Здається, ми стали забувати, що гравці не залізні
Взимку 2022-го в Катарі відбувся Чемпіонат світу з футболу. Після якого стало зрозуміло, що гравці з 5 найкращих європейських ліг у середньому проводили на лаві запасних на 8 днів довше через травми протягом кількох місяців після турніру. На це вказує дослідження, опубліковане страховою групою Howden.
Мова про Європейський індекс травм у футболі в сезоні-2022/23 після Чемпіонату світу. Дослідження дозволяє зрозуміти вплив перевантаження графіка на показники гравців у попередньому розіграші.
Аналіз показав, що в жовтні 2022-го 88 зафіксованих травм призвели до того, що гравці проводили на лаві запасних у середньому 11,35 дня до початку турніру, й цей показник зріс до 19,41 дня у січні 2023 року після закінчення змагання.
Пошкодження таких частин тіла, як щиколотка (170%), м'язовик/гомілка (200%) і стегно (130%), призводили до найбільш разючого збільшення вимушеного відпочинку.
"Ми чітко бачимо, що проведення Чемпіонату світу серед чоловіків узимку в Європі призвело до того, що гравці провели на лавці запасних на вісім днів довше у другій половині сезону, порівняно з першою", – заявив директор зі спорту Howden Джеймс Барроус.
Барроус додав, що зростання важкості травм призвело до збільшення фінансових збитків майже на 30%, з €553,62 млн ($603,83 млн) до €704,89 млн ($768,93 млн) у 5 найкращих європейських лігах.
"Ми сподіваємося, що наші дослідження та аналіз нададуть краще розуміння європейським топклубам, коли вони продовжують вести розмови з органами управління гри щодо покращення вирівнювання внутрішнього та міжнародного календарів і широкої проблеми перенавантаження графіка матчів".
Дослідження продемонструвало, що протягом сезону-2022/23 у топ-5 першостей сталося 3 985 травм.
В Англійській Прем'єр-лізі та німецькій Бундеслізі виступили 23,6% та 14,8% гравців, які брали участь у Чемпіонаті світу. Відповідно, саме на цих футболістів рівень травматичності мав найбільший вплив.
"Протягом двох місяців після турніру гравці Бундесліги... зазнали 46 пошкоджень, порівняно з 49 в Англійській Прем'єр-лізі. Це свідчить про те, що збільшена зимова перерва в Німеччині після Кубку світу мала мінімальний ефект", – ідеться в дослідженні.
Раніше цього року міжнародний професійний футбольний союз гравців FIFPRO заявив, що майже половина футболістів, які брали участь у ЧС-2022, відчували екстремальне або збільшене психологічне виснаження під час надзвичайного сезону перенавантаження графіка матчів.
Приблизно 44% гравців відчували більшу фізичну втому, а 23% – більшу психологічну втому в січні, порівняно з іншими сезонами. Крім того, 53% відчували, що ймовірність отримати травму теж зросла.
Мені також клубний футбол подобається значно більше за збірну (особливо за рік до великих національних турнірів). Та чи потрібно звинувачувати в усьому тренерів?
Чому фахівці повинні ставити пріоритет клубних справ та завдань вище власного? У наставників теж є свої завдання. Ба більше, право на помилку практично відсутнє через меншу кількість матчів у відборі та відчутно серйознішу розбіжність у рівні суперників. Не кажучи вже про те, що результат збірної впливає на настрій населення всієї країни, а не лише її частини.
Це клубні тренери можуть мислити довгостроковими категоріями, будувати плани фізичної підготовки, поберегти гравців у кубкових турнірах, зробити акцент на Лізі чемпіонів і так далі.
Тренери збірних схожі на одного з раніше розлучених батьків, які отримали дітей на вихідні, пішли в кафе, а малеча застудилася від переїдання морозива. То чи не краще, щоб вони дивились YouTube удома, чорт забирай?..
Скільки матчів проводять збірні на рік? А скільки клуби? З усіма їхніми кубками, кубками ліг, суперкубками, єврокубками, чемпіонатами з 20 командами.
Жадібність – це ж завжди не про вас, а про якихось дядьків із ФІФА. Вони там щось вирішують, і всім стає погано.
Але це не ФІФА збільшила кількість команд і матчів у Суперкубку Іспанії й перевезла його до Саудівської Аравії посеред сезону.
Це не ФІФА ганяє клуби по комерційних передсезонних турне в Азії та Північній Америці.
Звісно, великі футбольні регулятори, теж роблять свій "внесок" – до прикладу, у Лізі чемпіонів тепер буде більше матчів. Виходить, що коли таке рішення ухвалює чужий начальник, то це насмішка над футболістами. Коли ж свій – це називається "фінансова необхідність в умовах жорсткої конкуренції".
Експериментальне розширення футбольного Всесвіту підтверджує виконання закону Грошей. Технологічний прогрес, розвиток нейромереж та впровадження комерційної кібернетики рано чи пізно приведуть нас до футбольної сингулярності, коли нова модель Ліонеля Мессі буде грати в футбол 24 на 7 і забивати за Інтер Маямі й збірну Аргентини одночасно.
Наразі свій гнів можна й варто спрямувати на глав організацій – клубів, турнірів, асоціацій. Тренери ж винні лише в тому, що намагаються максимально покращити шанси своїх команд на перемогу.