Шахтар врятував Бондар, Динамо попрощалося із Шовковським: підсумки єврокубкового дня України
Черговий єврокубковий день добіг кінця. Наших команд у ньому брало участь дві, але очки в скарбничку зможе принести лише Шахтар. І якщо з "гірниками" ще можна підбирати якісь слова, виділяти гарні та погані сторони гри, то Динамо зайвий раз наголосило, що потребує рішучих заходів.
"Чемпіон" підводить межу під ігровим днем.
Динамо: після таких ігор звільняють
День розпочався важко. Динамо продовжило похмурий осінній відрізок черговою поразкою на Кіпрі.
Чесно кажучи, не знаю, чому ці поразки викликають негатив як провали. У кіпріотів давно чудова статистика в матчах з нами: те ж таки Динамо в останні роки програвало і Пафосу, і АЕКу з Ларнаки. Дніпро-1 – тому ж АЕКу, решта клубів, окрім Шахтаря – нехай не кіпріотам, але суперникам ще слабшим. Це помітно і по кадрах: зараз Динамо не може навіть розраховувати на таких гравців, як Йоветич (екс-гравець Манчестер Сіті, Фіорентини, Севільї) та Узохо (воротар збірної Нігерії, у минулому грав у Ла Лізі).
Узохо, який колись разом із Максом Ковалем сидів на лавці Депортіво, – воротар нестабільний, але дуже талановитий. На жаль, четвер був днем, коли страж воріт зі зростом майже в два метри і вагою 91 кілограм показав себе з найкращого боку. Голкіпер чудово парирував удар Кабаєва на самому початку гри. Можна сказати про нефарт, але, з іншого боку: а коли востаннє так тягнув Нещерет? Воротар для того й потрібний, щоб рятувати в неочевидні моменти.
Шовковський, за відчуттями, саме через дивовижну "пропускну здатність" оборони Динамо в останні роки випустив супероборонний склад. Після продажу Ваната не тішать ні Герреро, ні Пономаренко, ні Бленуце – і тренер вирішив зіграти без форварда загалом. Волошин блукав на цій позиції, але він був, звичайно, більш придатний для контролю м'яча, ніж для вирішальних ударів. Іншим ходом від СаШо були три номінальні центрбеки в основі: так, Михавко зайняв позицію лівого захисника, але під час розвитку атак він залишався в лінії з Поповим і Тіаре, тоді як Караваєв працював як вінгер.
Але це все має мало значення, коли гравці припускаються так багато помилок суто індивідуально. Попов завалив суперника у карному майданчику, за відчуттями, просто не звернувши уваги, що він уже почався: обидва гравці ледве забігли до лінії. Пенальті, наскільки дурний, настільки ж безперечний – і Віллі Семеду його реалізував.
Здавалося б, перевага всього в один м'яч – але вже вона змусила Динамо відмовлятися від стартового плану. Вже в перерві вийшов лівий захисник Дубінчак, незабаром і форвард в особі Герреро з'явився... але на той момент гра була зроблена. Кіпріоти спіймали Динамо на виході з оборони в атаці – і розпорядилися м'ячем так, що гравець із найкрасивішим прізвищем Неофіту мав дві спроби для гольового удару. Неофітами на міжнародній арені вже вкотре виглядають кияни.
Турнірне становище вже й у Лізі конференцій близьке до катастрофи. Найближчий суперник – Фіорентіна, і якщо програти ще й їй, то матч з Ноа з ймовірністю 99% не матиме значення. При цьому просто незрозуміло, як грати з "фіалками", які, звичайно, аутсайдер Серії А, але все одно виглядають командою зовсім іншого масштабу. Динамо продовжує болісну осінь, але не варто думати, що відставка Шовковського вирішить усі проблеми.
Шахтар бере три очки, але теж відчуває нерви вболівальників
Шахтар тим часом грав з еталонною, в палату мір і ваг, ірландською командою. Трилисник на емблемі, біло-зелені кольори, майже одні ірландці у старті (і навіть капітан з Кабо-Верде не повинен дивувати: цей "Піко" народився в Ірландії, просто має африканське коріння) – і грав Шемрок Роверс у стереотипний ірландський футбол. Пас справжніший, фол жорсткіший – зараз такий футбол, мабуть, тільки на Зеленому острові побачиш.
З такою, відверто за залишковим принципом зібраною командою, Шахтар упорався – але як довго він ходив по лезу! Вечір перестав бути важким ще тоді, коли стало відомо про травму Різника. Кирило Фесюн після свого переходу таки грає зовсім мало. І не те, щоб грою на "Таллі" Фесюн підвищив свої акції. Швидше показав незіграність: багато разів грав авантюрно, марно залишав лінію як на стандартах, коли просто вилітав, так і в позиційній грі, коли виходив до центру поля.
При цьому Туран дуже грамотно вибрав у тих ситуаціях, де міг вибирати. Раніше я писав, що на Шахтар тисне ліміт – і я не відмовляюся від своїх слів, але факт у тому, що ті українці, які часто опиняються в запасі Шахтаря, були б основними в будь-якій з інших 15 команд ліги. Про Назарину говорить табло, але й інші українці внесли у перемогу не менший внесок. Криськів феноменальним пасом п'ятою фактично зробив перший м'яч: після його дії Вінісіусу з Еліасом залишалося лише розіграти м'яч до вірного. Бондар ще за 1:0 виніс м'яч з лінії, коли Фесюн уже ніяк не міг допомогти.
Результат все-таки справді списує все. Розумом розумієш, що така гра, з валідолом до останніх секунд, проти суперника раз на 20 дешевшого за тебе – це теж провал, але критикувати Шахтар так само, як Динамо, не має сенсу. У "гірників" довгий склад, внутрішня конкуренція – і, мабуть, у Дубліні вони показали свої скіли не в повному обсязі. Вирішальним став ляп воротаря Шемрока, без якого Шахтар міг би втратити очки на останніх хвилинах – але історія не знає умовного способу.
І окремо слід зазначити Еліаса. Наші нашими, але все частіше у матчах за участю Кауана немає сумнівів, хто найкращий гравець на полі. Десятий гол у сезоні, при тому, що Еліас рідко грає по 90 хвилин – не більше ніж підтвердження візуального враження. Дуже давно у "гірників" не було форварда з такою націленістю на ворота та вмінням відкриватися. Все це, зрозуміло, в комплекті з технікою і відмінним розумінням партнерів – але ці якості були у багатьох, а от скіла "просто" відправляти м'яч у сітку їм не вистачало.
Зараз саме Еліас виглядає головним претендентом на те, щоб наступним поїхати із Шахтаря до топ-чемпіонату.
