Джерело - kamp-sport.com.
Українського біатлоніста Богдана Цимбала війна застала дорогою до Києва.
Про це заявив спортсмен.
"Мене війна застала у дорозі, я разом із деякими іншими біатлоністами їхали на Київ. Лише під Броварами ми зрозуміли, що розпочалась справжня війна, це не фейк і не провокація, тому що зателефонував Антон Дудченко, і сказав, що біля його села (Вири, Сумської область, - прим.) вже падають бомби, і почали бомбардувати Бориспіль, біля якого він якраз і проїжджав. Ми швидко розвернулися і поїхали у Чернігів. У дорозі я зателефонував своїй дружині Насті, розповів, що розпочалася війна, попросив не панікувати і запастися водою, а речі у нас і так усі були складені.
Звичайно, у перший день було незвично чути сирени, але всі вибухи були десь далеко. Першу ніч ми спали на підлозі, другу ніч - у ванній, а третю ніч троє дорослих та немовля провели у погребі 1,5м на 1,5м. Була можливість поспати лише на картоплі, тому кожні дві години хтось мав змогу відпочити, лежачи на ній та тримаючи на руках сина, щоб він не замерз, а двоє інших сиділи на стільцях.
Фото, про яке йде мова, зроблене у погребі у батьків Насті, там було вже простіше: ми могли вже лежати. Але бомбардування лише посилилося, стріляли вже ближче. У погребі ми сиділи і рахували скільки ракет вилетіло, і головне - чекали коли вони приземляться, роздумуючи: "це прилетіло нам, чи відстрілюються наші". Найбільше я хвилювався за сина, тому що на момент початку війни йому ще і місяця не було, а у погребі сирість та холод, ще і Настя годує грудьми, і ти переймаєшся за те, щоб вона зайвий раз не нервувала, щоб не згоріло молоко, тому що суміш купити в таких умовах неможливо. Дякувати Богу, що нам вдалося виїхати", - зазначив Цимбал.
