Коноплянка в збірній України – зайвий: 5 гравців, які насправді заслужили поїхати на матч з Англією
Після оголошення списку з 26-ти гравців Руслан Ротань очікувано отримав порцію критики вболівальників. І поки вітчизняна спільнота лінчує вибір тимчасового наставника, саме час підказати легенді Дніпра, про кого він "забув" дарма.
Владислав Кочергін
На відміну від колишнього одноклубника поєднувача трьох посад, хавбек Ракува на полі дійсно продуктивний. Владислав проводить сильний сезон, і вже забив 8 голів у всіх турнірах. Важливо, що ексгравець Зорі прогресує в компанії сильних партнерів — клуб із Ченстохова очолює польську Екстраклясу надзвичайно впевнено.
Кочергін — це опція у центральний плацдарм як альтернатива Маліновському. Крім того, це ще один варіант на фланги атаки. Не варто забувати, що за умови вірогідної відсутності Андрія Ярмоленка, Віктор Циганков та Михайло Мудрик мають витримати подвійне навантаження.
Данило Ігнатенко
Є підозра, що в матчі з англійцями тренерський штаб збірної вибере найбільш очевидний варіант ведення гри, й спробує "забетонувати" центр поля. За таких умов на позиції опорного півзахисника з перших хвилин можемо побачити одразу двох — вибір між Тарасом Степаненком та Сергієм Сидорчуком робити не доведеться. Однак стан та гра динамівця не можуть не викликати запитання. Тому відмова від додаткових опцій на цій позиції в основному списку викликає подив.
Футболіст Бордо Данило Ігнатенко має регулярну ігрову практику у другому за рангом дивізіоні Франції. На сьогодні Ліга 2 — турнір, який за рівнем аж ніяк не слабший від УПЛ. За оцінками багатьох аналітиків, думку яких автор поділяє, Данило не поступається Степаненку й Сидорчуку в базових навичках на позиції "хвилеріза" вже сьогодні. Натомість у Ротаня Ігнатенко ніби й напохваті, але не в обоймі.
Володимир Бражко
Про ігнорування футболістів Зорі тренерським штабом збірної України в таборі луганців говорили ще за Віктора Скрипника. Цього разу клуб, який за підсумками першого туру 2023-го року обійшов Динамо й заскочив на позиції одразу за Дніпром-1 та Шахтарем, знову не дочекався виклику в табір головної команди країни жодного свого футболіста. І це, враховуючи наявність у складі "чорно-білих" лише одного легіонера, вкрай дивно.
Зважаючи на вже означені нюанси з переліком кандидатів на позицію опорного хавбека, "синьо-жовтим" міг би стати в пригоді такий хлопець, як Володимир Бражко. 21-річний півзахисник належить найбільш титулованому клубу України, проте з початку сезону зарекомендував себе у складі Зорі як один із найсильніших виконавців УПЛ на своїй позиції, а другу частину кампанії-22/23 почав узагалі блискуче, коли відзначився двома голами у воротах Ворскли. Козирем Бражка є стабільність, що футболістам його віку притаманно не завжди.
Данило Безкоровайний
У лінію й на плацдарм, які в матчі з Англією відчують на собі чи не найбільший тиск, Ротань покликав трьох із половиною центральних захисників. Саме так — вірогідність участі основного правого центрального Іллі Забарного наразі складає не більше 50%. Неважко припустити, що відсутність виклику для досвідченого Сергія Кривцова пов'язана з логістичними труднощами, а то й неофіційним закінченням виступів за головну команду. Однак кадрова ситуація ліпшою від того не стає.
Кривбас Юрія Вернидуба — команда, якій важко даються забиті м'ячі, але в обороні криворіжці грати вміють. Данило Безкоровайний — новачок команди, який чудово відіграв єдиний матч у складі Кривбаса, але й той футболіст, який має не тільки відмінні природні дані, а також чималий досвід у складі молодіжної збірної. Виклик Безкоровайного — зовсім не був би реверансом у бік клубу з малої батьківщини першої особи держави й не даниною таланту тренера Вернидуба, а саме кадровою необхідністю.
Максим Прядун
Після оголошеного на "трьох левів" списку також не можна не поставити собі питання: "А Україна точно збирається забивати?". Серед запрошених — два нападники, з яких один перебуває в настільки розібраному стані, що виклик у національну збірну виглядає радше як спроба футболіста підбадьорити. Хай нас вибачить гравець Брюгге Роман Яремчук, але форвардом він востаннє виглядав ще на початку сезону.
За таких обставин довіра Артему Довбику як єдиному реальному кандидату на місце в старті виглядає сліпою з причини фактичної безальтернативності. Центрфорвард харківського Металіста Максим Прядун проводить найкращий сезон у кар'єрі, й наразі забив шість голів. Цифра аж ніяк не є приводом для впадання в ейфорію, але за нинішніх обставин прізвище Максима в основному списку було б логічним. Поки Яремчук перебуває в пошуках себе як професійного футболіста, а Сікан відзначається карколомною кількістю змарнованих моментів, збірній не завадила б додаткова опція.
Максим Салівон, Чемпіон