Попередні чемпіони зганьбилися, суперзірки НБА розчарували, німці всіх винесли. Підсумки Євробаскета-2025

Завершився Євробаскет-2025, який проходив з 27 серпня по 14 вересня на Кіпрі, в Фінляндії, Польщі та Латвії. Турнір подарував низку сенсаційних результатів та яскравих матчів, хоча не обійшлося і без певних розчарувань.

"Чемпіон" підбиває головні підсумки чемпіонату Європи.

Німеччина – новий чемпіон Європи після перемоги над Туреччиною в суперфіналі

Фінал Євробаскету подарував глядачам чи не найцікавіший матч турніру. Німеччина дотиснула Туреччину (88:83) в протистоянні, де інтрига зберігалася до останніх секунд. У вирішальний момент ініціативу на себе взяв розігруючий Денніс Шрьодер, який набирав складні очки з супротивом. До цього Денніс переважно проявляв себе в якості плеймейкера, віддавши рекордні в історії фіналів Євробаскету 12 передач.

Німеччина виграла чемпіонат світу 2023 року, а тепер додала до цього титул континентальної першості. Відхід головного тренера Горді Херберта після Олімпіади в Парижі мало що змінив. Кістяк команди зберігся, новий наставник Алекс Мумбру зберіг всі напрацювання попередника.

Хоча на цьому Євробаскеті Мумбру виконував свої обов’язки лише в парі матчів. Іспанський спеціаліст пропустив груповий етап в Тампере, оскільки був госпіталізований через гостру вірусну інфекцію. Мумбру відпрацював один матч плейоф в Ризі, після чого вирішив довірити керівництво командою Алену Ібрагімагічу. На результат це жодним чином не вплинуло, оскільки Денніс Шрьодер, Франц Вагнер, Трістан да Сілва, Айзек Бонга, Андреас Обст та інші, схоже цілком могли претендувати на титул навіть без тренера – настільки згуртованим виглядав німецький колектив.

Туреччина зазнала прикрої поразки в вирішальному матчі, але все одно повинна бути задоволена своїм виступом на турнірі. У команди на чолі з 23-річним центровим Альпереном Шенгюном велике майбутнє. Цього разу підопічним Ергіна Атамана не пощастило, але навіть негативний досвід може бути дуже цінним в довгостроковій перспективі.

Ганебний виліт Іспанії

Збірна Іспанія приїхала на Євробаскет-2025 захищати титул, який доволі несподівано здобула в Німеччині три роки тому. Фаворитом команду Серджіо Скаріоло мало хто вважав. Відвертого провалу також майже ніхто не очікував, однак він стався.

Вперше з 1995 року чинні чемпіони Євробаскету не вийшли з групи. Це найгірший результат Іспанії за всю історію участі у турнірі. У вирішальному матчі групового етапу іспанці поступилися збірній Греції (86:90).Для чемпіонів Євробаскета-2022 це стало, без перебільшення, справжньою ганьбою. Іспанія виграла лише два з п'яти матчів більш ніж прохідної групи з Грецією, Італією, Грузією, Боснією та Герцеговиною і Кіпром, посівши загальне 17-е місце – найгірший результат за всю історію участі у турнірі. Попередній антирекорд було встановлено у 1959 році, коли команда зайняла 15-те місце. Це лише другий випадок у XXI столітті, коли іспанці залишаються без медалей турніру. Попередній був у 2005 році (4 місце).

Схоже, Іспанію чекає болючий і тривалий період зміни поколінь. Ветерани Руді Фернандес, Серхіо Юль, Серхіо Родрігес, Марк і Пау Газолі вже не грають за збірну, а рівноцінної заміни їм не проглядається. На Євробаскеті-2022 MVP став Віллі Ернангомес, найціннішим гравцем фіналу визнали його брата Хуанчо. Вони були в складі й зараз, однак в оточенні "сирих" молодих гравців дива творити не здатні.

Іспанців також чекає призначення нового головного тренера. Скаріоло залишає команду, якою загалом керував 13 років, вигравши чотири Євробаскети, титул чемпіона світу та дві медалі Олімпіади. Його наступника в будь-якому випадку чекають дуже непрості випробування.

Провал головних претендентів на титул Сербії та Франції

Перед стартом турніру ФІБА регулярно публікувала рейтинг сили збірних Євробаскету. В топ-10 траплялися певні перестановки, але незмінним залишалося одне – Сербія та Франція вважалися головними претендентами на титул і постійно зберігали позиції в трійці найсильніших наряду з Німеччиною. Навряд чи перед стартом турніру хтось міг передбачити, що обидві команди вилетять вже на стадії 1/8 фіналу.

Сербія зайняла друге місце в групі, програвши ключовий матч Туреччині (90:95). Тоді це не здавалося великою проблемою, оскільки в чотирьох інших зустрічах команда Светислава Пешича на класі долала Латвію, Естонію, Португалію та Чехію навіть без травмованого Богдана Богдановича. Однак через декілька днів глядачі стали свідками фіаско сербів у протистоянні зі значно скромнішою за іменами Фінляндією (86:92).

Триразовий MVP НБА Нікола Йокич зробив все що міг, набравши 33 очки і 8 підбирань. Ще один гравець американської ліги Нікола Йович записав на свій рахунок статистику 20-4-4, але всі інші не осилили навіть двозначну результативність. Фінляндію вів вперед Лаурі Маркканен (29 очок, 8 підбирань), але команда Лассі Туові переграла сербів саме за рахунок командного баскетболу.

Франція на груповому етапі поступилася Ізраїлю (69:83). Це був лише перший тривожний сигнал для команди Фредеріка Фату. В 1/8 фіналу французи виявилися безпомічними проти Грузії (70:80). Далася взнаки ключова проблема цієї збірної – відсутність зіграності. Зірки НБА Віктор Вембаньяма і Руді Гобер на турнір не приїхали, травмувалися ключові "великі" Венсан Пуарьє і Матіас Лессорт. При цьому в складі були представники заокеанської ліги Гершон Ябуселе, Закарі Рісаше, Александр Сарр, Білал Кулібалі та ще вісім баскетболістів виключно з команд Євроліги.

За іменами більш солідно виглядав ростер лише у Сербії, але оперативно "зліпити" з цієї групи цільний колектив у Фату не вийшло, що й вилилося в підсумкові невдачу.

Наявність в складі провідних суперзірок НБА не гарантує результат

Нікола Йокич, Лука Дончич, Янніс Адетокумбо – спортсмени, які фігурують в топ-5 всіх рейтингів кращих гравців НБА від ESPN, Sports Illustrated, Bleacher Report та інших авторитетних видань. Однак Сербія Йокича і Словенія Дончича не дійшли навіть до матчів за медалі, а Греція Янніса задовольняється лише на нервах здобутою бронзою у протистоянні з Фінляндією (92:89). Практика продемонструвала, що краще мати на чолі команди менш іменитих зірок Альперена Шенгюна (Туреччина), Денніса Шрьодера і Франца Вагнера (Німеччина), але зі згуртованим і зіграним колективом навколо.

Шенгюн, Шрьодер, Вагнер набирають потужну статистику, однак не роблять все для своїх збірних самотужки. Баскетбол ФІБА – повна протилежність індивідуалізму НБА. У турків Альперен завжди може розраховувати на якісну допомогу Шейна Ларкіна і Чеді Османа, а іноді навіть на підстраховку джокера Ерджана Османі, який є непримітним рольовиком в Анадолу Ефесі, але набрав 28 очок у півфіналі з Грецією (94:68) і стримав вищезгаданого Адетокумбо до найгіршого в матчі рейтингу "плюс-мінус" -30. Янніс потім реабілітувався дабл-даблом з 30 очок і 17 підбирань в матчі за третє місце з фінами, але його висока ефективність була значно необхідніша саме проти Туреччини в півфіналі.

В складі Німеччини Шрьодер і Вагнер завжди можуть покластися на Трістана да Сілву, Даніеля Тайса, Айзека Бонгу, Андреаса Обста, Йоханнеса Тіманна та інших виконавців. Німці вибили в півфіналі Словенію (99:91), хоча Дончич набрав феноменальні 39 очок, 10 підбирань і 7 передач. Луку навряд чи втішить той факт, що він став кращим скорером Євробаскету за середньою (34,7 очки) і загальною (243 очки) результативністю, провівши на два матчі менше за головних переслідувачів Лаурі Маркканена (208) і Франца Вагнера (187). Не дивно, що саме Туреччина та Німеччина в підсумку розіграли титул на турнірі, а не індивідуально залежні Словенія, Греція або Сербія.

Фінляндія – відкриття Євробаскету і збірна з яскравим майбутнім

Фінляндія раніше не вважалася країною з сильною баскетбольною школою в Європі, однак старанна робота спортивних чиновників за останнє десятиліття змінила це сприйняття. Команда Лассі Туові зайняла третє місце на груповому етапі, пропустивши вперед лише Німеччину та Литву. Це вже можна було назвати перевершенням всіх очікувань, але фіни не збиралися зупинятися.

В 1/8 фіналі Фінляндія сенсаційно вибила Сербію (92:86), а на наступній стадії впевнено розібралася з Грузією (93:79). Таким чином, збірна вперше у своїй історії вийшла до півфіналу чемпіонату Європи. Раніше її найкращим результатом було шосте місце на далекому Євробаскеті 1967 року.

У півфіналі Фінляндії не вистачило класу для проходу Німеччини (86:98), але ніхто не осмілиться критикувати команду за цю поразку і невдачу в напруженій кінцівці матчу за третє місце з Грецією (89:92). Майбутнє команди і загалом баскетболу в країні виглядає світлим. 38-річний головний тренер Лассі Туові вже зробив собі ім’я, успішно працюючи в провідних клубах Європи, на цьому турнірі лише зміцнив свій статус. Його одноліток Мікко Рііпінен на Євробаскеті-2025 вперше в історії вивів Швецію в плейоф. 43-річний Туомас Іісало очолює клуб НБА Мемфіс Гріззліз. Всі ці тренери передаватимуть успішний досвід майбутнім поколінням, як і численні класні баскетболісти.

28-річний Лаурі Маркканен ще довго здатен грати на високому рівні, але на зміну йому вже росте молода зірка. 18-річний Міікка Муурінен відмовив всім європейським клубам і вирішив продовжити кар’єру в NCAA, а через рік на нього чекає вибір під високим піком на драфті НБА. На Євробаскеті молодий хлопець видав декілька яскравих матчів, зокрема набрав 9 очок проти Сербії, а потім підкорив двозначну результативність в півфіналі з Німеччиною (12). Міро Літтл, Мікаель Янтунен, Еліас Валтонен – гравці в розквіті сил, які ще довго послужать національній команді. 34-річного ветерана Сасу Саліна теж не варто списувати з рахунків, оскільки він не сказав останнього слова в міжнародному баскетболі. Ймовірно, всім доведеться звикати до того, що Фінляндія найближчими роками перестане як мінімум бути статистом на груповому етапі великих турнірів і, навпаки, створюватиме проблеми номінальним фаворитам.

Поточний формат Євробаскету викликає питання

Груповий етап чемпіонату Європи відбувався протягом дев’яти днів з 27 серпня по 4 вересня. Дуже швидко інтерес до турніру дещо падав через величезну кількість розгромних результатів. Вже в перші дві доби більше половини матчів (7 з 12) завершилися з різницею +20 очок на користь однієї з команд. Пізніше тенденція лише погіршувалася. Особливо слід виділити такі "цікаві" зустрічі, як Німеччина – Великобританія (120:57), Іспанія – Кіпр (91:47), Туреччина – Португалія (95:54). Достатньо лише поглянути на підсумкову таблицю 17-24 місця і особливу увагу звернути на різницю набраних очок.

• 17. Іспанія (2-3, "+43")
• 18. Бельгія (2-3, "-40")
• 19. Естонія (1-4, "-45")
• 20. Чорногорія (1-4, "-77")
• 21. Великобританія (1-4, "-130")
• 22. Ісландія (0-5, "-76")
• 23. Чехія (0-5, "-96")
• 24. Кіпр (0-5, "-165")

Одразу п’ять команд мають негативну середньому різницю за матч як мінімум -15. Головним "пасажиром" тут виглядає Кіпр, який отримав місце на турнірі лише як господар групового етапу. З 2011 року в Євробаскеті приймають участь 24 збірних. Можливо, ФІБА варто задуматися про повернення старого формату з 16 командами або скоротити кількість учасників хоча б до 20, що дозволить значно зменшити кількість прохідних матчів.

Ергін Атаман – беззаперечна медійна зірка турніру

Зазвичай інтерв’ю тренерів та гравців на міжнародних турнірах виглядають нудними. Всі говорять фразами-кліше і не дають якихось гострих коментарів. Виключенням є лише головний тренер збірної Туреччини Ергін Атаман, який точно не страждає від відсутності впевненості в собі.

З самого старту турніру Атаман привчив всіх до гучних заяв і погрожував здолати будь-кого на своєму шляху, іноді навіть роблячи відверті випади на адресу опонентів (наприклад, коли сказав, що Яннісу Адетокумбо пробачають купу фолів в нападі). Ось що Атаман сказав прямо перед фіналом з Німеччиною.

"Якщо я виходжу до фіналу, я перемагаю. Можливо, це каже моє его, а можливо, це реальність. Але останні 10 років я найкращий тренер у Європі. Не має значення, яку команду я треную. Для мене все одно. Єдина різниця в тому, що в клубі доводиться говорити англійською. Вона у мене не є ідеальною.

У збірній я можу із задоволенням спілкуватися рідною мовою, і так мене розуміють краще. Просто перед конференцією мої асистенти розповіли, що всі у команді та у федерації дуже напружені. Але в мене таке було, можливо, у моєму першому фіналі Євроліги. Тепер усі ігри практично однакові. Жодного стресу, тільки баскетбол", – заявив Атаман.

Особливістю Атамана є те, що його провокативні слова в основному підтверджуються результатом на паркеті. Фінал Євробаскету-2025 став єдиним винятком, але в період 2021-2024 турецький тренер виграв три титули Євроліги (двічі з Анадолу Ефесом і ще раз із Панатінаїкосом). Прямо зараз взяв срібло чемпіонату Європи зі збірною, яка в рейтингу сили ФІБА була лише на восьмому місці в рейтингу претендентів на титул.

Епатаж Атамана робить європейський баскетбол більш цікавим. Можливо, іноді Ергін заходить надто далеко, але йому цілком можна це пробачити.