Українська правда

Рука бога, або історія однієї фотографії

У чвертьфіналі чемпіонату світу 1986 року Англія - Аргентина Дієго Марадона забив, напевне, найвідоміший гол в історії футболу. Рука Бога. Так сам Марадона назвав свій вчинок. Крім безпосередньо учасників того легендарного епізоду були в тій історії ще два герої, які залишилися поза увагою широкого загалу. Фотографи.

Автор фото боровся за його права

Для мексиканського фотографа Алехандро Охедо Карбахала із газети El Heraldo той Мундіаль був першим у кар'єрі. Карьахал розпочинав гру за протилежними воротами, але в перерві попросився перейти на іншу половину поля, щоб бути ближчим до своїх мексиканських колег. У момент, коли Марадона забивав свій гол, він став одним із двох фотокорів, які встигли відзняти епізод крупним планом.

Так згадує той день колишній фотограф іспанської Marca Пепе Кабальєро:

"Коли всі фотографи пішли проявляти кадри в пресцентр, Карбахал крикнув:" Я зняв це! Я зробив це". Я спробував купити кадр у Карбахала для Marca, але він відмовив. Я прекрасно розумію його".

Був у цієї історії ще один герой-фотограф - британець Роберт Томас, який усю свою професійну діяльність фрілансив, а на чемпіонат світу поїхав від агенства Getty. Після матчу Getty оформило права на знімок, а автором підписало Томаса. Тоді Карбахала захистили колеги. Вони підтвердили, що в момент голу Марадони Томас знаходився на іншому боці поля.

Getty відмовився від прав на знімок. Томас поїхав із Лондона, більше ні з ким не співпрацював і відмовляв в інтерв'ю. Колеги Томаса кажуть, що він просто не хотів переживати ці ганебні спогади заново. Карбахал став журналістом року в Мексиці - до нього цю нагороду не забирав жоден фотограф.

Руку Бога відзяв ще один фотограф

Автором ще одного знімка став аргентинець Едуардо Лонгоні. Різниця між фотографіями Карбахала та Лонгоні - в долі секунди.

Знімку аргентинця передувала цікава історія. Лонгоні мав поганий зір і в той день забув окуляри вдома, тому працював, фактично, наосліп.

"Момент, коли Марадона почав атаку, мені повідомив колега. Я орієнтувався на тінь Шилтона і робив знімок майже наосліп", - згадував Лонгоні.

Лонгоні працював на аргентинське агентство новин. На відміну від Карбахала та його газети вони відразу ж продавали права на публікацію знімка. Лонгоні не називав точний цінник в інтерв'ю, але сказав, що це принесло його агентству півторарічну виручку. Начальник збільшив Лонгоні добові в два рази, видав величезну премію і відправив у додаткову оплачувану відпустку.