотні забігів. І якщо порахувати, то в сумі - це, мабуть, однокімнатна квартира в Полтаві. По-перше, це реєстрація. В Україні в середньому ціна за участь приблизно 500-700 грн. Але це тільки частина витрат. Переїзд, проживання, харчування, кросівки... Один старт виходить близько 2000 грн. Тому ці вислови абсолютно неправдиві. Але якщо ти бігун без завдань і в тебе немає мети брати участь у змаганнях, то 2-3 км можна пробігти і в старих кедах. Тоді це буде один із найдешевших видів спорту. 

- Назви три найбільш бігових міста в Україні.

- Однозначно, Полтава - номер один. Стало дуже багато забігів і самих бігунів збільшилося в десятки разів. Другим назву Харків. Оскільки там досить багато абсолютно різних стартів: від великих до якихось культових чи атмосферних. Ну і третім буде Київ. Бо я там бігав дуже багато: марафонів, півмарафон і безліч інших стартів. 

Є забіги у яких ти намагаєшся постійно брати участь? Давай визначимо 5 найкращих.

Перший - це Полтавська ніч. І не тільки тому, що я постійно там на тумбочці. А реально - це найатмосферніший забіг, у якому я брав участь. Другим буде Полтавський півмарафон. Можливо, через те що я сам полтавець. Але я дійсно отримую набагато більше енергії, ніж на інших стартах. Ну і за всі рази участі в цих двох забігах жодного разу не було траблів від організаторів. Усе відбувається ідеально.

Третім назву Strong Run. Це топ. Два дні бігу, шість дистанцій, проживання в спортзалі. Було дуже атмосферно. Четвертий - Білоцерківський марафон. Це найстаріший марафон в Україні, рівна траса, плюс це досить бюджетний старт. Ще там постійно проводять чемпіонат України, а це означає, що можна побачити професійних українських марафонців. Ну а п'ятим назву забіг, якого вже не існує. Це Армагидець. Він проводився лише двічі. Це були змагання на якомусь закинутому заводі і він мені дійсно запам'ятався. Його я б точно ще раз пробіг.

- Хто є твоїми кумирами, хто надихає тебе?

- Це однозначно непрофесійні спортсмени. Найбільше мене надихають любителі, які бігають швидше за мене. Або вікові спортсмени. Був хлопець, який влаштував собі челендж. Він пробіг 7 марафонів за 7 днів в темпі по 3,20 - 3,30. От саме такі люди мене захоплюють! Бо вони любителі. У них є робота і біг для них лише хобі, а вони знаходять час для тренувань і показують фантастичні результати.

- Багато марафонців починають шукати себе в інших видах: ультрамарафони, трейли, ультратрейли, тріатлон. Ти плануєш спробувати це?

- Все це я уже давно спробував. Ще на початку своєї бігової кар'єри я бігав і трейли, і ультратрейли. Двічі пробував бігти ультрамарафон по 100 км. Але мені не зайшло. Ультра - це абсолютно інша підготовка, інша психологія, харчування. Я біг, але я від них не кайфонув і відновлювався дуже складно. Тому поки що я вирішив сконцентруватися на марафонах та півмарафонах. 

- Як ти оцінюєш онлайн-забіги? Чи дають вони тобі ті емоції, що й звичайні старти?

- Якщо порівнювати онлайн забіги зі звичайними, то це дно. Якби зараз були реальні забіги, я б їх взагалі не бігав. Але в сьогоднішній ситуації, коли немає альтернативи, то це ідея дійсно суперова. Оскільки зараз немає можливості бігати у звичних для нас умовах, то це дає змогу хоч якось замінити реальні змагання. Звісно, ніхто не отримує тієї фантастичної атмосфери. Але без цих стартів було б взагалі все жахливо.

- Що тобі дав біг?

По-перше, це здоров'я. За ці сім років у спорті я жодного разу не хворів, хоча до цього це було на постійній основі. Ну а по-друге, будь-який забіг це величезний спектр емоцій яких ти не можеш отримати більше ніде. Від радості і ейфорії до гніву та злості. Тому якщо уже спробував участь у змаганнях, то це тебе не відпустить. 

Коментарі ()