Лука Модрич: від війни до легенди

Минулий Чемпіонат світу був багатим на гарні голи, розкрив з найкращої сторони багатьох гравців, а також приніс немало непередбачуваних результатів. Однак на фоні неочікуваних вилітів Іспанії та Германії не меншою сенсацію став вихід у фінал хорватської команди, у що до старту турніру вірили лічені одиниці.

Звісно, після такого успіху всі представники збірної Хорватії стали справжніми героями в себе на Батьківщини, особливо багато схвальних слів почув капітан картатих Лука Модрич. По результатам світової першості саме він став найкращим гравцем турніру, що стало черговим серйозним досягненням у кар'єрі хавбека. І, що найголовніше, стало найбільш вагомим аргументом у боротьбі за Золотий м'яч із Роналду. Хоча португалець відмінно виглядав на полях Росії та все ж дійшов лише до 1/8 фіналу. У цьому випадку нагорода виглядає заслуженою, бо якщо хтось і мав порушити гегемонію Криштіану та Мессі, то саме такий футболіст як Лука.

Дитя війни

Лука Модрич народився 9 вересня 1985 року в невеликому селищі, що знаходиться в горах недалеко від Задара. Сім'я майбунього капітана збірної хорваії не могла похизуватися великими статками. Однак, спокійне життя сімейства Модричів було порушене жахливими подіями. Біда в їхній дім прийшла в 1991 році під час загострення хорватської війни за незалежність. Дідуся Луки стратили сербські повстанці.

Цей сумний епізод, а також бойові дії, що наближалися, змусили сім'ю Модричів перебратися в Задар, де в якості біженців оселилися в одному з готелів міста. Звісно, життя Луки було аж ніяк не казковим, але навіть у таких місцях він намагався шукати віддушину у футболі, граючи з сусідськими хлопчаками, які також постарждали від війни.

"Ми завжди чогось боялися. Я до сих пір пам'ятаю, як в один із днів тренувань, на футбольне поле впала одна з тисячі гранат, випущена з навколишніх пагорбів і ми всі миттю побігли в притулок. Футбол був нашим відходом від реальності",- Томіслав Башич (один з перших дитячих тренерів Луки).

Саме під час таких дворових баталій Модрича помітив робітник готелю і зразу ж зателефонував главі місцевого клубу ФК Задар і той, особисто побачивши гру Луки відразу ж запропонував йому вступити в академію.  Для сім'ї майбутнього хавбека не так просто було знайти гроші на навчання,однак батьки повірили в сина і, як виявилося, недаремно.

"Я пам'ятаю моїй сім'ї було в той час дуже непросто, і мій батько зміг мені купити щитки, вони були із зображенням Роналдо, який на той момент був моїм кумиром", - сказав сам хорват.

У футбольній школі Задара Модрич прогресував неймоврними темпами. Так, на перший погляд, хавбек здавався щуплявим та крихким, але в умінні працювати з м'ячем він перевершував навіть старших хлопців.

"Він був худий і дуже маленький для свого віку, коли штовхав футбольний м'яч навколо стоянки готелю, і ніхто з нас не міг навіть уявити, що одного разу він виросте в такого значного футболіста", - розповідав Йосип Бежло (голова міста Задар).

На одному з юнацьких турнірів в Італії Лука зацікавив Парму, Інтер та Ювентус. Однак тренер Таміслав Башич вирішив, що йому ще рано покидати Хорватію і це рішення виглядало логічним. Тим паче Модрича запросив головний клуб країни - загребське Динамо.

Від скитальця до головного таланту Хорватії

Однак у столичній команді не поспішали використовувати молодого гравця в основному складі, тому влітку 2003-гороку він на правах оренди відправився до боснійського Зрінскі. де мав вирости і окріпнути. Правда, на той момент чемпіонат Боснії славився своїм жорстким і силовим футболом, тому багато хто сумнівався, що негабаритний Лука зможе заграти в таких умовах, але хорват осоромив усіх скептиків.

Він не просто витримав усі випробовування, а видав настільки блискавичний сезон, що був визнаний найкращим гравцем боснійської першості.

"Той, хто може грати в боснійському чемпіонаті - може грати в любому місці", - розповідав Модрич.

Утім у Динамо Загреб до успіхів Модрича відносилися спокійно, тому від правили його в чергову оренду в сусідній Інтер Запрешич. Однак, Лука і не думав опускати руки. Більш того він показав ще більш високий рівень та зайняв зі своєю командою сенсаційне друге місце в чемпіонаті Хорватії вперше в її історії. Вже на цей раз столичний гранд не міг проігнорувати очевидний талант хавбека. Причому динамівці не просто бачили в хавбеку основного гравця, а ще й запропонували йому перший серйозний контракт у житті.

Отримавши новий фінансовий статус Лука аж ніяк не став гуляти та розважатися. Навпаки, він зразу ж придбав своїм батькам житло в Задарі, щоб після 13 років вони нарешті перестали себе відчувати біженцями. Сам же Модрич прийнявся виблискувати в Динамо та прогресувати. У результаті за три роки виступів у загребському гранді він здобув три чемпіонства та два кубки країни.

Звісно, граючи за настільки відому в Хорватії команду, Лука просто не міг не потрапити в збірну. Більш того 22-річний хорват відправився на Чемпіонат світу 2006-го року. Однак, лише двічі вийшов на заміну на груповій стадії, але навіть такий скромний досвід не був даремним.

English dream

За Модричем протягом двох років слідкували серйозні європейські клуби і були готові зробити пропозицію. Так, Лука міг опинитися в Барселоні, але каталонці на той момент думали лише про миттєві результати і не захотіли робити ризиковане придбання на перспективу. Другим претендентом на хорвата був лондонський Арсенал. Однак, Арсен Венгер, у резльтаті, не наважився купувати хавбека, оскільки вважав його недостатньо міцним для АПЛ.

"Коли я прийшов грати в англійську Прем'єр-лігу, в мене багато хто не повірив, давши мені тим самим додатковий стимул, я хотів довести їх неправоту, і я зміг це зробити", - казав Лука.

Утім Модрич все ж опинився на півночі Лондона, але вдягнув він футболку Тотенгема і точно не пожалкував про своє рішення.

Протягом наступних чотирьох років хорват був ключовим гравцем для Гаррі Реднаппа, що доводять 159 матчів у всіх турнірах і 17 голів. Крім того, разом з Лукою у складі, шпори вперше в історії зіграли в Лізі чемпіонів, причому зразу ж дійшли до чвертьтфіналу турніру. І, нехай, у тому турнірі шпори розгромно поступилися Реалу, однак мадридці були в захваті від гри Модрича, тому через деклька місяців переманили його на Сантьяго Бернабеу.

"Я дивився півфінал між Реалом і Барселоною. Особисто для мене, Барселона заслуговує того, щоб пройти у фінал. Реал не грав так добре, як проти нас у чвертьфіналі", - розповідав Лука.

Мені подобається дивитися Іспанську лігу

Лука просто не міг відмовити галактікос та Жозе Моурінью, який на той момент був тренером іспанського гранду.

"У вільний час, я люблю вдома дивитися футбол. Мені подобається дивитися Іспанську лігу. Там мої друзі по збірній, мені цікаво за ними спостерігати", - казав Модрич.

Правда, не дивлячись на особисту зацікавленість у хорваті, Жозе не бачив у ньому основного виконавця. Так, Модрич грав регулярно, але все ж не був основоположним елементом команди. Однак вже скоро все змінилося просто кардинально. Реал очолив Карло Анчелотті, який зробив основну ставку в центрі поля саме на Луку. Хорват у свою чергу виправдав усі очікування, як і мадридці в цілому.

Після перерви в 12 років вони все же перемогли у фіналі Ліги чемпіонів. Причому Модрич виконав дуже важливу роль у фінальному матчі з Атлетіко. Саме з його подачі з кутового Серхіо Рамос зрівняв рахунок у компенсований час.

А в овtртаймі вершкові просто розбили матрасників. Однак, як виявилося, той успіх був тільки початком домінування Реала в Європі. Протягом наступних чотирьох років мадридці ще три рази вигравали Лігу чемпіонів. Лука у зв'язці з Каземіро і Кроосом просто панував у центрі поля. Причому з кожним роком він грав все більш впевнено та сильніше. Під час чотирьох європейських компаній він незмінно входив у головну символічну збірну єврокубка, в результаті минулого сезону взагалі був визнаний найкращим гравцем Європи, не дивлячись на гольові подвиги Криштіану Роналду.

Вінцем же минулого футбольного року став виступ на чемпіонаті світу в Росії. У 32 роки хорват був не просто капітаном збірної, а справжнім мотором і лідером. Так, в результаті картаті все ж поступилися збірній Франції у фіналі, але фантастична гра Модрича по ходу турніру не могла залишитися без уваги, тому він був визнаний найкращим футболістом Мундіаля.

"Я живу в чудовий час, це змушує мене не розслаблятися ні на секунду. Тому що клуб у якому я граю, не дозволить мені цього. Людям немає діла, що було вчора, вони вимагають результату сьогодні. Тут дуже багато тиску, але цей тиск змушує мене ставати тільки краще", - підкреслив Лука.

Звісно ж хорват не настільки популярний і зірковий, але в даний момент на позиції центрального хавбека йому дійсно немає рівних у світі. І нехай зовнішність не буде оманливою. У маленькому Модричу живе по-справжьому велика особистість, яка повністю заслуговує буи кумиром для мільйонів.