Знову 25. Як харківський криптокороль вирішив увійти у футбол – і зазнав невдачі
У серпні 2023 року доля Металіста 1925 здавалася наперед вирішеною. Новина, що харківський клуб припиняє існування, вийшла навіть на офіційному сайті клубу – і це був той рідкісний випадок, коли язик не повертався мати претензії будь-кому, окрім ворога.
"Третій ракетний удар наприкінці липня 2023 року по портовій інфаструктурі Одеської області став нокаутом для "АES Group". Ми позбулися практично всіх активів на території України. Повітряна атака, яка мала місце вночі 10 серпня, нанесла останній нищівний удар. Нажаль, така суть війни, така її ціна, такі її наслідки.
Сьогодні "АES Group" вимушена оголосити про припинення фінансування Футбольного Клубу Металіст 1925, щиро сподіваючись, що зграя шакалів не буде радіти такому розвитку подій".
Справді, війна є війна, і немає нічого дивного у тому, що саме у прифронтовому Харкові закривається футбольний клуб. Але в останній момент з'явилася людина, яка нагадала, що Харків – не просто прифронтове місто, а місто-мільйонник, з величезною кількістю талантів.
Людина, яка змінила все
Володимир Носов – керівник криптобіржі WhiteBit, яка входить до десятки найбільших бірж світу, а обсяг торгів на ній обчислюється еквівалентом сотень мільярдів (!) доларів. Докладно про нього ми писали раніше.
Носов дуже любить привертати себе увагу. Він має свій, дуже активний ютуб-канал "Вунi", на аукціонах він купив трофей Євробачення у "KALUSH" за 900 тисяч євро, а також (вже через Металіст 1925) шаблю Харлан за 10 мільйонів гривень після міжнародних перемог обох.
Величезний контраст за рівнем яскравості клубу, який навіть щодо імені головного тренера намагався тримати таємницю. Едмар із Голодюком тренували де-факто, але де-юре змінювали один одного – і навіть однієї особи, з якою асоціювався тренерський штаб клубу, у харків'ян не було.
Відповідно і плани в людини, чия біржа співпрацювала з Барселоною, були наполеонівські. Носов, звичайно ж, роздавав інтерв'ю, в якому говорив, що хоче зробити з Металіста 1925 глобальний бренд.
За його словами, п'ять років невдач Барселони на футбольному полі не заважають клубу підписувати рекордні рекламні контракти, і його, Носова, завдання зробити клуб привабливим у медіаполі.
На питання, де він знайде топ-менеджерів для функціонування успішного проекту, він відповідав:
"Виростити. Коли ми вийшли на ринок компаній, які спеціалізуються на розробках у галузі блокчейну, то таких кадрів не існувало у світі. І ми їх виростили".
При цьому на позиції головного тренера Носов вважав за краще довіряти не тренерам-початківцям Голодюку та Едмару, а взяти досвідченого, перевіреного Віктора Скрипника.
Приємно, коли власник клубу не закривається від медіа – свій вибір за тренером Носов обґрунтував, до того ж дуже конкретно.
"Скрипник – тому, що він результативний тренер, грав і тренував у Німеччині, навіть був найкращим тренером Бундесліги. Він має експертизу європейського ринку і, при цьому, розуміння української ментальності. Мені здається, це суперпазл".
На полі клуб привернув увагу, дуже швидко підписавши яскравих гравців, що роблять шоу. Вже в січні 2024-го клуб повернув в Україну Дениса Гармаша, а також переманив із Ворскли Юрченка, який знав Скрипника за цілою низкою команд.
До Харкова Юрченко грав і тренувався під керівництвом Віктора Анатолійовича у Ворсклі, до Ворскли – у Зорі, і з Німеччиною, до речі, теж був знайомий не з чуток. Щоправда, лише як суперник Скрипника: у 2014-16 рр.., коли тренер працював із Вердером, Юрченко грав за Баєр.
Не так сталося, як гадалося
Але якщо хтось чекав від харків'ян моментального ривка, то він прорахувався. Клуб з самого початку літав на скромних висотах, єдиним завданням на сезон ставлячи не виліт. Але треба віддати належне Металісту 1925 старого зразка: це завдання він вирішував досить впевнено, уникаючи стикових матчів і періодично здобуваючи нульові нічиї як з Динамо, такі з Шахтарем.
На зимову перерву, перед підписанням контрактів зі Скрипником, Юрченком, Гармашем та кількома дуже міцними виконавцями другого плану, харківський клуб пішов 13-м – і з таким підсиленням від нього чекали впевненого виходу із зони перехідних матчів.
Що сказати, мало які надії розбивалися так безжально. Зі Скрипником про будь-які нулі довелося забути: до кінця сезону Металіст 1925 жодного разу не зіграв на нуль – ані з Динамо, ані з Шахтарем, ані взагалі з будь-ким. Кумедно, що і без забитих харків'яни обійшлися лише у трьох матчах – але на тлі того трешу, який діявся біля воріт Мозiля, це не мало особливого значення.
За весь залишок сезону харків'яни здобули одну перемогу, з рахунком 3:2 – над так хитро ослабленою Ворсклою. Ця гра, як і 3:3 із Поліссям, могла привернути увагу медіа, але сама команда, звичайно ж, опустилася на останнє місце та вилетіла до Першої ліги. Ба більше: коли після зникнення Дніпра-1 перед клубом Носова з'явилася надія зайняти його місце, той програв у плейоф Лівому Берегу, у якого кожен гравець був слабшим за кожного гравця Металіста 1925.
Розрахунки Носова по Скрипнику не врахували одну важливу, навіть ключову деталь. Віктор Скрипник з кожним сезоном дедалі більше тактично застарівав. Його фірмовий ромб у півзахисті став ковтком свіжого повітря для УПЛ – але це було у 2019 році. Далі Скрипник працював що далі, то гірше.
Спад був помітний ще в останній рік у Зорі перед повномасштабним вторгненням; потім він провалився у Ворсклі, явно зрегресувавши після Максимова; і ось, Металіст 1925 переманив його у полтавців, коли все навколо говорило про відставку Скрипника.
Красиві слова розбилися про побут: суперники без проблем розривали Металіст 1925 на просторі. З Гармашем не просто так розлучалося Динамо: він не міг відпрацьовувати в обороні, як того вимагали УПЛ зокрема і сучасний футбол загалом.
Юрченко міг стати лідером сильної команди, але не в ситуації, коли він виходив на поле одночасно з Гармашем, Борячуком, Моурою /Юсовим. Величезний перекіс в атаку дав суперникам можливість потирати руки: одна команда, яка вилетіла, вже визначилася в той момент.
Що зараз?
Після програшу плейоф терпець Носова урвався. Скрипника було звільнено, і на його місце заступив Патрік ван Леувен. Зазначимо, до речі, любов президента клубу до статусних призначень: спочатку він довірився людині, яка призводила до бронзових медалей Зорю і виводила Ворсклу до Ліги конференцій, тепер – знову ж таки людину з "луганською бронзою", але попереднім досвідом роботи у самому Шахтарі.
Фактично, обидва тренери, яких Носов запрошував до Металісту 1925, в Україні працювали лише в клубах з амбіціями на єврокубкову зону, на медалі, навіть на чемпіонство. І тут – для Скрипника боротьба за виживання, а для ван Леувена взагалі Перша ліга.
Очевидно, що Металіст 1925 впевнено входить до десятки найамбіційніших і найсильніших команд України – незалежно від ліги, в якій виступає. Улітку клуб у Першу лігу переманив одного з найперспективніших захисників УПЛ Салюка, гравця з досвідом виступів навіть у Ла Лізі Василя Кравця, пару гравців із вмираючого Дніпра-1 ( Пасіч і Когут), Владислава Калiтвiнцева, який багато грав навіть за Олександрію – загалом, посилювався краще за 90% УПЛ. Навіть Олександрія, яка номінально за чемпіонство бореться, була на трансферному ринку спокійнішою.
Й шаблю Харлан купили...
Проблема лише в тому, що жодного результату це не дає. З перших чотирьох матчів сезону Першої ліги харків'яни не виграли жодного; з перших дев'яти – лише два. Все це – із суперниками рівня Кудрівки, Кременя, і в турнірі, де команда такого ресурсу взагалі має вигравати 90% матчів. У жовтні Носов не витримав і сказав:
"Якщо довгий час будуть погані результати, ми просто звільнимо всіх і побудуємо клуб з нуля".
Цікаво, що саме після цієї фрази харків'яни виграли шість матчів із семи та застрибнули до чемпіонської групи. Щоправда, за дуже сірої гри. Сумарна різниця м'ячів в останніх шести матчах: всього 8:2, ні про яке шоу на полі і не йдеться. Ван Леувен – дуже строгий фахівець, він це й у Зорі показував. І, відповідно, цій людині не потрібна значна частина тієї розкоші, яку клуб накупив до неї.
Не Гармаш і не Юрченко, а Імереков – головна зірка цього Металіста 1925 на полі. Захисник, який у парі з Батаговим склав найкращу зв'язку захисників в УПЛ – і зробив це у Зорі того ж ван Леувена, утримує харківський клуб у боротьбі за вищу лігу.
Що стосується зірок, то про Гармаша як про футболіста треба говорити в минулому часі – як мінімум у контексті Металіста 1925. Півзахисника, який не може і не хоче відпрацьовувати в обороні, ще в серпні було переведено до молодіжної команди, а зараз виставлено на трансфер.
Пасіч та Калiтвiнцев майже не грають. Нерідко сідає в запас і Юрченко. Лише один гравець команди забив за цей сезон понад чотири голи: це Арі Моура, який, за іронією долі, був у команді і раніше, до Носова та "контрольної закупівлі".
Металіст 1925 перемелює напівсільські команди завдяки прірві в класі, але домагається цього не в тому стилі і не тими людьми, якими хотів. Півтора мільйона євро за Крупського – це один із найдорожчих трансферів усієї України, але Ілля Крупський, якого придбав клуб, дограє сезон у Ворсклі.
При цьому в перспективі виступів в УПЛ саме такий Металіст 1925, що застебнувся на всі ґудзики, виглядає більш готовим до більших випробувань, ніж попередня, наївна версія. В українському футболі люблять грати на контратаках, чекати на помилки суперника – і якщо Скрипник був до цього не готовий, то ван Леувен готовий завжди.
Імереков, повторюся, і у вищій лізі виглядав супертопом – так само як і воротар Варакута, якого переманили з Чорноморця. За новими придбаннями справа не постоїть, залишилася небагато: до цієї УПЛ вийти.
У футболу свої закони та свої тренди. Різні гравці та тренери виявляються більш і менш актуальними – так само (і часом навіть швидше змінюють свій статус), як криптовалюти. І суперзірка іншої справи на самому старті футбольної кар'єри показала нерозуміння цілого ряду процесів, що призвело до провалу.