40 років тому Дніпро вперше став чемпіоном СРСР

Тридцять дев'ять років тому дніпропетровський Дніпро вперше в своїй історії завоював титул чемпіона Радянського Союзу!

Про що мріяли вболівальники Дніпропетровська перед стартом нового сезону? Напевно, про те, щоб команда виконала поставлене перед нею завдання - потрапила до шістки кращих команд чемпіонату, тим самим повторивши клубне досягнення, встановлене ще в 1972 році Дніпром Валерія Лобановського.

По ходу сезону, крім вирішального матчу зі Спартаком, у Дніпра було ще два ключових поєдинки, які згодом відзначав тренерський штаб команди. У першому колі було обіграно в гостях мінське Динамо 2:1, яке на той момент було чинним чемпіоном країни. Саме після цього матчу, незважаючи на 11-е місце, команда повірила в свої сили, повірила, що їй під силу будь-які звершення.

Завершивши перше коло на 5-му місці, завдання Дніпра були скориговані - спробувати зачепитися за медаль. Про те, що це може бути щось краще бронзи думок особливих не було. Але почалася переможна серія з ключовим матчем в Кутаїсі. За хвилину до фінального свистка Погорєлов дальнім ударом вивів гостей уперед - 3:2, після чого у ворота Дніпра був призначений пенальті, але Краківський парирував м'яч на кутовий. Після цієї перемоги Дніпро вперше очолив турнірну гонку і до кінця чемпіонату так і не поступився першого місця.

За іронією долі в останньому турі календар звів двох лідерів Дніпро і Спартак в очному поєдинку в Дніпропетровську. Господарі випереджали москвичів на два очки, тому їх влаштовувала і нічия. Спартак же тільки в разі перемоги міг розраховувати на "золотий матч".

І ось на 16-й хвилині Ділай відібрав м'яч в центрі поля і зробив передачу на правий фланг, де Протасов, незважаючи на оточення двох захисників, зумів перевести м'яч уздовж воріт, куди набігав неприкритий ніким Таран. Дасаєв кинувся прикривати ближній кут, але 11-й номер Дніпра відправив м'яч у дальній - 1:0.

Зовсім скоро Дніпро забив другий м'яч. Атака господарів почалася з того, що Кузнєцов буквально вирвав м'яч у суперника і відкотив його під удар Литовченко. Той пробив сильно, але на шляху м'яча став захисник. М'яч відскочив до Тарана, який з полулета встромив сферу під перекладину - 2:0. Гості явно не очікували від Дніпра такої прудкості.

Але Спартак не та команда, яка могла дозволити собі легко нокаутувати, що вона і довела в матчі з Астон Віллою. Костянтин Бєсков підсилив атаку, випустивши Швєцова замість Позднякова. Знову блискуче зіграв Краківський, який зреагував на небезпечний удар Гаврилова. Ще до перерви Гладилин під гострим кутом відмінним різаним ударом послав м'яч у дев'ятку, а незабаром після відпочинку він же, поки Черенков, Родіонов і Гаврилов маневрували в лінії атаки, висунувся з глибини поля і в падінні вразив ворота Дніпра вдруге ... У ці хвилини гості явно перехопили ініціативу, але біля своїх воріт самовіддано діяли Багмут, Лисенко і особливо Пучков. І в цей момент стадіон вибухнув. Литовченко перехопив м'яч в центрі поля і видав рейд по правому флангу, завершивши його навісом уздовж штрафного майданчика Спартака, а там шуліками на м'яч летіли обидва форварда Дніпра - з двох Олегів першим встиг замкнути пас Таран, який оформив хет-трик.

У ці хвилини, здалося, що Дніпро вже не втримати. Спартак, звичайно, опирався, але перед натиском господарів встояти не зміг. Та й трибуни продовжували гнати своїх улюбленців вперед: "Чи потрібен гол! Потрібен гол! "У ці півгодини Дніпро був ближче до того, щоб збільшити свою перевагу, ніж спартаківці - відігратися. Продовжував терзати оборону гостей Таран, якому допомагав тепер уже Лютий. За 8 хвилин до кінця матчу Таран мав шанс забити свій четвертий м'яч у матчі, але в зіткненні з суперником впав у чужому карному майданчику - арбітр пенальті не зафіксував. Однак, коли через пару хвилин ситуація повторилася з Віктором Кузнецовим, його повний тезка в чорному одязі бігом кинувся до 11-метрової позначки ...