Успіх молдавських біатлоністів на чемпіонаті Європи вселяє оптимізм перед Олімпіадою
4 лютого стартує найвидовищніша спортивна подія 2022 року – XXIV Зимові Олімпійські ігри, які відбудуться у столиці Китаю – Пекіні. Пандемія коронавірусу внесла свої корективи і в Олімпіаду – організатори оголосили, що квитки поширюватимуться лише серед мешканців материкової частини Китаю – лише тих, хто суворо дотримується заходів протидії COVID-19 до, під час та після кожного заходу. Тому, найімовірніше, ми навряд чи побачимо велику кількість уболівальників на трибунах. Сподіваємося, це не вплине на видовищність, і ми зможемо насолодитися виступами та високими спортивними результатами.
Збірна Молдови з біатлону також вирушить на Олімпійські ігри. Кваліфікуватися молдавським атлетам допомогли непогані результати на етапах Кубка світу у сезоні 2021/2022. Але найуспішнішим для збірної став чемпіонат Європи, який проходив у Німеччині наприкінці січня. Біатлоністка Аліна Стремоус здобула на ньому золоту та срібну медалі у двох дисциплінах. Таке досягнення дозволило Молдові посісти третє місце у медальному заліку.
Прогрес молдавського біатлону атлети та спортивні функціонери пов'язують із обранням Дмитра Торнера на посаду президента Федерації. Зазначається, що коли раніше періодично виникали труднощі з організацією тренувальних зборів, інвентарем, то тепер ці питання вирішені: збори проводяться згідно із запланованим графіком, а спортсмени мають у своєму розпорядженні якісні гвинтівки, лижне спорядження, форму.
Дмитро Торнер, як президент Федерації вже заявляв про амбітні плани не лише популяризувати біатлон у Молдові, а й створити необхідні умови для його подальшого розвитку. Йдеться про проект створення біатлонної інфраструктури в Кишиневі – столиці Молдови. Планується, що на території міста на площі понад 14 гектарів буде зведено біатлонний комплекс, на якому з весни до осені біатлоністи зможуть попрацювати над технікою лижного ходу, покращити стрілецьку підготовку. Крім цього, на території комплексу буде створено можливості, щоб розбавити процес підготовки тренуваннями іншого профілю – плаванням, ігровими видами спорту, бігом. На даному етапі проект проходить узгодження зі столичною владою і сподіваємось він буде підтриманий і розвитку біатлону в Молдові буде надано нового імпульсу.
Що ж до майбутньої Олімпіади, то спочатку в заявку від Молдови були включені чотири біатлоністи - Алла Гіленко, Аліна Стремоус, Михайло Усов та Максим Макаров. На жаль, пандемія внесла свої корективи і замість Михайла Усова, у якого виявили коронавірус, на Олімпіаду вирушить Павло Магазеєв.
Наголошуючи на всіх складностях, пов'язаних з карантинними обмеженнями, Дмитро Торнер звернувся до вболівальників із закликом підтримати молдавських атлетів на Олімпіаді.
"Я закликаю всіх шанувальників спорту, спортивних функціонерів підтримати наших спортсменів. Ця підтримка є особливо важливою в період пандемії, коли присутність глядачів на трибунах обмежена", – сказав Дмитро Торнер.
Цікавий факт – усі спортсмени, які представлять Молдову, були свого часу натуралізовані. Алла Гіленко – українка, решта раніше виступали в Росії. Натуралізація в біатлоні та інших зимових видах спорту – характерне явище для Молдови. Звичайно, країна, де відсутня відповідна інфраструктура, не може за короткий період часу виростити власних вихованців і запрошення спортсменів з інших країн виглядає логічним. Така стратегія себе виправдовує – Молдова має досвід успішної натуралізації. Наприклад, росіянка, яка виступала за молдавську збірну, Наталія Левченкова на зимовій Олімпіаді в Турині в 2008 року демонструвала дуже гідні результати. У мас-старті та гонці-переслідуванні вона займала 21 та 23 місця, а в індивідуальній гонці створила справжню сенсацію, прийшовши до фінішу восьмою. У біатлоні це справді високе досягнення!
Сподіваємось і нинішнє покоління, тепер уже молдавських спортсменів, зможе продемонструвати високі результати та гідно представити країну на Олімпійських іграх. Ми ж бажаємо їм успіхів, а також високих результатів!