Британський журналіст: У матчі Англія – Україна вболіватиму за українців
З Ендрю Тодосом ми познайомилися в березні 2019 року в Лондоні напередодні матчу Ліги Європи Челсі - Динамо. Приємно здивувало, що вже тоді Ендрю старався говорити українською. Зараз Тодос - головний експерт з українського футболу та спорту для провідних британських медіа. Його запрошують на етери Sky Sports News, BBC News, BBC Sport, а тексти друкують The Times і The Telegraph.
У 2022-му Ендрю працював на всіх матчах збірної України. Напередодні старту національної команди у відборі Євро-2024 Максим Розенко розпитав Ендрю Тодоса про його українське коріння, етноквіз із Ярмоленком, зустріч із Шевченком на Трафальгарській площі та гру на легендарному Вемблі.
Операція Вісла
- Пане Андрію, ви дійсно народилися поруч зі стадіоном Вемблі?
- Так. Вемблі - це район Лондона, де я народився і прожив перші 8 років свого життя. Там жили мої бабця та дід. З городу міг бачити легендарний стадіон. Тож матч Англія - Україна - дуже емоційний і важливий для мене. Я народився в Лондоні, але маю українське коріння й жовто-блакитне серце - вважаю Україну теж рідною для себе. Принаймні в цьому матчі вболіватиму за українців. Підопічним Руслана Ротаня буде дуже важко в цьому матчі. Об'єктивно - нічия буде чудовим результатом для збірної України.
- Давайте деталізуємо питання вашого українського коріння. Коли ваші батьки переїхали до Британії та звідки вони?
- Моя мама вже була народжена у Великій Британії. Її батьки переїхали з України після ІІ Світової війни. Бабця була родом зі Львівської області. В 1947 році під час операції Вісла поляки переселили її на північ Польщі. Звідти переїхала на Туманний Альбіон. Дід - родом із Тернопільської області. Там же народився батько, який переїхав до Британії на початку 90-х. Я народився в Англії і провів тут майже все життя.
- Коли виникли думки стати журналістом? З чого починали?
- Влітку 2018 року я закінчив університет за спеціальністю “Міжнародні відносини”. Мав трохи вільного часу перед початком першої роботи в IT-компанії. Бачив що поза межами України експерти та фани не дуже стежать за українським футболом та спортом. Було проблематично знайти англомовні ресурси, які би писали про це. А я вже кілька років уважно стежив за українським футболом. Вирішив створити власний ресурс англійською мовою про український футбол. Назвав його Zorya Londonsk. Важко було придумати унікальне ім'я. Подумав, що так можна зв’язати український футбол та мою “лондонську прописку”. Почав писати статті на власному сайті - з прев’ю турів УПЛ, постив у соцмережах тексти про українських футболістів та став набагато частіше відвідувати матчі українських команд - і в Україні, і в єврокубках. У підсумку влітку 2021 року залишив роботу в IT і повністю присвятив себе журналістиці.
- Останніми роками ви значно покращили знання української. Стали більше спілкуватися з українцями?
- До 16 років по суботах відвідував українську школу в Лондоні. Тож якась база в мене була - міг трохи розмовляти та писати. Але дійсно покращив мову останніми роки завдяки регулярному спілкуванню з українськими друзями та колегами. Часто відвідую Україну, уважно стежу за подіями українського футболу та спорту, адже це мені потрібно для роботи.
Читайте також: Може, Ломаченко вже штурмує військомат. Спортивний журналіст рік як на війні
Від Zorya Londonsk до BBC і CNN
- Ви займаєте активну позицію щодо підтримки України. Розкажіть про проєкти, в яких берете участь після початку повномасштабної війни.
- Я підтримував України ще задовго до загарбницької війни, яку розпочали орки. Для цього і створював Zorya Londonsk 5 років тому. Британські медіа побачили мою роботу і в мене почали з’являтися нові футбольні проєкти. Зараз я один зі співведучих англомовного подкасту про український футбол - Ukraine + Football. Ми почали його в 2020 році і часто-густо потрапляємо в топ-5 у спортивних чартах Apple подкастів. Останні 3 роки ми мали купу цікавих гостей на подкасті - Сергія Реброва, Євгена Левченка, Сергія Стаховського та багато інших гравців, тренерів журналістів і коментаторів з України й не тільки.
Я завжди мав і завжди буду мати негативне ставлення до росії. 24 лютого 2022 року моя позиція, напевно, не змінилась так сильно, як у інших людей, які ще плекали якийсь ілюзії стосовно орків до початку війни. Кожен день я продовжую розповідати, що відбувається в Україні під час повномасштабної війни разом із новинами про спорт.
- Коли вас почали запрошувати в ролі експерта коментувати українські спортивні події провідні британські ЗМІ? Як часто залучають і які саме медіа?
- Це почалося 4 роки тому. Спочатку брали невеличкі коментарі стосовно українських клубів та національної збірної. З того часу запрошують, коли є актуальні теми, про які я можу експертно розповісти.
Значна зацікавленість була під час Євро-2020. Кілька разів мене запрошували на Sky Sports News, TalkSPORT, BBC News. А після 24 лютого інтерес до українського спорту з боку британских медіа тільки підвищився. Я мав честь працювати як співкоментатор на церемонії закриття зимових Паралімпійських ігор-2022. У студії Sky Sports News запросили поговорити про матч-реванш Usyk vs. Joshua II. Було кілька лайв-підключень на перший матчдей УПЛ сезону-2022/23 - для BBC News і CNN. Також написав статтю про ФК Маріуполь у журналі FourFourTwo.
На першу річницю війни Sky Sports випустив документальний фільм про український спорт, там були інтерв’ю з Шевченком, Стаховським, Миколенком, Де Дзербі та Вернидубом. Цю ідею я сам придумав і був одним із продюсерів проєкту.
Також співпрацюю з українськими медіа-проєктами: vzbirna, FootballHub, ProFootballDigital та Суспільне Спорт. Зараз журналістика для мене не тільки робота. Наразі це моє життя.
Читайте також: Більшість російських спортсменів - такі ж людожери, як і їхнє військове керівництво
- Із самого початку великої війни Україна має повну підтримку з боку Великої Британії. А як змінювалися погляди та ставлення до українців звичайних британців за рік війни? Є якісь тенденції?
- Чесно кажучи, до 24 лютого британці не дуже цікавилися Україною. А хтось узагалі майже нічого про неї не знав. Але після початку війни все змінилося. Через доступ до новин і їхнє поширення в соцмережах, передусім британськими медіа, британці продемонстрували свою повну солідарність з українцями та виявили дуже багато емпатії. Відкрили свої доми для українських біженців. У кожному місті і зараз можна побачити українські прапори на урядовому будинку або церкві. Або просто на будинку. Переважна більшість людей дуже сильно підтримують Україну - через донати або іншими діями. Сподіваюсь, що така підтримка триватиме до кінця війни - до нашої спільної перемоги.
Читайте також: Бах залишиться в історії функціонером, який підтримав терористів
Український квіз із Ярмоленком
- Влітку 2021 року у вас був футбольний тур Україною, в межах якого ви за 18 днів відвідали всі 63 професійні клуби УПЛ та ПФЛ. Що нового дізналися про клубний український футбол завдяки цьому унікальному туру?
- Це було дуже цікаво й корисно з професійної точки зору. Тоді я відвідав Маріуполь, Херсон, Краматорськ, Запоріжжя, Харків та багато інших українських міст. Познайомився з багатьма цікавими людьми. Навіть тоді, фактично напередодні війни, український футбол розвивався у багатьох куточках країни.
- У 2020 році ви зіграли етноквіз із Ярмоленком. Як це сталося?
- Один зі спонсорів Вест Гема запросив мене зіграти у квіз із Андрієм для їхніх соцмереж. Під час цього ми спілкувалися українською. Коли проєкт закінчився, Ярмоленко розповів мені, що це було його перше інтерв’ю в житті, яке він дав виключно українською. Після того Андрій на мої запитання на пресконференціях завжди відповідав рідною мовою і став одним з каталізатором процесу, щоб тодішній головний тренер національної команди Петраков та інші гравці теж перейшли на українську.
- Бачив у соцмережах ваше фото з Шевченком на Трафальгарській площі у Лондоні на початку війни. Це було в межах акції у підтримку України, на яку завітав і Андрій?
- Саме так. Я часто-густо працював на матчах збірної України, коли Андрій Миколайович ще був головним тренером команди. Постійно ставив йому запитання на прес-конференціях. Тож ми були знайомі. На Трафальгарській площі він мене впізнав, обійняв і ми тоді трохи поспілкувалися про війну та інші теми. Наступного разу побачив його після матчу з Шотландією у червні 2022 року. Тоді ми вітали один одного з перемогою.
- Відразу 5 українців зараз є в заявках команд АПЛ. Можна стверджувати, що певній моді на українців посприяв Зінченко?
- Можливо, це й мало якийсь вплив. Але повноцінно - не думаю. Умови в Україні для топталантів зараз не є такими, якими були до повномасштабної війни і тим більше до російського вторгнення у 2014 році. Тепер, коли іноземні клуби проявляють інтерес до українських гравців, їм набагато легше виграти боротьбу за них. Думаю, що скаути завжди стежили за українськими футболістами. Ще до появи у Прем'єр-лізі Зінченка. Просто на той час було важко оформлювати їхні трансфери з українських клубів.
Читайте також: Стало відомо, де футбол - найпопулярніший у світі
- Які перспективи в АПЛ у Мудрика, Забарного та Ярмолюка?
- Їм потрібно дати час на адаптацію. Вони всі молоді та перспективні, але є велика різниця між УПЛ та АПЛ. У Мудрика наразі дуже важкий початковий етап у Челсі. Проблема в тому, що сама команда дуже слабко грає. Побачимо, як українець буде виглядати в наступному сезоні, коли повноцінно пройде з Челсі всі збори.
Забарний наразі травмований, але має всі характеристики, щоб стати успішним гравцем в АПЛ. Єдина проблема - є велика ймовірність що Борнмут вилетить із Прем'ер-ліги. Але навіть за такого розкладу Іллі буде дуже корисно провести сезон у Чемпіоншипі. Українець отримав би багато досвіду щодо англійського клубного футболу.
До речі, схожа ситуація і в Миколенка. Існує вірогідність що Евертон вилетить. Не знаю, чи залишиться Віталій грати у Чемпіоншипі, якщо це відбудеться. Але точно знаю, що у команд Миколенка й Забарного буде дуже складний кінець сезону.
Ярмолюк нині грає за команду "Б". Напевно, йому краще б було на сезон піти в оренду в Чемпіоншип. Після цього він був би готовий боротися за місце в першій команді.
- У Зінченка ситуація інша - українець проводить один із найкращих своїх футбольних сезонів.
- Олександр має дуже хороші шанси виграти Прем’єр-лігу ще раз. Думаю, що Арсенал здобуде чемпіонство в цьому сезоні.
Один з найсильніших складів в історії збірної
- Наприкінці розмови повернімося до національної команди. Які шанси у збірної потрапити до фінальної стадії Євро-2024?
- За друге місце в групі можна боротися. Якщо влітку команду очолить Ребров, шанси збільшаться. На мою думку, у збірної зараз один із найсильніших складів в історії. Потрібно лише налагодити структуру гри.
- Вважаєте Реброва найкращим кандидатом на посаду тренера збірної України?
- Гадаю, що кращого кандидата на посаду наразі немає. Більшість іноземних тренерів не підходять збірній. І в цей важкий для України час головним тренером національної команди повинен бути українець. А ось щодо фігури тимчасового виконувача обов’язків тренера, то тут у мене інша думка. Можливо, після фіаско Шахтаря у протистоянні з Феєнордом вона когось здивує, але я вважаю, що Йовичевич був би кращим варіантом на посаду в.о., ніж Ротань.
Максим Розенко, Чемпіон