Головний тренер збірної України був кримінальним авторитетом, який викрав дружину Шовковського

Ігор Анатолійович Ткаченко, який став відомим пізніше під кличкою Череп, народився 1964 року в казахстанському місті Теміртау, потім перебрався до України. Як і багато хто, в кримінал прийшов із великого спорту — професійно грав у баскетбол. Він зібрав навколо себе банду випускників Інституту фізкультури.

Череп першим почав возити дівчат з України для публічних будинків до Центральної Європи. Навіть якийсь час сам жив у Будапешті, щоб контролювати постачання "живого товару" на місці, паралельно збираючи відсоток із потоків наркотрафіку.

У Києві банда контролювала цілий ряд закладів: театри еротики — Афродіта, Емануелла, Мюзік-хол, ресторани – Вест, Тана, Столичний, казино-ресторан Італія, нічний клуб Лас-Вегас на проспекті Перемоги, кафе – Зоряне, Сонячний грот, фірми – Золоті Ворота, Київ-90, Пасаж, Арт-інформ.

Ткаченка вперше було засуджено в 1992-му на 2,5 роки за опір співробітникам міліції. 1996 року бандитові присудили 7 років за здирництво. Але, відсидівши лише рік, він потрапив під президентську амністію і вийшов на свободу. Ненадовго.

1999 року його знову заарештували — тепер за нелегальне зберігання зброї. Подейкують, що ствол йому спеціально підкинули, щоб був привід для арешту. Але тут його врятували корумповані зв’язки — за вказівкою з прокуратури його випустили з Лук’янівської в’язниці під підписку про невиїзд.

Паралельно з бандитизмом, Ткаченко приділяв багато уваги спорту — 1999 року став головним тренером жіночої збірної України з баскетболу, яку тренував разом зі своєю дружиною, олімпійською чемпіонкою Барселони-92, Мариною Ткаченко. У 2001-му пішов зі збірної та очолив відомий баскетбольний клуб ТІМ-Скуф.

Свого часу серед спортивних журналістів була інформація, що Ткаченко викрав телеведучу Власту Шовковську, яка в ефірі мала необережність зарахувати Черепа до кримінальних авторитетів Києва.

Як відомо, Власта - ексдружина голкіпера Динамо Олександра Шовковського. За повідомленням також з кола спортивних журналістів, тільки після того, як в конфлікт втрутився один з братів Суркісів, Власту відпустили.

8 грудня 2001 року Ткаченка вбили на вулиці Срібнокільській. Біля будинку бандита його чекали "жигулі" 5-ї моделі на херсонських номерах. Коли Череп підійшов до стоянки, кілер три рази вистрілив із пістолета ТТ. Цього виявилося достатньо — Ткаченко помер в лікарні того ж дня. Після вбивства оперативники вивчили його записну книжку і знайшли там особисті телефони багатьох політиків і чиновників.

Як годиться, авторитетові влаштували пишну панахиду. Поховали в елітному секторі Лісового кладовища — поруч із братом, який раніше загинув в автокатастрофі. Один із соратників бандита сказав в прощальній промові: "Він був справжньою людиною, по-справжньому жив і зустрів свою долю, як справжній воїн".

Хоча тут скоріше підходить інша фраза: "Пацан до успіху йшов, не вийшло, не фартануло".