Оксана Баюл: як зелений змій проковтнув лебедя

На перших для нашої країни Олімпійських іграх в Ліллегаммері-1994 16-річна Оксана Баюл завоювала золоту медаль. Наступного разу українці виграють золото на зимових Іграх лише через 20 років, що красномовно свідчить про вагу цієї перемоги.
Але в житті після спорту олімпійська чемпіонка досить швидко повністю дискредитувала себе. А зараз робить невдалі спроби дискредитувати нашу країну. Цинічна заява Баюл стосовно вчинку Владислава Гераскевича – черговий доказ цього.

Життя як суцільна драма
Незабаром після свого тріумфу в Ліллегаммері-1994 Оксана переїхала жити в США. Стала там зіркою, яка яскраво спалахнула і... швидко згасла. Підліток із нестійкою психікою не зміг упоратися з гримучою сумішшю з грошей та слави. Вона стала зловживати алкоголем. У підсумку потрапила в аварію, після якої лікарі рекомендували лікування в клініці від алкоголізму.
"Доки не помру, пити не можна", розповідала мені в інтерв'ю Оксана понад 20 років тому. Судячи з нещодавнього повідомлення видання Us Weekly, Баюл повністю програла битву зеленому змію.
Її третій чоловік Каролдо Фарина, з яким вона зараз проходить процес розлучення, звинуватив Оксану у зловживанні алкоголем "до ступеня сп'яніння", через що забрав опіку над донькою.
Але про все по порядку.

Перша зустріч
Восени 2003 року я працював пресаташе спорткомплексу "Метеор" в Дніпропетровську. Якось отримав неочікуваний дзвінок від керівництва:
"Через два дні до нас з США прилітає Оксана Баюл, потрібно організувати пресконференцію".
Оксана не була в місті на Дніпрі майже 10 років.
Я здивувався, коли побачив її. 26-річна Оксана виглядала щонайменше на 10 років старше. В США її зірка швидко згасла – на той час Баюл вже не запрошували виступати в провідні професійні льодові шоу.
Але її самолюбство відмовлялося приймати цей факт. Тут можна провести аналогію з комедійним політичним телесеріалом "Слуга народу", в якому колишній президент країни ніяк не хотів покидати президентські апартаменти.
Ми з нею потоваришували. Оксана регулярно телефонувала мені з США. Якось зізналась, що хоче мати свого представника в Україні.
"Про естафету олімпійського вогню в Києві напередодні Афін-2004 я дізналась по факту з сюжету на ТВ. А я б теж хотіла пробігтися з олімпійським смолоскипом по Києву" – пояснювала свою логіку Баюл.
Після перемоги Руслани на Євробаченні-2004 Оксана зателефонувала і попросила мене зв'язатися з оргкомітетом Євробачення-2005 в Києві, щоб запропонувати її кандидатуру на роль ведучої пісенного конкурсу.
"Я хочу туди "встряти" – по простому пояснила своє бажання Баюл.
Український оргкомітет розглянув пропозицію і навіть деякий час думав, в який ролі можна використати Оксану під час івенту. А потім, мабуть, перечитав біографію Баюл і зрозумів, що її участь в пісенному конкурсі може викликати потенційні репутаційні ризики для організаторів.
Але ще до цього оргкомітет повідомив, що вони готові сплатити Оксані авіапереліт і проживання під час Євробачення. І тут почалося найцікавіше. Баюл раптом перестала виходити на зв'язок.
Коли я зателефонував на домашній телефон (у 2005 році ще були такі), слухавку взяв її перший чоловік Євген Суник, який паралельно виконував функції менеджера олімпійської чемпіонки.
"Оксана приїде і професійно виконає свою роботу, її гонорар складає 50 000 доларів", – відповів Євген.
В будь-якому випадку, оргкомітет Євробачення незабаром повідомив, що вони не проти запросити Баюл як гостя, але вже не готові залучати її в шоу і, відповідно, сплачувати переліт і проживання. Ця відповідь викликала в Оксани істерику.
Мені було цікаво спостерігати, як Баюл спілкується на людях і "серед своїх". Мене вона, мабуть, на той час вже відносила до другої категорії. В лексиконі Оксані в середньому в одному реченні зазвичай вживався принаймні один мат. Іноді більше. Для зв'язки речень.
Ще тоді, понад 20 років тому, у мене виникла підозра, що відповіді Баюл про 'Доки не помру, пити не можна" – не більше ніж гра на публіку. Тому що іноді під час телефонних розмов Оксана спілкувалася неадекватно. Останній раз така розмова у нас була у 2006 році.
Позов до держави Україна на 50 мільйонів доларів
У 2020 році апеляційний суд Дев'ятого округу США виніс рішення щодо позову Оксани Баюл до держави Україна, приватної особи та двох корпорацій на суму 50 мільйонів доларів.
Баюл звинувачувала відповідачів в порушенні принципу сумлінності та чесної ділової практики в межах трудового договору з нею, а також у передачі прав на використання її імені, популярності та біографії непричетним третім особам. Баюл нібито не отримала належний прибуток за ці операції.
Суд визнав, що вимоги Баюл є безпідставними, а тому підлягають відхиленню.
Коли я дізнався про це, не здивувався.
Безперечно, Оксана Баюл лишила яскравий слід в українському спорті. Вона стала першою олімпійською чемпіонкою в незалежній історії України. Але її активна спортивна кар'єра швидко закінчилася. А життя після спорту вийшло, м'яко кажучи, суперечливим.
На жаль, судячи зі всього, зелений змій цілком проковтнув лебедя, у якого Баюл робила спроби перевтілюватися під час своєї легендарної короткої програми на Олімпіаді.
Максим Розенко, Чемпіон