Що посієш - те й пожнеш! Чому Шевченка заслужено викинули зі збірної
Справжнім відкриттям для усіх уболівальників стала пресконференція Андрія Шевченка, на якій він розповів, що не хотів залишати збірну України.
"Після Євро-2020 ми вирішили продовжити угоду зі збірною. По приїзду до Києва ми зустрілися з президентом УАФ Андрієм Павелком, де я йому повідомив про це рішення. Він відповів, що не готовий обговорювати цей момент, і я полетів у відпустку. Потім ми зустрілися на фіналі Євро-2020, але жодної розмови про пролонгацію контракту не було".
І усі фанати легендарного форварда масово кинулися критикувати президента УАФ. І тут нічого нового та дивного, Павелка ніхто і не сприймає як хорошу і совісну людину. Річ у тім, що Шевченко прийшов у збірну України не зовсім чесно. Тому самому Андрію Миколаєвому гріх жалітися.
Шевченко потрапив у тренерський штаб "синьо-жовтих" взимку 2016 року. Він несподівано замінив Олександра Заварова, якого вирішили звільнити. Причому невідомо, що стало причиною звільнення Заварова, адже команда подолала плей-оф раунд та вийшла на Євро-2016.
Михайло Фоменко так і не прокоментував звільнення свого асистента, а сам Заваров заявив, що не знає причину своєї відставки:
"А що йому розповідати? Мені складно сказати, чому так сталося. Схиляюся до думки, що щось не влаштувало в особистому плані, у моїх поглядах на життя. Скоріш за все – це так. Чому про це не говорить Михайло Іванович? Йому нічого сказати"
На самому Євро, уже із Шевченком, національна команда зганьбилася. "Синьо-жовті" стали першою командою, яка не забила бодай голу на груповому етапі. І весь тренерський штаб відправили у відставку...крім Шевченка! Збіг? Звісно ні! Усі притомні прекрасно розуміють, що його призначення помічником було "кумівською схемою".
До речі, Артем Федецький розповів, що командою вже тоді керував Шевченко.
"Тоді вже був Шевченко. Ми здогадувалися, що він буде тренером. Фоменко вже під час Євро-2016 участі у тренувальному процесі не брав. Ми бачили, що йде перебудова поколінь. Чому для цього обрали фінальну частину – не знаю. Це моя особиста думка".
Смішним був і момент із призначенням на посаду "головного". До преси Андрій Миколайович прийшов зі своїм тренерським штабом. Але Шева обмежився тільки вітальним словом, яке зачитав із папірця.
"Це дуже емоційний момент. Очолити збірну України - велика честь. Всю відповідальність за результат я беру на себе. Моє головне завдання - створити справжній колектив, який вирішуватиме завдання.
Ми хочемо повернути довіру вболівальників. Я буду викликати молодих футболістів. Мої головні критерії - дисципліна, організація, мотивація, самовіддача. Якщо буде максимальна концентрація, то буде результат.
А тепер хочу вам представити свій тренерський штаб - Мауро Тассотті, Андреа Малдера та Рауль Ріанчо" - ВСЕ!
Після вітального слова Шевченка наставники зробили спільне фото і залишили зал. Протест журналістів, які понад годину чекали на прихід тренерів, на Андрія Миколайовича ніяк не подіяв.
Слід зазначити, що тоді Українською асоціацією футболу (УАФ), яка і приймає рішення щодо контрактів тренерів збірної України, керував Андрій Павелко. Він є кумом Шевченка і зараз теж керує УАФ.
Що сталося між кумами? Навряд чи якась із сторін про це розповість правдиво. Але жертву із Шевченка робити точно не варто! Вони "два чоботи - пара"!
Так, був момент у грі збірної України, коли вона була на найвищому рівні. І я це не заперечую. Але Євро-2020 (попри загальний результат) і початок відбору були суцільним розчаруванням. Тому не продовження контракту було абсолютно закономірним...хоча і трохи не по-людськи все вийшло. Але, народна мудрість гласить : "Що посієш - те й пожнеш"! І в цьому випадку все більш ніж справедливо!