Щодня дізнаюся про фанів Кобі з мого оточення. Мій одноклубник Міша Козицький взяв 8-й номер саме через Кобі. Син ще одного хлопця з моєї команди – Артема Неба – теж його фанат. Писав реферати про знаменитого гравця Лейкерс. Зараз доріс до гравця рівня збірної Києва свого віку. Сам Артем полюбив НБА завдяки Кобі. І таких прикладів дуже багато.
А що Кобі? Це був трудяга. Все, чого він добився в кар’єрі, народжувалося в залі. Як сказав Станіслав Медведенко, Кобі приходив в зал першим і довго тренувався. В цьому був секрет його успіху!
В цьому секрет успіху як самого Станіслава (2 каблучки у складі Лейкерс), так і Святослава Михайлюка. Якби в 10-річному віці самі досвідчені фахівці переглядали Свята і всіх його ровесників, то його ймовірність, потрапляння у на All-Star Weekend була б одна мільйонна. А Михайлюк багато працював, як колись Кобі. І це потрапляння в збірну – результат в першу чергу роботи, а не подарунків природи.
В моїй ієрархії найсильніші баскетболісти 1. Джордан. 2. Меджик. 3. Кобі.
Буквально місяць тому потрапило на очі дуже круте відео про 11 зустрічей на майданчику Кобі та Джордана. Впевнений, воно нікого не залишить байдужим. Я дуже люблю гру Джейсона Тейтума і Біла Сіммонса. Не так давно дізнався що Кобі влітку працював з цими двома хлопцями, та вчив їх баскетболу. Навіщо? Бо сильно любив цю гру.
Взагалі "символічно" (із знаком мінус), що з Лейкерс тимчасово, або назавжди протягом року пішли Меджик, Кобі та Волтон.
Такі, як Леброн (його вважають продовжувачем справи Кобі), народжуються раз на 10 років. Такі як Кобі - раз на 20. Вічна пам'ять.
Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках champion.com.ua
