Історія дня: скільки коштує стати спонсором Динамо

Цього тижня Динамо офіційно представило нового спонсора команди. Пригадуємо історію, коли перемовини щодо нового клубного спонсора киян закінчилися не так вдало, як зараз.

Овдій Піналов майже 30 років співпрацював з легендарним футбольним виданням France Football, а з 1989 по 1991 рік був штатним працівником Динамо. Далі Піналов розвивав в Україні бренд Reebok і навіть вів переговори з керівництвом киян, щоб Reebok став технічним партнером Динамо. Деталі цієї історії українець розкрив в розмові з кореспондентом Чемпіона Максимом Розенком.

"На той час Reebok вже працював з британським Болтоном, причому відкрита в 1997 році нова клубна арена, на яку було витрачено 25 мільйонів фунтів стерлінгів, отримала назву Reebok Stadium, - пригадує Овдій. - Перша штаб-квартира Reebok якраз знаходилася у Болтоні.

У 1996 році Reebok став технічним партнером Ліверпуля. Тобто, світовий бренд зайшов у футбол, з’явилися бюджети і професійна футбольна колекція. До того ж Reebok почав виробляти в Італії дуже якісне футбольне взуття зі шкіри кенгуру.

На той час я був керівником Reebok в Україні та Молдові, запропонував головному офісу провести переговори з київським Динамо, який тоді закінчував співпрацю з Umbro. Ідею підтримали. Спочатку ми поїхали з представником Динамо Михайло Ошемковим у Великобританію, де нам продемонстрували колекцію, яку готували для Ліверпуля. Далі двічі зустрічався з президентом Динамо Григорієм Суркісом".

Піналов зізнається, що ці переговори забрали у нього чимало нервів

"На відміну від першого президента Динамо Віктора Безверхнего, з яким я ще працював в клубі, Суркіс мені здався жорстким, емоційним, але професійним менеджером, – розповідає Овдій. - У нього був агресивний стиль ведення переговорів, налаштований на максимальний результат. Ми почали складати бюджет на постачання комплектів тренувального та ігрового екіпірування для першої команди, дублю і спортивної школи Динамо на сезон".

На другу зустріч я приніс табличку, в якій було розписано, скільки постачаємо екіпірування, скільки що коштує. Собівартість контракту склала 600 тисяч доларів. Зауважте, що ціна у роздріб була б втричі вища. Також у договорі були прописані фінансові бонуси за успішний виступ команди. Несуттєві — за чемпіонство і більш привабливі за виступи на євроарені, адже Reebok була цікава реклама на телебаченні. Причому, коли мова зайшла за бонус у разі перемоги Динамо у Лізі чемпіонів, я до цього віднісся дещо скептично. Суркіс же рекомендував прописати в контракті бонус за це у розмірі мільйона доларів. Фактично ми запропонували Динамо той же типовой контракт, якій було підписано з Ліверпулем.

Читайте також :

Фото Історія дня: Як Динамо продало гравців на 47 мільйонів

Але до підписання договору справа не дійшла. Піналов дізнався, що параллельно Динамо веде переговори з Adidas і вирішив звернути перемовини.

"Я бачив, що Суркіс з певною недовірою відносився до Reebok, – пояснює логіку свого рішення Овдій. – На той час за брендом не було великого футбольного бекграунду, тільки перший рік працювали з Ліверпулем. Тим більше я знав ситуацію в Динамо зсередини. Навряд чи було б можливо уникнути майбутніх розмов, що, наприклад, бутси погані. В ситуаціях, коли футболіст не забив гол. Це ж наш менталітет, який став наслідком 70 років радянської окупації — звинувачувати у бідах всіх, крім себе.

Тому написав дуже ввічливий лист Суркісу про звернення перемовин. Подякував йому за час, який він нам приділив. Приїхав в офіс Динамо, Григорій був зайнятий, віддав листа Ігорю Суркісу. В підсумку ми реалізували ідею технічного партнерства з київським ЦСКА, який в 1998 році грав в Кубку УЄФА з ірландським Корк Сіті та московським Локомотивом. А також з чемпіоном Молдови-1997 Конструкторулом з Кишинева. Зараз цей клуб більш відомий як ФК Тираспіль, у 2002 році він змінив власників і переїхав в це місце. З Динамо Київ ми теж підписали угоду, але це був жіночий баскетбольний клуб. Також стали технічними партнерами ще одного з лідерів вітчизняного українського жіночого баскетболу київського Тім Скуфу".

Відповідальний редактор – Станіслав Лисак