Андердог з подушкової фабрики.10 фактів із життя суперника Усика - Тоні Белью

Що потрібно знати про наступного суперника Олександра Усика - британського боксера Тоні Беллью

Сталевий характер

Тоні Беллью, на перший погляд, не виглядає найскладнішим суперником Олександра Усика у кар’єрі. Британець не володіє винятковими боксерськими талантами. Він повільний, обмежений у технічному арсеналі та прямолінійний. Опоненти "читають" його, немов, відкриту книгу. У британця непереконливий захист, який легко розбивається контратаками.

Проте, перше враження оманливе. Свої недоліки Белью сповна компенсує характером та наполегливістю. На рингу він не боїться йти у відверті розміни ударами. Ризикує там, де інші воліють бути обережними.

Саме тому Белью став популярним у Британії, адже глядачі люблять видовищні поєдинки, а не шахи у рингу. До всього Тоні ще й майстер підігріти інтерес публіки розмовами та додати інтриги. Більшість українських боксерів, із Усиком включно, ставляться до цього скептично, та переконані, що все потрібно доводити у рингу. Але бокс - це шоу та бізнес, у якому потрібно працювати не лише кулакам. А у вмінні вивести балачками суперника із рівноваги Белью мало рівних.

Соціальний ліфт

Для Тоні Белью бокс став справжнім соціальним ліфтом, завдяки якому він перетворився на одного з найвідоміших спортсменів Британії та заробив великі гроші. Тоні народився у бідному робітничому кварталі Ліверпуля та мав небагато шансів досягти у житті успіху. Він це добре розуміє та пишається своїм походженням.

"Я - продукт свого середовища. Там, де я народився, ніхто не має серйозної освіти. Серед нас немає адвокатів та лікарів. Є пара футболістів, пара бійців з клітки. Діти сидять весь день у комп'ютерних іграх та соціальних мережах, а потім виходять вночі на вулиці з ножами", - розповідає британець.

За словами Белью, у бокс він пішов через батька, який був жорсткою людиною зі складним характером. Юнак хотів йому довести, що він чогось вартий.

"Я думаю, що він дійсно пишається мною і тим, чого я досягнув", - каже зараз Белью, який на початку кар’єри довго себе шукав.

Спершу він займався кікбоксингом та досягнув суттєвих успіхів. Здобув 100 перемог, 68 з яких - нокаутом. Проте цей вид спорту за рівнем гонорарів та перспектив не йде у жодне порівнянням із можливостями, які відкриває великий бокс.

Подушки та розбиті обличчя

Белью помітили та переконали його у 20 років наважитися на зміни. Британець почав серйозно займатися боксом. А на життя Белью заробляв, працюючи на подушковій фабриці.

"Я прокидався зранку, о пів на шосту сідав на автобус та із сьомої до четвертої набивав та зшивав подушки, а потім йшов на тренування", - пригадує Белью.

Попервах бокс не приніс британцю, ні слави, ні грошей. На любительському рингу Тоні не досягнув великих успіхів. За п'ять років серед аматорів він провів 47 поєдинків, 40 з яких виграв та тричі ставав чемпіоном Британської боксерської асоціації. Це не допомогло йому стати першим номером збірної та досягти успіху на міжнародному рівні.

У 25 років Белью опинився перед вибором - кидати бокс, або переходити у професіонали. Він каже, що у той момент йому неабияк допомогла дружина - Рейчел, яка у нього повірила у складний момент.

"Без Рейчел я б не був боксером. Є простіші способи заробляти гроші, ніж отримувати у обличчя та проводити ночі у лікарні, ламати руки та сидіти місяцями на дієтах", - переконаний Белью.

Андердог

Та врешті рішення британця залишитися у боксі виявилося правильним. Він крок за кроком рухався вперед та досягнув мети - отримав чемпіонський бій за титул WBO (Всесвітньої боксерської організації) у напівважкій вазі (до 79,9 кг).

15 жовтня 2011 року у Ліверпулі Беллью зустрівся із іншим британцем - Нейтаном Клеверлі. Він провів конкурентний бій, у якому програв за очками - один суддя зафіксував нічию, двоє інших віддали перемогу супернику.

Наступного шансу довелося чекати два роки. 30 листопада 2013-го у Квебеку британець спробував відібрати титул чемпіона WBC (Всесвітньої боксерської ради) у канадця Адоніса Стівенсона.

Беллью був незвично млявим та обережним, але не уникнув принизливої поразки. Стівенсон відправив його у шостому раунді в нокдаун, потім кинувся добивати, і хоча Беллью залишився на ногах, суддя зупинив поєдинок. Через другу поспіль поразку в чемпіонському поєдинку за британцем закріпився статус андердога.

Щось знову було потрібно міняти. Після цієї поразки остаточно з’явилося розуміння, що напівважка вага - це не його категорія. Британцю було складно скидати вагу. Беллью підходив до поєдинків виснаженим та втрачав перевагу в потужності.

Бомбардувальник

У нього ніхто не вірив. Фахівці крок зі зміною категорії сприйняли скептично. Мовляв, якщо не впорався у напівважкій вазі, то у крузервейті (до 90,7 кг) він і поготів приречений на невдачу.

Але рішення виявилося виправданим. Британець набрав необхідну масу та зміг реалізувати свої головні козирі - ударну міць та шалений натиск, за які його прозвали "бомбардувальником".

У важкій вазі Белью здобув вісім перемог поспіль та став чемпіоном світу. Зробив він це на ліверпульському "Гудісон Парку", де грає його улюблена футбольна команда - "Евертон". Британець у короткому, але яскравому поєдинку, переміг Ілунгу Макабу з Конго. Він у першому раунді пропустив назустріч та побував у нокдауні. Але у третьому раунді втягнув суперника у жорстку рубку та виграв нокаутом.

Здавалося, час заспокоїтися на насолоджуватися тріумфом. Та не у випадку з Белью. Стрімкі зміни, яких не боїться британець, якнайкраще його характеризують. Коли він бачить свій шанс, то робить усе, щоб його не змарнувати.

Омріяні мільйони

Так сталося і цього разу. Беллью мав захищати титул WBC у поєдинку з Майрісом Брієдісом. Це був титульний бій, але проблема полягала у тому, що латвійця у Британії погано знали і на цьому поєдинку не можна було заробити достойних грошей.

Тому Белью відмовився від чемпіонства та вирішив перейти у надважку вагу заради поєдинку із зірковим Девідом Хеєм - екс-чемпіоном світу у двох категоріях, який вирішив повернутися у бокс. За цей поєдинок Белью отримав найбільший гонорар у кар’єрі - $3,7 млн.

На початку зустрічі Хей мав перевагу у швидкості та впевнено лідирував за очками. Але у шостому раунді підвернув ногу та втратив ініціативу. Белью скористався проблемами суперника та у 11-му раунді відправив його у нокдаун. Хей опинився за межами рингу, підвівся до кінця відліку рефері, однак його секунданти викинули білого рушничка.

Хей назвав причиною поразки травму та наполягав на реванші. Спершу повторний бій не цікавив Белью, який вважав, що має рухатися далі та розглядав можливість зустрічей з Андре Вордом, Джозефом Паркером та навіть зіркою UFC - Майклом Біспінгом. Та бій з Хеєм виявився більш вигідним фінансово. Белью гарантовано отримав $3,2 млн та додаткові відрахування від платної телетрансляції.

"Мрії про багатство, які колись здавалися такими далекими, здійснилися завдяки двом поєдинкам з Девідом Хеєм", - констатував Белью.

Вдруге він переміг славетного співвітчизника набагато переконливіше, нокаутувавши його у п’ятому раунді.

Сюрприз на прощання

У боксі у Тоні Белью залишилася лише одна мета - стати абсолютним чемпіоном світу. Олександр Усик хотів битися з ним у надважкій вазі, але британець поставив жорстку умову - бій має відбутися у крузервейті та стати титульним.

Незалежно від результату поєдинку, Белью пообіцяв, що цей поєдинок стане останнім у його кар’єрі. Він не зраджує собі та продовжує дивувати. Востаннє він спробує ошелешити весь світ 10 листопада у Манчестері у поєдинку проти Олександра Усика.

Дмитро Марценишин для Еспресо.tv