Прем'єр-ліга. "Металіст" - "Чорноморець" 1:0. Перемога на класі
Харківський "Металіст", доклавши мінімум зусиль, здобув чергову перемогу в чемпіонаті України. Цього разу жертвою вміння харків’ян грати на результат, став одеський "Чорноморець". Вихідці з першої ліги показали, що за класом ще доволі відчутно поступаються навіть неоптимальному складу суперника.
Одесити не приховували, що приїхали грати на контратаках. При цьому тренер команди Роман Григорчук наприкінці гри навіть був змушений гнати підлеглих вперед, адже на той час втрачати їм було вже нічого. "Металіст", котрий в звітній грі виступав без двох основних центрфорвардів Девіча та Крістальдо, тим не менш без номінальних нападників грати не став. Маркевич довірився молодому дублеру Євгену Будніку і не прогадав.
Саме Буднік наприкінці першого тайму скористався з прострілу Тайсона та, як то кажуть, опинився в потрібному місці в потрібний час. До цього ж йшла більш-менш рівна гра. "Чорноморець" намагався діяти доволі компактно, пресингував суперника, а подекуди і швидкі випади проводив. От тільки завершувати їх було нікому - найкращий нападник команди Бурдужан доволі швидко отримав травму та поступився місцем на полі Діденкові. Той старався, але на сьогодні партнеру він все ж поступається.
У другому таймі "Металіст" розбігався і неодноразово мав нагоди, у яких йому не вистачало зовсім трохи, аби вирішити всі питання. Проблемою стало те, що кожен з тріо Тайсон (окрім гольової передачі нічим не запам’ятався)-Хав’єр-Соса інколи випадав з гри на декілька хвилин. Тому стабільної загрози воротам Безотосного не було. Найкращі нагоди відзначитися мали Хав’єр, удар з середньої відстані якого воротар перевів через поперечину, та Соса, котрий трохи не встиг на простріл Вільягри.
"Чорноморець" натомість мав 100-відсоткову нагоду зрівняти рахунок. Фонтанелло після того, як м’яч відскочив від Горяінова після удару зі штрафного, пробивав з кількох метрів по майже порожнім воротам, але поцілив вище рамки. Але, якщо чесно, влуч він або Діденко, котрий небезпечно пробив головою у доданий час -- і це було б несправедливістю. Пощастило? Все ж команда Маркевича контролювала хід гри і, за великим рахунком, економила сили. А щастить, як відомо, сильнішому.