Готовий був йти пішки до Лодзя: неймовірна історія українського уболівальника, яка завершилася Хепі-ендом

Андрій Твердохліб — 20 червня 2019, 10:38

15 червня 2019 року назавжди увійде в історію українського футболу. Саме в цей день збірна України з футболу U-20 вперше в історії стала чемпіоном світу.

Вихід у фінал, який стався за кілька днів до того після перемоги над ітіляйцями, викликав просто небувалий ажіотаж серед українських уболівальників. А якщо взяти до уваги, що турнір проходив у сусідній Польщі то неважко було передбачити, що на фінал вирушить чимало фанатів синьо-жовтих.

Наша історія про одного з представників фанатського руху Динамо, якого навіть завернули додому на польському кордоні, проте на фіналі він все-таки побував...

"Ще на початку чемпіонату світу мене не полишало відчуття, що наша збірна зіграє у фіналі, - говорить наш герой Володимир, до речі, батько трьох дітей, - тому одразу після півфіналу знав напевне, що їхатиму до Лодзя"

Найцікавіше розпочалося на польському кордоні.

"До кордону з Польщею доїхали без проблем, а потім розпочалися справжні пригоди", - продовжив фанат.
"Мене зняли з автобуса і не пустили в Польщу, через малу кількість готівки, - розповідає Володимир, - усі мої гроші були на українській картці, а в кишені всього 150 злотих"

"Але найгірше, що поляки протримали мене кордоні цілих 3 години. Проте мені вдалося домовитися з польсьою стороною, що я повернуся в Україну, отримаю готівку та повернуся назад.
На це я витратив 5 годин, повернувся, а там черги космічні! На кордоні вже працювала нова зміна, з якою мені вдалося домовитись", - підсумував свої пригоди на кордоні наш співрозмовник.
"Корочше кажучи, о 13:00 за польским часом я перетнув кордон, - згадує Володимир, - а гра о 18:00".

Не обійшлося у цій історії й без прекрасної феї...

"Добратися до Лодзя, я міг лише автостопом і мені нереально пощастило. Господь послав мені родину на авто, яка через мене повністю змінила свої плани й замість Штутгарта вони поїхали до Лодзя. 180-200 км/год і я все таки встиг на фінал!

Нам вдалося знайти пост жінки, яка везла нашого героя до Лодзя.

"Воно було того варте. Завдяки своїй родині та богові я потрапив на фінал. Цей виїзд я ніколи не забуду!", - емоційно підсумував Володимир.

Після таких пригод уболівальника, збірна України вже не могла програти...