"Чому б тобі не стати наступним Роббі Кіном?" Шахтар зіграє проти героя Ірландії, на чию честь перейменували аеропорт

Шахтар сьогодні у чвертьфіналі Ліги конференції зіграє проти АЗ Алкмаар, де не втомлюється забивати Трой Перротт.

Ви не чули це ім'я?

Що ж, тоді ви не надто пильно слідкували за відбором на ЧС-2026. Хоча Ірландія зрештою туди не вийшла, та Перротт все одно вибився в герої.

Його дубль Португалії та хет-трик Угорщині вкупі з подвигами в Ередівізі гарантують Трою трансфер в топлігу.

Шахтарю треба дуже, дуже пильно до нього придивитися.

***

Кадр перший. Листопад 2025 року.

Ірландії потрібна перемога над Угорщиною, аби потрапити до плейоф за місце на ЧС-2026.

Угорці – фаворити, бо грають вдома, і мають більше досвіду топтурнірів, тому в Дубліні підходять до матчу обережно.

Перротт – їхня головна надія.

Він тільки-но забив дубль у ворота Португалії на очах у шокованого Кріштіану Роналду, який колись і сам обожнював такі зміщення, проте 41 рік бере своє.

Тим часом Перротту лише 24 і у нього ідеальний старт сезону – 10 голів в 7 матчах. Від часів Роббі Кіна ірландці не мали бомбардира такого класу.

І от стартує поєдинок, і Перротт починає...

Він реалізує пенальті після паузи, довжиною у вічність.

Він ще раз зрівнює рахунок в другому таймі, непомітно відклеївшись від захисту і виконавши легенький парашут.

Та головна страва наостанок. Коли 5 доданих хвилин спливли, Кевін Келлехер у останній спробі б'є м'яч до чужих воріт, де Ліам Скеллі з Селтіка виграє верх, і Перротт несеться вперед:

"Розумієш, це питання психології. Просто треба зайняти місце в штрафному і вірити, що м'яч потрапить до тебе. І не промазати".

Трой зізнається, що переглядав той епізод вже разів 100.

Це вершина його кар'єри – момент, після якого його життя ніколи не буде колишнім:

"Телефон не замовкав два тижні. Це ж стосувалося цілої країни. Ми всі обираємо, чим займатися в житті. І після цього я зрозумів, що хочу бути в футболі до кінця".

Ще б пак.

Джон О'Ші, Рой Кін, Дам'єн Дафф та інші легенди "Ейре" привітали його як спадкоємця.

Дублінський аеропорт на деякий став назвався на його честь, як це було раніше з Кіном, Рорі Макілроєм, Гремом Нортоном, Бренданом Глісоном чи Боно з U2.

П'яні фани співали "Перротта – в президенти!", а The Sun знайшла бабусю Троя Джозі, яка теж усе бачила:

"А я знала, що він це зробить. Було таке передчуття!"

***

Кадр другий – це вже лютий 2020-го.

Перротт – молодий талант Тоттенгема, якому дає перші 6 хвилин в АПЛ Жозе Моурінью.

При цьому The Special One ще й м'яч Трою подає – преса в Дубліні на сьомому небі; ввважає це ознакою великої довіри.

На той момент Перротт вже рекордсмен ірландської збірної, дебютувавши проти Нової Зеландії у 17 років та 248 днів. Ба більше, у тому ж матчі він віддав гольовий пас.

Остін Скеллі, його перший тренер, підсідає до Троя дорогою назад і каже:

"Слухай, а чому б тобі не стати для нас новим Роббі Кіном?"

Це несеться пресою, трибунами, вулицями – у Ірландії новий Кін!

Але у Моурінью інший погляд на речі. На наступній же пресконференції він заявляє, що "після травм Кейна й Сона не має жодного справжнього нападника". У Жозе перепитують – а як же Перротт? І тоді починається страшне для Троя:

"Він має перестати думати, що занадто хороший для дубля.

Щоразу, коли він виходить у дублі, він повинен демонструвати, чому має привілей тренуватися з основою, а цього нема.

Щоразу, коли він грає за команду U23, він всім виглядом показує: я надто крутий для цього, я не повинен бути тут. Його не любили у його віковій групі, бо він не був налаштований правильно. Трой не может приходити туди з невдоволенням, зневагою.

Але це такий світ... Люди не знають, довге у нього волосся чи коротке; блондин він чи брюнет, але повторюють: "Трой, Трой". Недавно на парковці підходив хлопець і сказав: "Ставте Троя". Не думаю, що він знає, як той виглядає".

По суті, це був вовчий квиток із Тоттенгема.

Більше Перротт за "Шпор" не грав і ще 3 роки їздив орендами по нижчих англійських лігах. Мілволл, Іпсвіч, МК Донс, Престон – і всюди провали. Жозе не помилився – Трой був не готовим. 

***

Кадр третій – це вже літо 2013-го.

Канал RTE News транслює фінал дитячого Всеірландського турніру з гельського футболу між Дубліном та Мейо.

Перротта важко відрізнити від інших дітей, які запекло біжать за м'ячем, а тоді падають на брудне, вогке поле, зате він виділяється під час святкувань.

Він кричить: "Тому що Дублін – краща команда!" 

"Трой любив всі види спорту. У школі О'Коннелла він грав гельський футбол, звичайний футбол, бігав кроси – і завжди приносив медалі. Він почав тренуватися ще в 5-6 років.

Клуби в нашому районі роблять так багато... Дитину тут дуже важливо чимось зайняти", – каже його мама Дженіфер.

Їхній район звели ще у XVIII столітті – це мали бути елітні будинки, не гірші за лондонські, але після 1801-го самоврядування Ірландії занепало, і Дублін теж.

Вже в часи Джеймса Джойса тут влаштували "квартал червоних ліхтарів", а зараз, після численних перестрілок банд Хатча й Кінахана, встановили пам'ятник жертвам героїнової залежності.

Сумне місце!

Звідси вийшли, наприклад, актор Баррі Кеоган, чемпіонка світу з боксу Келлі Гаррінгтон, ексфутболіст Вес Хулахан.

Ні про які сучасні методики й елітних тренерів не йдеться. У Белведері, де зростав Перротт, грали, як за дідів. Техніку, дриблінг часто відточували просто на вулицях.

"Матір одного з хлопців були полячкою і була одержима футболом. Вона й дістала нам квиток на турнір U12. Еліта! Вердер, Кайзерслаутерн, Штутгарт, Герта і ми, Белведер!

Трой тоді вперше зіткнувся з суперниками такого рівня. Ми зробили, що могли, але ви ж розумієте...

І він все одно порвав там усіх! Я не жартую. Ми з помічниками не могли повірити очам. Він був найкращим там з великим відривом", – розповідає Скеллі.

І вже скоро тренер пішов до Дженіфер, аби порадити якомога швидше відправити сина геть з бандитського району.

Вона так і зробила – Трой поїхав до школи Тоттенгема вже у 15 років.

Прибув без манер; технічної й тактичної бази, яку мали англійські однолітки. І Перротта поселили не в гуртожиток, а до прийомної сім'ї, що дуже потішило матір:

"Я наказала йому залишатися там аж до 30 років! То чудова родина. Я приїздила, коли могла. Вони запрошували на вечерю чи барбекю. І вони трохи схожі на нас, ірландців".

***

Кадр четвертий, літо 2023-го.

Перротт біля розбитого корита. У Тоттенгемі його не чекають, в нижчих лігах він провалився.

Дворова школа дублінського футболу не підійшла Англії – його з'їли й виплюнули, і тепер він має обирати.

Його вибір – Ексельсіор; найменший з трьох клубів Роттердаму, що грає на "Вауденштайні", де лише 4400 місць. Жодного трофею в історії – вони завжди борються тільки за виживання.

І ось тут Перротт нарешті розквітає.

У перший же сезон він забиває 17 голів та робить 5 асистів у 32 турах, рятуючи червоно-чорних від вильоту.

Черга із більших клубів тут як тут, і "Шпори" не вірять своєму щастю. Їхній цінник – лише 6,7 млн фунтів, і АЗ Алкмаар швидко укладає угоду.

"Я вважаю, що тут, в Алкмаарі, ідеальне місце, щоб зробити новий крок у кар'єрі", – невдачі зробили Перротта обачнішим.

Він все ще нападник старої школи, який чатує на момент у штрафному; робить безліч забігань за спину захисникам і загалом нагадує молодшого брата Джеймі Варді. Перротт кращий за 90% форвардів Ередівізі за дотиками до м'яча в чужому штрафному, і ефективніший за 80% – за діями, що призводять до ударів. Разом з тим, додалося ще дещо важливе – смирення й режим.

Його форма зачарувала дівчат, які роздивилися результат тренувань Троя після голу Угорщині.

"А знаєш, що тішить мене найбільше? Мене скрізь називали "новим Роббі Кіном. А зараз нарешті цього нема.

Коли мені було 17-18 років, я думав, що знаю всі відповіді, але не мав жодного уявлення, як влаштоване життя.

Бувало, прочитаєш щось і думаєш собі: "Еге ж, я готовий грати". А насправді я поняття не мав, готовий чи ні. Зараз я думаю, що не був готовим. Я не був достатньо розвиненим фізично для АПЛ. Але, зрештою, той досвід мене й сформував", – розмірковує ірландець.

Моурінью? Він не тримає ніяких образ:

"Він знайшов час, щоб спробувати мене розвинути. Він вчив мене грати; використовував Гаррі Кейна як орієнтир. І поза полем він був дуже приємним чоловіком".

У Перротта вже 48 голів в 89 матчах за Алкмаар, але, схоже, цей сезон останній, бо Фулгем, Вольфсбург і Бетіс на низькому старті, а Transfermarkt оцінює його у 25 млн. Боси АЗ не впустять шанс заробити.

***

Кадр п'ятий, квітень 2026-го.

Ірландія все ж не вийшла на Мундіаль; її здолала Чехія, хоча Перротт забив і з гри, і в серії пенальті.

На решту сезону у Троя лишається тільки Алкмаар, де він, буває, помиляється, але позитиву більше. 

"Я навчаюся, я стаю кращим, розвиваюся, отримую задоволення. Я щасливий поза полем, тому, дивіться, я справді задоволений тим, як проходить моя подорож", – еге ж, після всього, що з ним було, Перротту гріх бідкатися.

Він вже не в поганому районі і вивіз звідти сім'ю.

Його більше не знищують в інтерв'ю. Навпаки! Тренер Чехії Мирослав Коубек розсипався у компліментах:

"Перротт з тих, хто можуть все. Він вбивця на полі. Звичайно, ми проінструктували захисників, але гравці такого рівня мають особливі здібності".

Ще ніколи він не був на такій висоті – і в цьому неабиякий виклик для Шахтаря. Талановитого нападника стримати й так складно, а коли він на куражі – майже неможливо. Обережними треба бути!

А загалом, все йде до того, що ім'я Перротта уся Європа вивчить вже дуже скоро.

Телеграм-канал автора: Футбольні історії