Джерело - Чемпіон.
У масовій культурі (та й не лише у ній) нас часто переконують, що замало бути просто доброю, щирою і відкритою людиною. Зокрема, коли мова про професійні вміння. Надто, коли мова про них.
Але в організації, де людей можуть призначати фактично на посади легенд, це нормально. Блохін, Протасов, Дем’яненко, Михайличенко є безумовними легендами (вважай, хорошими хлопцями). Вони за це отримали посади, бо організація має таку філософію. Тут хороший хлопець – це справді професія. А організація зветься УАФ.
Не секрет, що в стінах Будинку футболу чекали та чекають досі на дострокове завершення арабської пригоди Сергія Реброва. Це не просто здогадки чи логічне мислення, а так говорять в інтерв’ю офіційні особи.
"Ребров підтримав рішення призначити Петракова тренером збірної. Чекаємо, поки він владнає усі стосунки з нинішнім клубом", – каже член виконкому УАФ Вадим Івченко.
Авжеж, можна уявити, ніби Андрій Павелко гадав, що новий контракт для Шевченка сам по собі з’явиться та сам себе йому запропонує, після чого Шева візьме й підпише договір. Або, що Ребров уміє стирати пам’ять власникові клубу, де не відтренував ще в жодному офіційному матчі, і тому цей власник спокійно його відпустить. Це дві абсолютно безглузді версії, але лише вони можуть розумно пояснити неквапливість очільника УАФ.
Призначили Олександра Петракова – зараз він працює на найбільш медійній роботі у своєму житті. Стільки уваги до його персони ще не було ніколи, а тому ми так мало знали про те, який він.
А він виявився щирим дядьком, котрий натхненно роздає інтерв’ю та без жодних проблем може розповісти журналістові про те, що дав настанову Сікану відкриватися за спини французьким захисникам, адже ті вже "здохли". Втім, цей дядько ще й може невиправдано різко на пресконференції відреагувати на запитання іншого журналіста.
"Потрібно було кидати все й ставити п’ятеро нападників, так? Ви хочете, щоб я це сказав? Я граю проти збірної Франції. Так, я хотів зберегти нічию", – найсвіжіші слова Петракова.
Часу було мало, щоб перебудувати команду під себе, але новий тренер намагається впровадити певні зміни. Виконання гімну футболістами а-ля бліда тінь збірної Італії та синя форма у домашньому матчі – це саме ініціатива наставника.
Проте дещо не змінити:
· Караваєв, як і раніше, є латералем чи вінгером, але аж ніяк не є захисником;
· Зінченко, як і раніше, найкраще робить три речі – розмахує руками, пасує ближньому, а також шукає камеру, після чого грає на неї;
· Циганков, як і раніше, не може запам’ятати, що збірна України виступає не в УПЛ, тому не варто просто так вилежуватися на газоні, сподіваючись на умовний рефлекс арбітра;
· за нічиї, як і раніше, дають лише одне очко, а задля голів, як і раніше, потрібно реалізовувати моменти.
У жовтні буде новий збір та нові матчі з тим самим відвертим Петраковим, який так само детально й десь навіть наївно спілкуватиметься зі ЗМІ, розповідаючи, що мріє про Катар. Зараз це дійсно виглядає лише мрією.
Безглуздим буде запитання про те, чи вмілий він тренер. Невмілі тренери не досягають того, чого досяг Петраков, нехай і було це в молодіжках. Однак це ж був досвід у збірних, що для роботи у іншій – вищого рівня – збірній видається вкрай непоганим чинником.
Вибір Петракова наставником національної команди України може здатися системним рішенням. Але це той випадок, коли варто перехреститися після того, як щось здалося. Насправді потрібен був хтось, хто стане цапом-відбувайлом, якщо говорити грубо, або ж хорошим хлопцем – це якщо вже м’яко.
Кваліфікацію на Кубок світу багато в чому було програно ще навесні, але в Олександра Васильовича справді все може вийти. Чому ні? Втім, це буде приємним бонусом – збігом. В цій організації дуже люблять збіги. А організація зветься УАФ.
Вперше цей текст було опубліковано 5 вересня 2021 року, а 30 грудня 2022-го у Петракова завершився контракт.
Андрій Дунець, Чемпіон
Підписуйтесь на Телеграм-канал автора
Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках champion.com.ua
