Адьйо і ревуар, Віталію Володимировичу
Останні роки навколо мене, та й усієї країни відбувалися дуже дивні події, які залишали багато питань для всіх, без винятку розумних і думаючих людей, що живуть на території держави України. І я мовчав. Мовчав, бо мене особливо не стосувалося, і я тоді ще не міг подумати, що весь цей бруд зможе добратися і до футболу. Але терпіння лопнуло й у бій пішли емоції, але все по порядку.
Почалося все 4 грудня 2011 року, а саме після матчу Металіст - Волинь, на прес-конференції, де Віталій Володимирович Кварцяний (екс-наставник "Волині") - висловився досить бурхливо, навіть більш ніж, про наше вітчизняне суддівство.
А втім ось найцікавіші рядки: "Я все знаю: хто дає, кому дає, скільки. Не чіпайте Кварцяного, тому що я розповім все, і напередодні чемпіонату Європи буде ганьба така, що ніхто сюди не приїде. Я знаю, що мене захочуть убити, але знайте, що це все я написав у листі та поклав у сейф, і якщо щось зі мною трапитися всі дізнаються правду".
Може, й емоції, може, і характер, образа за програний матч на останніх хвилинах, але будь-яке висловлювання на такому рівні має, навіть зобов'язане мати свій початок і підгрунтя. Так от, деякі футбольні передачі вважали, що Кварцяний насправді не має доказів і нічого не пред'явить на засіданні КДК ФФУ, вони ж наводили статистику, порівнювали з іншими "такими ж" ситуаціями, але не тут то було.
Ось витяг з одного сайту: "Сьогодні, 22 грудня, відбулося засідання КДК ФФУ, на якому розглядалось питання:" Щодо інтерв'ю Кополовця М.Н., Слободяна О.В., Кварцяного В.В., Рабіновича В.З., які містять необгрунтовані звинувачення на адресу арбітрів та інших працівників, а також членів комітету арбітрів ФФУ". Як стало відомо, на засіданні з вищенаведених осіб був присутній тільки наставник луцької "Волині" Віталій Кварцяний".
Повертаючись до передач, хочеться зауважити, що керівництво "Волині" не особливо у теплих відносинах з такими клубами як "Дніпро", "Шахтар". Чому саме вони? Все дуже просто. Власник "Дніпра" - всіма відомий пан Коломойський - паралельно володіє правами телеканалу "1+1", ну і відповідно "2+2". Олександр Денисов - директор телеканалу "Футбол" - завзятий уболівальник "Шахтаря". "Профутбол", "Вік-енд" - нічого не помічатете. Дві перераховані вище програми продемонстрували сюжет про те, який же Кварцяний поганий. "80% відсотків таких висловлювань не мають підстав", "Кварцяний сам зробив собі програш: зробив нелогічні заміни". Так і хочеться сказати: "Що ви несете?".
По-перше, як ми переконалися Віталій Володимирович все ж увійшов до числа тих 20% які надають докази. По-друге, заміни були абсолютно логічними, адже ті люди, які виходили, хотіли довести тренеру, що вони здатні на багато чого, тобто у них була емоційна заряженість, на відміну від гравців основного складу, але навіть якщо заміни були б не по грі, ну не може тренер, знаючи, що йому потрібно злити гру, починати це робити наприкінці матчу. Де логіка?
За кілька днів до Нового Року в інтернеті з'явилося повідомлення про те, що Віталія Кварцяного звільняють. Особисто для мене - це був шок. Навіщо, хто, на яких підставах? Але відповіді на ці питання я не знаю досі. Як втім, і мільйони українців, яким не байдужа доля цього дуже колоритної та яскравої людини.
Кілька днів тому Василь Столяр - президент клубу "Волинь" - стверджував, що Кварцяний не може здати гру, "він не така людина". Але що сталося за ці 2 тижні. Випливли нові факти, обставини, або ж звільнення - це погані результати луччан? Що? Але навіть зараз ходять чутки, що президент клубу не бажав звільнення тренера. Це зробив хтось інший...
"Ну я вважаю, Кварцяний ламав комедію" - впізнаєте? Справа у тому, що влітку 50% акцій луцької "Волині" викупив якийсь Ігор Палиця, якого називають людиною Ігоря Коломойського. Відповідно Коломойський володіє половиною команди, тобто може робити все, що захоче.
Тільки от навіщо бізнесменові, олігарху, власникові клубу, який, при всьому не дає на "лапу" суддям, звільняти з посади людину, яка навпаки хоче припинити це неподобство. А ось тут вам вже самим варто подумати. Тільки от телевізор вам не допоможе, на жаль...