Джерело - Чемпіон.
Українська біатлоністка Дарія Блашко розповіла про ситуацію у Чернігові, де вона перебувала.
"Всім привіт. Я знаю, що багато хто вже "прокинувся" і зрозумів, що відбувається, але є ще доволі велика кількість людей які думають, що всі фото і відео з 2014 року. Що це постановки і фейки. Але от що відбувалося зі мною за останні дні.
Спочатку ми жили у підвалі на лижній базі у Чернігові. Навколо звичайно стріляли, але там було доволі безпечно до певного часу. Але нам довелось дуже швидко зібрати речі та поїхати в інше місце. Нас прихистили люди, котрі жили з нами разом у тому підвалі. У них було не дуже безпечно, але прямих загроз ще не було.
Першим дуже погани дзвіночком став звук зниження літака над тим районом, де ми знаходились. Близько четвертої ранку. Це страшно. Страшно, тому що ти не чуєш звук, коли бомбу скидають. І ти не знаєш чи залишишся живим за 5 секунд. Нам пощастило у той раз. Але щастя тривало недовго. В цей же день російська армія, яка стояла неподалік, почала обстрілювати район, де ми жили у цей час. Було зруйновано декілька будинків, сарай, уламки, які просто наскрізь "прошили" металевий корпус машини мого тренера. В більшості будинків вікна винесло ударною хвилею. В тому числі і там, де нас прихистили. Ми всі разом перебрались в інший дім, де був хороший льох, який витримає удари. Дев’ять людей, у тому числі одна дитина, ночували у льосі розміром приблизно 2 на 3. Це було неважливо. Живі - добре.
Але цим нещастя цього району не закінчились, а як виявилось тільки починались. На ранок наступного дня з тих же позицій вони обстрілювали місто, але в обід вони знову взялися за наш район. Тепер були запальні бомби майже в упор, тому що час від пострілу до попадання було мінімальним для будь-якої реакції. Навіть впасти "обличчям у підлогу". У цей час ми допомагали заклеювати вікна в іншому будинку. І це певною мірою нас врятувало, тому що саме в цей будинок снаряд не прилетів. Але навколо все просто палало. Частина людей залишилась у льосі іншого будинку. Вони випадковим чином зрозуміли, що будинок горить і, на щастя, встигли вискочити. Але одна жінка сильно обгоріла.
У цих людей не стало будинку буквально за секунди. Поряд стояла автівка тренера і снаряд прилетів точно у неї. На відео навіть не зразу зрозуміло, що там взагалі була машина. Не пощастило людині, який знаходився неподалік під час обстрілу. Його вбило уламками. Його видно на відео, він лежить поряд зі стовпом. Ми знаємо і про інші втрати від прямих потраплянь у будинки. Дуже багато сімей залишилося без домівки просто тому, що ненаситна тварь цілеспрямовано стріляла у будинки.
Там не було армії, там не було військової техніки, там не розташовані військові об’єкти.
Залишатися було небезпечно. У кого були автівки забирали інших людей і їхали до укриття. Якщо встигли знайти притулок у сховищах міста да початку комендантського часу. Спали на піддонах у підвалі без світла. Тому що у місті практично ніде не було ні світла, ні води, ні газу, ні мобільного зв’язку. Мінімум тиждень.
Чекали на зелений коридор, але тягнути вже було пізно. До того ж зелений коридор взагалі не є безпечним. Частину з них було обстріляно. Вирішили ризикувати. Виїхали.
Віримо, що Україна вистоїть тому що армія сильна духом та професіональна. Народ розлютили, але не залякали. Багато людей об’єдналися і допомагають один одному. Є і ті хто заробляє на чужому горі. Але на чужому нещасті свого не побудуєш", - зазначила Блашко.
Переглянути цей допис в Instagram
Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках champion.com.ua
