Як жадібні та розсудливі янкі зробили біг мегапопулярним у США

Біг для українців тільки розкрається. В містах з'являються бігові клуби, забіги стають масовішими, марафонців все більше.

Але в США все це відбулося ще 50 років тому. І все почалося на рівні держави.

На початку 70-х років справи в США йшли не дуже: грошей в бюджеті не вистачало, і вони знецінювалися через інфляцію.

Одним з головних "пожирателів" бюджету виступала охорона здоров'я, витрати на яку за останні 30 років зросли в 19 разів. Дійшло до того, що здоров'я стало обходитися державі мало не в півтора раза дорожче оборони.

Але мільярди доларів не допомагали: люди продовжували хворіти і вмирати - в основному, від хвороб серцево-судинної системи, раку і діабету. Це не тільки сумно, але і невигідно: продуктивність праці знижувалася, а за нею - і прибутки приватних і державних підприємств.

Сіли-порахували і стало ясно, що лікувати хвороби - занадто дорого, а ось профілактика - куди більш вигідний шлях. Особливо, якщо оздоровлювати населення дешево і сердито: всілякою фізкультурою, бігом, велоспортом і загартовуванням.

Найефективнішим у цій справі виявився біг: максимум позитивного впливу на здоров'я при мінімумі витрат.

Ну, а далі - справа техніки. Насамперед задіяли газети, журнали, радіо і телебачення по всій країні. У популярних виданнях всіляко закликали читачів почати займатися бігом і брати участь в пробігах.

У школах стали будувати стадіони, в парках - бігові доріжки, і навіть при церквах примудрялися "створити умови для легкоатлетичних занять". Знімали телепередачі про користь фізкультури, друкували брошури, проводили бесіди з лікарями та іншими фахівцями - такого інформаційного напору не могли протистояти навіть найстійкіші прихильники дивану.

Дійшло до того, що книги-бестселери про біг випередили за тиражем книги про секс.

Самому президенту Картеру теж довелося напружитися. Розумні люди підказали, що, якщо при своїй зайнятості Президент знайде час для бігу підтюпцем і тенісу, цей факт, безумовно, вплине на життя інших американців.

На пробіжки вийшли всі - діти, батьки, домогосподарки, олімпійські чемпіони, пенсіонери і навіть самі організатори стартів.

Журнал "US News and World Report" писав: "Ніколи ще в американській історії легка атлетика не була настільки популярна серед школярів. Понад 4 мільйони учнів середньої школи займаються легкою атлетикою в позашкільний час ".

За даними головного хірурга Дж. Річмонда, за 70-ті роки смертність від серцево-судинних захворювань, головного "вбивці" в країні, скоротилася на 22%, а раптова смертність від серцевих нападів - на 30%.

Ця історія - хороший приклад того, як грамотно продумана і реалізована політика держави щодо профілактики здоров'я допомогла скоротити бюджет на охорону здоров'я.

Але навіть не це головне. Головне, що на сьогоднішній день біг у США - це ціла релігія, змагання наймасовіші і найомріяніші для кожного бігуна світу. У Нью-Йорк на марафон щорічно приїжджають більше 50-ти тисяч чоловік.

В Україні про таке організатори поки і не мріють. Середня кількість учасників на українському старті - це 500 чоловік. Різниця помітна, правда ж?