Головне

"Рука Бога", крах надій команди Лобановського та величний Франц Беккенбауер. Історія чемпіонатів світу. ФОТО

11.06.2018 00:26 4347 0
"Рука Бога", крах надій команди Лобановського та величний Франц Беккенбауер. Історія чемпіонатів світу. ФОТО

Чемпіонат світу з футболу 1986 року

  • Чемпіонат світу з футболу 1986 року
  • Господарі турніру: Мексика.
  • Терміни проведення: 31 травня ‐ 29 червня.
  • Кількість учасників: 24.
  • Чемпіон: Аргентина.
  • Кращий бомбардир: Гарі Лінекер (Англія) ‐ 6 м'ячів.
  • Кращий гравець ‐ Дієго Марадона (Аргентина).
Збірна Аргентини

Спочатку турнір повинна була приймати Колумбія, проте менш ніж за чотири роки колумбійський уряд констатував свою неспроможність в можливості проведення мундіалю.

Мексика виграла спір у США і Канади, і стала першою країною, хто прийняв два чемпіонати світу.

Відбірковий турнір

У Європі 33 збірні боролися за 12 путівок і 1 місце в стикових матчах з командою Океанії. Ще 1 путівка дісталася чинному чемпіону світу команді Італії автоматично.

Відбір приніс одну несподіванку ‐ команда Голландії, поступившись збірним Угорщини та Австрії, посіла друге місце у своїй відбірковій групі і відправилася в стикові матчі, де її суперником стала збірна Бельгії. Бельгійці, що мали тоді досить серйозну команду, перемогли за сумою двох матчів за рахунок гола, забитого на чужому полі (1:0 і 1:2).

Гарі Лінекер

А грати з представником зони Океанії відправилися шотландці, які в Глазго здолали збірну Австралії 2:0, а в Мельбурні відстояли нульову нічию.

Що стосується збірної СРСР, то вона посіла друге місце у своїй відбірковій групі слідом за збірною Данії, що дало їй пряму путівку (кількість команд в групах було різним, тому другі місця в чотирьох групах гарантували поїздку в Мексику, дві збірні (Голландія і Бельгія) грали між собою і одна (Шотландія) відправлялася в міжзональний стиковий матч).

У Південній Америці Аргентина, Бразилія та Уругвай виграли свої групи, четверта путівка дісталася команді Парагваю, яка перемогла в змаганнях збірних, що зайняли другі місця.

Відбірковий турнір в Африці проводився за олімпійською системою. Дві путівки розігрувалися з незалежних один від одного паралелей. Тобто було два фінали, чотири півфінали і т.д. У фінальному раунді збірна Марокко перемогла за сумою двох матчів Лівію, а Алжир ‐ команду Тунісу.

В Азії 27 збірних були розбиті на дві зони, в кожній з яких відбір проходив в три етапи. В результаті одну зону виграла команда Південної Кореї, іншу ‐ збірна Іраку. Цікаво, що збірна Іраку, втім, як Ірану та Лівії, домашні матчі грали на нейтральних полях, так як на території цих країн велися бойові дії.

 

Путівки розподілилися наступним чином:

  • Європа – 14 країн.
  • Південна Америка – 4.
  • Північна і Центральна Америка – 2.
  • Азія – 2.
  • Африка – 2.

Фінальна частина

ФІФА нарешті відмовилася від сумнівних експериментів з двома груповими етапами, і турнір пройшов за класичною схемою ‐ «груповий раунд ‐ матчі на виліт».

У плей-офф виходили по дві перші команди кожної з 6 груп, а також чотири кращі збірних, що посіли треті місця.

 

Груповий етап

Група A: Італія, Аргентина, Болгарія, Південна Корея.

Група B: Мексика, Парагвай, Бельгія, Ірак.

Група C: Франція, СРСР, Угорщина, Канада.

Група D: Бразилія, Іспанія, Північна Ірландія, Алжир.

Група E: ФРН, Данія, Уругвай, Шотландія.

Група F: Англія, Польща, Португалія, Марокко.

Група A

# Команда 1 2 3 4 В Н П М О
1 Аргентина 1:1 2:0 3:1 2 1 0 6-2 5
2 Італія 1:1 1:1 3:2 2 1 0 5-4 4
3 Болгарія 0:2 1:1 1:1 0 2 1 2-4 2
4 Південна корея 1:3 2:3 1:1 0 1 2 4-7 0

Збірна Італії досить блідо почала захист титулу. Спочатку італійці зіграли внічию 1:1 з Болгарією, дозволивши останнім відігратися за 5 хвилин до кінця матчу, а потім з таким же рахунком завершили зустріч з командою Аргентини.

Пройти до другого кола їм дозволила важка перемога над збірною Південної Кореї 3:2. Цікаво, що у складі збірної Італії забивав тільки один гравець ‐ Алессандро Альтобеллі. Він відзначився чотири рази, ще один гол в свої ворота забив південнокорейський футболіст.

 Епічне протистоянні: Дієго Марадона проти Лотара Матеуса

Аргентинці зуміли перемогти і Південну Корею, і Болгарію, яка з двома очками примудрилася проскочити в 1/8 фіналу.

Група B

# Команда 1 2 3 4 В Н П М О
1 Мексика 1:1 2:1 1:0 2 1 0 4-2 5
2 Парагвай 1:1 2:2 1:0 1 2 0 4-3 4
3 Бельгія 1:2 2:2 2:1 1 1 1 5-5 3
4 Ірак 0:1 0:1 1:2 0 0 3 1-4 0

Перед початком турніру керівники мексиканського футболу пішли на певний ризик ‐ вперше збірну Мексики очолив європейський тренер. Довіривши команду маловідомому тоді Борі Мілутіновичу, мексиканці не прогадали.

Перемогу в першому турі над Бельгією приніс удар знаменитого Уго Санчеса. Вражаюче, але це був єдиний гол зоряного форварда на чемпіонатах світу. У наступному Санчес міг принести своїй команді перемогу над Парагваєм, але на останній хвилині не зміг забити пенальті.

Легендарний стадіон Ацтека

Бельгійці, зумівши обіграти тільки команду Іраку, з трьома очками спокійно пройшли в плей-офф.

Група C

# Команда 1 2 3 4 В Н П М О
1 СРСР 1:1 6:0 2:0 2 1 0 9-1 5
2 Франція 1:1 3:0 1:0 2 1 0 5-1 5
3 Угорщина 0:6 0:3 2:0 1 0 2 2-9 2
4 Канада 0:2 0:1 0:2 0 0 3 0-5 0

Збірна СРСР розпочала турнір чудово, розгромивши не слабку команду Угорщини 6:0. Взагалі в цій групі боротьби не вийшло ‐ збірні Радянського Союзу і Франції виявилися на голову вище своїх суперників, а угорцям єдиної перемоги не вистачило для виходу в наступний етап ‐ занадто багато було пропущено від лідерів групи.

Група D

# Команда 1 2 3 4 В Н П М О
1 Бразилія 1:0 3:0 1:0 3 0 0 5-0 6
2 Іспанія 0:1 2:1 3:0 2 0 1 5-2 4
3 Північна Ірландія 0:3 1:2 1:1 0 1 2 2-6 1
4 Алжир 0:1 0:3 1:1 0 1 2 1-5 1

Збірна Бразилії була в Мексиці збалансованою командою, готовою до найвищих звершень. Оборона бразильців виглядала досить надійною ‐ за три матчі вона жодного разу не дозволила забити суперникам, а в атаці були такі майстри як Зіко, Сократес, Карека.

Збірна Бразилії

Друге місце впевнено посіли іспанці, перемігши Алжир і Північну Ірландію, яка, в свою чергу, стала останньою серед команд, що зайняли треті місця.

Група E

# Команда 1 2 3 4 В Н П М О
1 Данія 2:0 6:1 1:0 3 0 0 9-1 6
2 ФРН 0:2 1:1 2:1 1 1 1 3-4 3
3 Уругвай 1:6 1:1 0:0 0 2 1 2-7 2
4 Шотландія 0:1 1:2 0:0 0 1 2 1-3 1

Тут фурор справили данці ‐ три перемоги, в тому числі над збірною ФРН і розгром міцної уругвайської команди. Німці в черговий раз продемонстрували вольові якості ‐ нічию з Уругваєм вони вирвали за 5 хвилин до кінця матчу, а перемога над збірною Шотландії була вольова.

Що стосується поразки в останньому турі ... Данці, звичайно, молодці, але в ті роки для команди ФРН було характерним домагатися результату при мінімальній витраті сил.

А збірна Уругваю встановила своєрідний рекорд, пройшовши до другого раунду без єдиної перемоги і при різниці м'ячів 1-5.

Група F

# Команда 1 2 3 4 В Н П М О
1 Мароко 0:0 0:0 3:1 1 2 0 3-1 4
2 Англія 0:0 3:0 0:1 1 1 1 1-3 3
3 Польща 0:0 0:3 1:0 1 1 1 1-3 3
4 Португалія 1:3 1:0 0:1 1 0 2 2-4 2

В цій групі трапилася головна сенсація чемпіонату ‐ збірна Марокко, зігравши в "сухі" нічиї з Польщею та Англією, в останньому турі в блискучому стилі обіграла португальців і стала першою африканською збірною, що вийшла в плей-офф чемпіонату світу.

 

А почавша турнір з перемоги над англійцями збірна Португалії виявилася на останньому місці в групі. Самі англійці перед останнім туром висіли буквально на волосині, маючи перед матчем з Польщею всього одне очко. Але хет-трик Гарі Лінекера дозволив їм не тільки вийти з групи, але і випередити в таблиці збірну Польщі.

Зведена таблиця команд, що зайняли треті місця

# Команда В Н П М О
1 Бельгія 1 1 1 5-5 3
2 Польща 1 1 1 1-3 3
3 Болгарія 0 2 1 2-4 2
4 Уругвай 0 2 1 2-7 2
5 Угорщина 1 0 2 2-9 2
6 Північна Ірландія 0 1 2 2-6 1

1/8 фіналу

Франція ‐ Італія 2:0 (1:0)

Мішель Платіні забиває гол у ворота італійців

Якось буденно склали свої повноваження і чемпіони світу. Чотири роки тому італійці так само важко почали турнір, але вистрілили в вирішальних матчах.

Можливо, їх шанувальники розраховували на щось подібне і зараз, нажаль в цей раз не вийшло ‐ Мішель Платіні і компанія стали нездоланним бар'єром на шляху збірної Італії.

Мексика ‐ Болгарія 2:0 (1:0)

Єдиний раз до цього збірна Мексики грала в плей-офф чемпіонату світу, так само на домашньому турнірі в 1970 році. Цього разу на переповненій «Ацтеці» господарі чемпіонату забили по м'ячу в кожному таймі у ворота збірної Болгарії.

І ось уже понад 30 років мексиканці не можуть подолати стадію 1/8 фіналу чемпіонату світу ‐ четвертий матч став для них своєрідним прокляттям.

Бельгія ‐ СРСР 4:3 (0:1, 2:1, дод. час 2:1)

Сєргєй Алєйніков з м'ячем

Протистояння принесло досить несподіваний результат ‐ всі чекали нехай не легкої, але все ж перемоги радянської команди. Збірна СРСР двічі вела в рахунку, але обидва рази бельгійці відігравалися.

А в додатковий час вони несподівано забили два голи, а Ігор Бєланов, який зробив хет-трик, лише підсолодив гіркоту поразки, реалізувавши пенальті на 111-й хвилині. Правда, два перших голи бельгійців, схоже, були забиті з положення «поза грою», але суддівська бригада на чолі зі шведом Еріком Фредріксоном зарахувала обидва м'ячі.

Але все ж головна причина була не в цьому. Як визнав пізніше головний тренер збірної СРСР Валерій Лобановський, команда рано вийшла на пік форми і не додавала від гри до гри, а навпаки, йшла на спад.

Бразилія – Польща 4:0 (1:0)

А ось бразильці від гри до гри лише додавали ‐ полякам вони забили тільки на м'яч менше, ніж за три гри групового етапу. Інтрига в матчі трималася до 55-ї хвилини, а після голу Жозімара доля зустрічі була вирішена остаточно.

 

Аргентина ‐ Уругвай 1:0 (1:0)

Типовий бій двох південноамериканських збірних закінчилося закономірною, хоча і мінімальною перемогою Аргентини. Мало хто бажав успіху Уругваю ‐ ця команда продемонструвала нудний, традиційно грубий футбол і так і не змогла виграти жодного матчу.

Англія ‐ Парагвай 3:0 (1:0)

А ось англійці, які не забивали в перших двох матчах, продовжили гольову феєрію, розпочату в матчі третього туру групового раунду. Точніше, її продовжив Гарі Лінекер, після хет-трику Польщі, зробив дубль у ворота Парагваю.

Ще один гол у англійців забив Пітер Бірдслі, і, забігаючи вперед, скажу, він виявився єдиним, крім Лінекера, гравцем збірної Англії, хто зміг забити на чемпіонаті.

ФРН ‐ Марокко 1:0 (1:0)

 

Іспанія ‐ Данія 5:1 (1:1)Сенсаційні марокканці явно вирішили не зупинятися на досягнутому, і дали справжній бій збірній ФРН. Тільки на останній хвилині основного часу точний удар Лотара Маттеуса вивів німців в чвертьфінал.

Чи знаєте, що нагадує цей матч? Зустріч Голландія ‐ Іспанія на чемпіонаті світу 2014 року. Тільки в цей раз іспанці виступили в ролі тріумфаторів, а так схожість просто неймовірна.

Данія відкриває рахунок в середині першого тайму з пенальті, втрачає вірний момент збільшити рахунок, отримує гол у роздягальню, а по виходу з неї ще чотири. Героєм матчу став Еміліо Бутрагеньо, він же «стерв'ятник», який зробив «покер».

Чвертьфінали

Франція ‐ Бразилія 1:1 (1:1, дод. час 0:0), по пенальті 4:3

 

У кінцівці першого тайму Платіні зрівняв рахунок, а на 75-й хвилині бразильці отримали право на пенальті. До м'яча підійшов Зіко, який до того часу вийшов на заміну. Краще б він довірив удар комусь іншому ‐ Жюель Батс зумів відбити удар бразильця.За якістю продемонстрованого футболу цей матч багато хто називає найкращим на чемпіонаті. У бразильців в запасі залишився Зіко, який отримав напередодні невелике ушкодження, але це не завадило їм відкрити рахунок ‐ Карека на 17-й хвилині забив свій п'ятий гол на турнірі.

У підсумку матч перейшов у серію пенальті. Уже перший удар Сократеса парирував французький голкіпер. У французів схибив Платіні, що бив четвертим ‐ він направив м'яч повз ціль. Але вже наступний удар Жуліо Сезара прийшовся в стійку, а Луїс Фернандес був точний.

Ось так, після першої ж нічиєї, маючи різницю 10-1, збірна Бразилії вибула з турніру.

ФРН ‐ Мексика 0:0, по пенальті 4:1

 

В середині першого додаткового тайму був видалений півзахисник господарів Хав'єр Агірре, а матч так і закінчився з нулями на табло. У серії пенальті німці реалізували чотири спроби. П'ята їм не знадобилася, так як Харальд Шумахер зумів відбити два 11-метрових.Господарі чемпіонату з Мехіко переїхали в Монтеррей, де проводили чвертьфінальний матч проти срібних призерів мундіалю. Зустріч вийшла безкомпромісною, з 65-й хвилині німці грали вдесятьох після видалення Томаса Бертольда, але змогли вистояти.

Аргентина – Англія 2:1 (0:0)

Це був той самий матч, в якому Дієго Марадона забив два своїх найзнаменитіших голи. Один за допомогою руки і арбітрів, які не помітили цю саму руку та другий ‐ шедевральний, коли Дієго обіграв більше половини польових гравців англійської збірної і воротаря Пітера Шилтона.

Черговий м'яч Гарі Лінекера виявився не більше ніж голом престижу. До речі, це був єдиний чвертьфінал, де переможець визначився без серії пенальті.

Бельгія ‐ Іспанія 1:1 (1:0, 0:1, дод. час 0:0), по пенальті 5:4

Бельгійці після голу Яна Кулеманса на 35-й хвилині повели в рахунку, але не втримали потрібний для себе результат ‐ іспанці відігралися за п'ять хвилин до кінця основного часу.

А в серії пенальті все вирішив єдиний промах ‐ удар Елоя відбив Жан-Марі Пфафф. Так досить посередня команда Бельгії, яка виграла в основний час всього один матч, дісталася до півфіналу.

Півфінали

ФРН ‐ Франція 2:0 (1:0)

Збірна Франції, мабуть, усі фізичні та моральні сили залишила в матчах з Італією і Бразилією. В будь-якому разі, матч не виправдав очікування вболівальників, і німці виграли спокійно і буденно, як самі французи раніше перемогли збірну Італії.

 

Рахунок після розіграшу штрафного відкрив Андреас Бреме, тут, правда, не обійшлося без помилки голкіпера ‐ удар не був з розряду які не беруться. А в кінцівці матчу французи провалилися в обороні, і Руді Феллер закріпив перемогу збірної ФРН.

Аргентина ‐ Бельгія 2:0 (0:0)

Цей матч повністю виправдав очікування більшості уболівальників. Мало хто, крім, шанувальників збірної Бельгії, хотів бачити цю команду в фіналі чемпіонату світу.

Кращим на полі був, звичайно ж, Марадона. Він роздавав паси, брав гру на себе, часто загрожував воротам і забив два чудових голи ‐ перший, в дотик перекинувши м'яч через воротаря, другий після сольного проходу, нехай і не такого вражаючого, як у чвертьфінальному матчі.

Матч за 3-е місце

Франція ‐ Бельгія 4:2 (2:1, 0:1, дод. час 2:0)

У втішному фіналі французи заслужено, хоча і не без зусиль зуміли обіграти збірну Бельгії. Їх перевага проявилася тільки в овертаймі. Мало хто тоді припускав, що Франція прощається з Мундіалем аж до 1998 року ...

Фінал

Аргентина – ФРН 3:2 (1:0)

Збірна ФРН вдруге поспіль вийшла у фінал чемпіонату світу і зазнала другої поразки. Хосе Луїс Браун на 23-й хвилині і Хорхе Вальдано на 55-й зробили рахунок 2:0.

Але німці в черговий раз продемонстрували своє вміння рятувати, здавалося б, безнадійні матчі. Карл-Хайнц Румменігге і Руді Феллер протягом восьми хвилин зрівняли рахунок, і все почалося спочатку.

Але все ж це був чемпіонат Дієго Марадони ‐ за три хвилини після другого голу німців він одним дотиком вивів один на один з Шумахером Хорхе Бурручагу і той не схибив.

Значно пізніше Хорхе Вальдано сказав про Марадону наступні слова: «А знаєте, чому ми перемогли в Мексиці? Тому що у нас в команді було 20 нормальних гравців і один ‐ ненормальний. Цей ненормальний і виграв нам чемпіонат».

Може, в цій фразі і є деяке перебільшення. Але якщо і є, то мінімальне.

Чемпіонат світу 1990 року багато хто вважає чи не найбільш нудним за всю історію. Цьому сприяє його результативність ‐ 2,2 гола за гру, що є найнижчим показником. Насправді, на цьому турнірі було на що подивитися.

Чемпіонат світу з футболу 1990 року

  • Господарі турніру: Італія.
  • Терміни проведення: 8 червня ‐ 8 липня.
  • Кількість учасників: 24.
  • Чемпіон: ФРН.
  • Кращий бомбардир: Сальваторе Скіллачі (Італія) ‐ 6 м'ячів.
  • Кращий гравець ‐ Сальваторе Скіллачі (Італія).

    Італія стала другою, слідом за Мексикою, країною, що двічі прийняла у себе мундіаль.
 

Відбірковий турнір

У Європі розігрувалося 13 прямих путівок (Італія кваліфікувалася автоматично). У двох групах по шість команд їх отримували дві кращі збірні, в трьох групах, де було по чотири команди ‐ три перші і дві другі, у яких були кращі показники.

В результаті третьою зайвою виявилася збірна Данії ‐ її на одне очко в зведеній таблиці випередили команди Англії та ФРН.

З несподіванок зазначемо непроходження на чемпіонат бронзових призерів минулої першості ‐ збірної Франції, яка пропустила вперед команди Югославії і Шотландії. Причому визначальними стали не гостьові поразки французів від прямих конкурентів, а нічиї зі збірними Норвегії та Кіпру.

Збірна СРСР впевнено виграла свою відбіркову групу, зазнавши єдиної поразки від команди НДР, коли питання потрапляння на чемпіонат було уже фактично вирішене.

Сальваторе Скіллачі

Південній Америці довелося урізати до трьох прямих путівок, одну з яких автоматично отримала команда Аргентини ‐ діючий чемпіон світу. З трьох переможців груп ‐ Бразилія, Уругвай і Колумбія, гірші показники виявилися у колумбійців, і вони відправилися грати стикові матчі зі збірною Ізраїлю.

До речі, саме в цьому відборі воротар збірної Чилі Роберто Рохас симулював потрапляння петарди в матчі з Бразилією. В результаті чилійцям зарахували технічну поразку і не допустили до наступного чемпіонату світу.

Що стосується збірної Колумбії, то вона хоч і не без проблем, але все ж здолала переможця зони Океанії Ізраїль 1:0 і 0:0.

У зоні КОНКАКАФ за традицією путівки на чемпіонат отримали чемпіон і віце-чемпіон Золотого Кубка КОНКАКАФ-1989. Їм стали команди Коста-Ріки і США, яким дуже допомогла дискваліфікація збірної Мексики за перевищення віку гравців молодіжної збірної. До речі, в останній раз континентальна першість в цій зоні виконувала і функції відбіркового турніру чемпіонату світу.

В Африці за дві путівки боролися 26 збірних. Відбір проходив в три етапи, в останньому були дві фінальні пари, які грали між собою два матчі. У них Єгипет таки переграв Алжир 1:0 і 0:0, а Камерун виявився сильнішими за збірну Тунісу 2:0 і 1:0.

 Камерунець Франсуа Омам-Біїк відзначається в воротах Аргентини

І нарешті, в Азії, де у фінальному турнірі брали участь шість збірних, переможцями стали збірні Південної Кореї і Об'єднаних Арабських Еміратів.

Путівки розподілилися наступним чином:

  • Європа – 14 країн.
  • Південна Америка – 4.
  • Північна і Центральна Америка – 2.
  • Азія – 2.
  • Африка – 2.

Три збірні ‐ Ірландія, Коста-Ріка і ОАЕ дебютували на мундіалях.

Фінальна частина

Турнір пройшов за тією ж схемою, що і попередній ‐ 6 груп, по дві перші команди і чотири з шести збірних, що зайняли другі місця, виходили в 1/8 фіналу.

Церемонія відкриття чемпіонату світу 1990 року була однією з найяскравіших в історії, а офіційним гімном чемпіонату стала пісня «Un'estate Italiana» в приголомшливому виконанні Едуардо Беннаті і Джанни Нанніні.

Груповий етап

Група A: Італія, Чехословаччина, Австрія, США.

Група B: Аргентина, СРСР, Румунія, Камерун.

Група C: Бразилія, Швеція, Шотландія, Коста-Ріка.

Група D: ФРН, Югославія, Колумбія, ОАЕ.

Група E: Іспанія, Бельгія, Уругвай, Південна Корея.

Група F: Англія, Голландія, Ірландія, Єгипет.

Група A

# Команда 1 2 3 4 В Н П М О
1 Італія 2:0 1:0 1:0 3 0 0 4-0 6
2 Чехословаччина 0:2 1:0 5:1 2 0 1 6-3 4
3 Австрія 0:1 0:1 2:1 1 0 2 2-3 2
4 США 0:1 1:5 1:2 0 0 3 2-8 0

З несподіваними труднощами зіткнулася збірна Італії, від якої вболівальники чекали чемпіонського титулу. У першому матчі італійці ніяк не могли "зламати" захист міцної збірної Австрії. Тоді Адзельо Вінчіні замінив свого основного форварда Джанлуку Віаллі на маловідомого Сальваторе Скіллачі, і він за 12 хвилин до кінця матчу забив єдиний гол.

У другому матчі проти команди США Віаллі не реалізував пенальті і остаточно сів в запас. У третьому турі Вінчіні зі старту випустив на поле пару Скіллачі ‐ Баджо. Вони забили по голу в ворота збірної Чехословаччини і остаточно оформилися як головна ударна сила "Скуадри Адзурри".

 Сальваторе Скіллачі та Роберто Баджо

Доля другої путівки, як і передбачалося, вирішувалася у зустрічі Чехословаччина ‐ Австрія. У завзятому і мало видовищному поєдинку збірна Чехословаччини здобула перемогу за рахунок єдиного гола, забитого Міхалом Білеком з пенальті.

Група B

# Команда 1 2 3 4 В Н П М О
1 Камерун 2:1 1:0 0:4 1 2 0 3-5 4
2 Румунія 1:2 1:1 2:0 1 1 1 4-3 3
3 Аргентина 0:1 1:1 2:0 1 1 1 3-2 3
4 СРСР 4:0 0:2 0:2 1 0 2 4-4 2

Тут сталося відразу дві сенсації. Фаворити не тільки групи, але всього чемпіонату збірні Аргентини та СРСР першому турі поступилися, відповідно, Камеруну та Румунії.

Причому збірна Камеруну забила гол, граючи вдесятьох, а відстояла свою перевагу, маючи всього дев'ять польових гравців.

Так несподівано в другому турі матч Аргентина ‐ СРСР фактично перетворився в гру на виліт. Аргентина перемогла, але при рахунку 0:0 Дієго Марадона рукою виніс м'яч з власних воріт. Чим керувався шведський арбітр Фредрікссон, що стояв в парі метрів від епізоду, абсолютно незрозуміло.

Журналісти та спортивні оглядачі щосили обговорювали той факт, що на чемпіонаті світу 1986 року саме Фредрікссон судив матч 1/8 фіналу Бельгія ‐ СРСР і зарахував два голи бельгійців, забитих з положення «поза грою». Усі також відзначили, що і в першому матчі з Румунією пенальті в ворота радянської збірної був призначений за гру рукою, яка була за межами штрафного майданчика.

 СРСР - Аргентина

А ось збірна Камеруну здивувала ще раз, слідом за аргентинцями обігравши і румун 2:1 і достроково посівши перше місце в групі. Обидва м'ячі у африканців забив вийшовший на заміну 38-річний форвард Роже Мілла.

В останньому турі у збірної СРСР залишалися шанси проскочити в плей-офф з двома очками з третього місця. І радянські футболісти розгромили Камерун (з цього приводу теж ходило багато домислів, адже Камерун тренував радянський фахівець Валерій Непомнящий), але в паралельному матчі Аргентина і Румунія не мудруючи, відкатали нічию, що влаштовувала обидві команди.

Група C

# Команда 1 2 3 4 В Н П М О
1 Бразилія 1:0 1:0 2:1 3 0 0 4-1 6
2 Коста-Рика 0:1 1:0 2:1 2 0 1 3-2 4
3 Шотландія 0:1 0:1 2:1 1 0 2 2-3 2
4 Швеція 1:2 1:2 1:2 0 0 3 3-6 0

Переможці групи бразильці не виглядали єдиною командою. Головний тренер Себастьян Лазароні не міг припинити внутрішні чвари гравців, кожен з яких вважав себе гідним місця в основі. Таффарел, Бранко, Дунга і Алемао ‐ ось, мабуть, всі, хто думав про команду. Решта були більше зайняті саморекламою, роздаючи численні інтерв'ю, або критикою партнерів і головного тренера.

А три перемоги, здобуті бразильцями, були забезпечені індивідуальними діями окремих футболістів ‐ в цьому «чарівникам м'яча» суперники протиставити нічого не могли. Але було видно, що при зустрічі з командами, складеними з більш майстерних гравців, у Бразилії можуть виникнути проблеми.

 Одна з найслабших збірних Бразилії в історії

Збірна Коста-Ріки, піднесла, на мій погляд, головну сенсацію в історії всіх світових першостей. Команда, складена з любителів і напівпрофесіоналів, гравці, що представляють місцевий чемпіонат, зуміла перемогти дві європейські збірні. Пам'ятна розповідь коментатора по телебаченню про воротаря Луїсе Конехо, який крім виступів за клуб, працював електриком.

Збірна Шотландії провалила тільки стартовий матч проти Коста-Ріки, шведів вони обіграли, а з бразильцями їм елементарно не вистачило індивідуальної майстерності.

Що стосується шведів, то вони здорово виглядали у всіх матчах, і, не дивлячись на дві стартові поразки, мали шанси на друге місце ‐ для цього їм треба було обіграти костариканців, за умови, що Бразилія переможе Шотландію.

Шведи відкрили рахунок в першому таймі, але в останні 15 хвилин матчу підопічні югославського тренера Бори Мілутиновича забили два голи.

Група D

# Команда 1 2 3 4 В Н П М О
1 ФРН 4:1 1:1 5:1 2 1 0 10-3 5
2 Югославія 1:4 1:0 4:1 2 0 1 6-5 4
3 Колумбія 1:1 0:1 2:0 1 1 1 3-2 3
4 ОАЕ 1:5 1:4 0:2 0 0 3 2-11 0

Збірна ФРН стартувала дуже потужно, з розгрому сильної югославської команди, а в другому матчі переграла збірну ОАЕ. Вже тоді багато фахівців відзначали, що бачать гру, можливо, майбутнього чемпіона.

 Лотар Матеус втікає від Роберта Просінечкі

Югослави посіли друге місце, що нікого не здивувало. Повторюся, що у цієї команди був дуже потужний склад, досить сказати, що такі форварди як Ален Бокшіч і Давор Шукер приїхали на чемпіонат в якості запасних і жодного разу не вийшли на поле.

Збірна Колумбії запам'яталася своїм екстравагантним воротарем Рене Ігітою, який вражав публіку виходами мало не до центру поля і обведенням гравців суперника, а в матчі з Югославією зміг відбити пенальті. Втім, до Ігіти я ще повернуся.

Група E

# Команда 1 2 3 4 В Н П М О
1 Іспанія 2:1 0:0 3:1 2 1 0 5-2 5
2 Бельгія 1:2 3:1 2:0 2 0 1 6-3 4
3 Уругвай 0:0 1:3 1:0 1 1 1 2-3 3
4 Південна Корея 1:3 0:2 0:1 0 0 3 1-6 0

В цій групі виконували соло іспанці, які впевнено посіли перше місце. Хоча хто знає, як склалася турнірна доля для іспанської команди, реалізуй уругваєць Рубен Соса пенальті в кінцівці матчу першого туру.

Бельгійці запам'яталися тактично грамотною грою проти збірної Уругваю, коли вони повнісю переграли суперника.

 

Південнокорейські футболісти дуже старалися, але ім'я явно не вистачало майстерності. Це зараз вони грають в провідних європейських чемпіонатах, а тоді всі без винятку виступали у себе на Батьківщині. До речі, вони мало не пустили Уругвай в наступну стадію турніру ‐ в матчі третього туру Даніель Фонсека тільки на останній хвилині забив єдиний м'яч, що дозволило Уругваю виявитися на четвертій сходинці в зведеній таблиці команд, що зайняли треті місця в своїх групах.

Група F

# Команда 1 2 3 4 В Н П М О
1 Англія 1:1 0:0 1:0 1 2 0 2-1 4
2 Ірландія 1:1 1:1 0:0 1 1 1 2-2 3
3 Голландія 0:0 1:1 1:1 1 1 1 2-2 3
4 Єгипет 0:1 0:0 1:1 0 2 1 1-2 2

За видовищністю це була найнудніша група чемпіонату, а по турнірній інтризі ‐ найцікавіша. У першому турі лідери втратили очки. І якщо нічия Англії та Ірландії, в принципі, не є дивною, то збірна Єгипту піднесла сенсацію, зігравши внічию з чемпіонами Європи.

У другому турі команди обійшлися взагалі без забитих м'ячів і до третього туру підійшли з абсолютно ідентичними показниками. А там збірна Англії зуміла-таки перемогти непоступливий Єгипет, а в матчі Голландія ‐ Ірландія відбувся невеликий (хоча хтозна) казус. Після того, як ірландці зрівняли рахунок, команди, знаючи результат паралельної зустрічі (Єгипет на той час поступався в рахунку) останні 20 хвилин просто перестали грати в футбол, перекочуючи м'яч по полю.

 Пол Гаскойн обігрує Рональда Кумана

Звичайно це не «Хіхонський ганьба», але щось дуже близьке до цього. Втім, доля покарала голландців ‐ жереб відправив їх на третє місце в групі, і як наслідок, в пару до збірної ФРН. Але про це ‐ трохи нижче.

Зведена таблиця команд, що зайняли треті місця

# Команда В Н П М О
1 Аргентина 1 1 1 3-2 3
2 Колумбія 1 1 1 3-2 3
3 Голландія 0 3 0 2-2 3
4 Уругвай 1 1 1 2-3 2
4 Австрія 1 0 2 2-3 2
4 Шотландія 1 0 2 2-3 2

1/8 фіналу

Камерун ‐ Колумбія 2:1 (0:0, доп. час 2:1)

Камерунська казка продовжилася. Ставки в поєдинку були неймовірно високі ‐ адже для обох команд потрапляння до вісімки найсильніших було навіть не межею мрій, а чимось більшим. Основний час завершився нульовою нічиєю.

Але у Валерія Непомнящего в рукаві був козирний туз і ім'я йому ‐ Роже Мілла. Він вийшов на заміну на 54-й хвилині і майже за цілий тайм нічим себе не проявив. Однак на початку другого додаткового тайму Роже Мілла завершує атаку збірної Камеруну. Проходить три хвилини, Рене Ігіта в звичній авантюрної манері намагається обіграти форварда за межами штрафного, площі, настає на м'яч, і Мілла спокійно забиває другий м'яч.

Легендарний Роже Мілла

Гол Бернардо Редіна повернув Колумбію в гру, але часу було занадто мало.

Чехословаччина ‐ Коста-Ріка 4:1 (1:0)

Тренерський штаб і футболісти збірної Чехословаччини зробили правильні висновки з гри команди Коста-Ріки на груповому етапі, і підійшли до матчу з усією серйозністю. Положення костариканцев ускладнювалося відсутністю основного голкіпера Конехо, який не раз виручав команду на груповому етапі.

Але все ж збірна Коста-Ріки боролася: на гол Томаша Скухрави на 12-хвилині, на початку другого тайму точним ударом відповів захисник Бернес Гонсалес. На 63-й хвилині Скухрави знову вивів свою команду вперед, а остаточно результат матчу став зрозумілим тільки за 15 хвилин до кінця зустрічі, коли Кубик забив третій гол.

Скухрави довершив розгром і цей хет-трик став єдиним в історії чемпіонатів світу, коли всі м'ячі були забиті головою.

Аргентина ‐ Бразилія 1:0 (0:0)

У цьому матчі все було проти Аргентини. Вона блідо виглядала на груповому етапі, ніколи раніше не перемагала збірну Бразилії на чемпіонатах світу. До того ж матч проходив в Турині, де місцева публіка активно вболівала проти Марадони.

Але Дієго тому і був великим гравцем, що міг поодинці витягати й такі матчі. Йшов час, а ворота аргентинців, незважаючи на всі старання гравців збірної Бразилії, залишалися на замку.

Марадона бився, заряджаючи партнерів своєю енергією, а в кінцівці матчу здійснив свій фірмовий прохід і віддав гольову передачу на Клаудіо Каніджу, який, вийшовши один на один з воротарем, забив єдиний у матчі гол.

ФРН ‐ Голландія 2:1 (0:0)

Збірна Голландії, чинний чемпіон Європи та один з головних фаворитів турніру, так і не показала в Італії і малої частки того, чого чекали від неї уболівальники. Не встиг відновитися після травми Рууд Гулліт, не були схожі на себе Марко ван Бастен і Рональд Куман.

Славнозвісний плювок Франка Райкарда в Руді Фьоллера

З усіх голландських зірок тільки Франк Рейкаард демонстрував гру звичного рівня, однак уже в першому таймі він був видалений за плювок в Руді Феллера. Втім, німецький форвард теж був вилучений з поля. Як пояснив Рейкаард, той дозволив собі расистські висловлювання.

Юрген Клінсманн, залишившись один на вістрі атаки збірної ФРН зіграв, що називається, за себе і за того хлопця, забивши гол у дебюті другого тайму. На 85-й хвилині Андреас Бреме подвоїв перевагу німців, і гол Рональда Кумана на останній хвилині зустрічі нічого змінити вже не міг.

Ірландія ‐ Румунія 0:0, по пенальті 5:4

Боротьба, боротьба і ще раз боротьба ‐ ось чим запам'яталася ця зустріч. По-іншому і бути не могло, адже на кону стояла путівка до чвертьфіналу, що для кожної з команд було межею мрій.

У складі румунської команди було більше яскравих особистостей з Георгі Хаджі на чолі, хоча Даріус Лекетуш ‐ автор дубля у ворота радянської команди і пропускав м'яч через перебір жовтих карток. Ірландці ж брали самовіддачею і колективними діями.

 

120 хвилин не дуже видовищного, але вкрай напруженого поєдинку голів не принесли, в серії пенальті все вирішила помилка Даніела Тімофті, який не зміг переграти Пекі Боннера.

Італія ‐ Уругвай 2:0 (0:0)

Напередодні матчу італійські фахівці практично в один голос говорили про надзвичайну небезпеку уругвайської збірної. В'язка і чіпка оборона Уругваю поєднувалася з групою майстрів атаки, здатних самостійно вирішити результат будь-якого матчу.

До того ж п'ять гравців уругвайської команди грали за італійські клуби і прекрасно знали свого суперника, а для форварда римського «Лаціо» Рубена Соси матч зовсім проходив на рідному для нього полі Олімпійського стадіону.

Італійці насідали на ворота уругвайців, втім, озираючись на свої тили, а ті терпляче чекали свого шансу в контратаці. Але не дочекалися ‐ на 66-й хвилині Сальваторе Скіллачі забив свій третій гол на турнірі, а за сім хвилин до кінця матчу вийшов на заміну Альдо Серена забив другий м'яч.

Югославія ‐ Іспанія 2:1 (0:0, 1:1, дод. час 1:0)

 

В Вероні головним героєм матчу став югославський півзахисник Драган Стойкович. Перед чемпіонатом він підписав контракт з французьким «Марселем», чий президент Бернар Тапі виклав за гравця 7 мільйонів доларів ‐ величезні на ті часи гроші за футболіста.

Англія ‐ Бельгія 1:0 (0:0, доп. час 1:0)

У цьому матчі, незважаючи на рахунок, уболівальникам нудьгувати не доводилося ‐ команди створили достатню кількість моментів для взяття воріт, а бельгійці Ян Кулеманс і Енцо Шифо взагалі були в сантиметрах від успіху, але м'яч після їхніх ударів потрапляв у штангу воріт.

Коли серія пенальті вже здавалася неминучою, 23-річний Девід Платт, що вийшов на заміну, приніс свій команді перемогу. Для Платта це був перший гол за збірну. Результат же матчу виглядає справедливим, враховуючи, що в першому таймі суддівська бригада не зарахувала чистий гол, забитий Джоном Барнсом.

Чвертьфінали

Аргентина – Югославія 0:0, по пенальті 3:2

Феноменальний голкіпер збірної Аргентини Серхіо Гойкоечеа

І знову збірна Аргентини не продемонструвала очікуваного від неї рівня гри. Забігаючи вперед, скажу більше ‐ на тому чемпіонаті вона його взагалі не продемонструвала.

А перемоги в серії пенальті вдалося досягти завдяки Серхіо Гойкочеа, який відбив два удари, а Драган Стойкович пробив в поперечину. Цікаво, що Гойкочеа приїхав на чемпіонат світу в якості другого голкіпера, а місце у воротах зайняв після травми першого номера Нері Пумпідо.

Італія ‐ Ірландія 1:0 (1:0)

Мало хто з сторонніх уболівальників бажав успіху збірній Ірландії. При всій повазі до її бойовитості і командному духу, збірна, в чотирьох матчах не здобула жодної перемоги і забила лише два голи, навряд чи заслуговувала місця в півфіналі чемпіонату світу.

Втім, однією бойовитості проти італійців збірної Ірландії вже не вистачило ‐ господарі нехай важко, але перемогли, а єдиний гол забив звичайно ж, Скіллачі.

Англія ‐ Камерун 3:2 (1:0, 1:2, дод. час 1:0)

Перед матчем багато говорили про те, що англійцям пощастило ‐ мало того, що Камерун вже домігся небаченого для себе успіху, так ще й чотири футболісти основи пропускали матч через дискваліфікацію.

Але футболістів збірної Камеруну такі розклади анітрохи не збентежили ‐ на гол Девіда Платта, забитий на 25-й хвилині, вони протягом трьох хвилин в середині другого тайму забили двічі. Азартні африканці побігли забивати третій м'яч, але збірну Англії виручив Пітер Шилтон.

Після матчу Валерій Непомнящий нарікав, що його підопічним не вистачило досвіду, щоб просто зіграти на утримання рахунку, а сам він не міг до них докричатися.

Англійців врятував Гарі Лінекер ‐ він реалізував два пенальті ‐ на 83-й і 105-й хвилинах. Обидва 11-метрових ніяких питань не викликали, як і пенальті, призначений у ворота англійців, з якого камерунці зрівняли рахунок.

ФРН ‐ Чехословаччина 1:0 (1:0)

Важко довелося й німцям, причому на відміну від тих же ірландців, в складі збірної Чехословаччини було досить індивідуально сильних майстрів.

Збірна ФРН перемогла завдяки голу, забитому Лотаром Маттеусом з пенальті в середині першого тайму.

Півфінали

ФРН ‐ Англія 1:1 (0:0, 1:1, дод. час 0:0), по пенальті 4:3

 

Після пам'ятного матчу цих команд у фіналі чемпіонату світу 1966 року англійці вперше настільки близько наблизилися до заповітного титулу, німці ж тих пір тільки в фіналах грали тричі. Та й шлях команд до фіналу наводив на думки про те, що ФРН ‐ фаворит.

Але це футбол, це півфінал чемпіонату світу. Гра вийшло абсолютно рівній, з обопільними шансами. Бреме забив на 60-й хвилині зі штрафного за допомогою рикошету від гравця англійської збірної. Але у англійців був Гарі Лінекер, який забив свій черговий гол, зрівнявши рахунок за десять хвилин до кінця матчу.

Ну а з серіями пенальті у англійців відносини особливі: за останні чверть століття вони шість разів були учасниками футбольної лотереї в фінальних стадіях світових і європейських першостей і програли п'ять! І почалося це в цьому самому туринському півфіналі з промахів Стюарда Пірса і Кріса Уоддла.

Аргентина ‐ Італія 1:1 (0:1, 1:0, дод. час 0:0), по пенальті 4:3

Матч проходив в Неаполі, де боготворили Марадону. Вболівальники вивісили на трибунах плакати з написами типу: «Дієго, ми тебе любимо, але Італія наша Батьківщина».

Франко Березі проти Клаудіо Каніджі

Сам матч носив характер деякого дежа-вю, повторення того, що ми вже бачили на цьому чемпіонаті: черговий гол Скіллачі, який відкрив рахунок, черговий геніальний пас Марадони, після якого свій черговий м'яч забив Каніджа, і, нарешті , чергові два сейви в серії пенальті від Серхіо Гойкочеа.

До речі, для італійців це був перший матч, що проходив не в Римі, де вони незмінно вигравали, причому з «сухим» рахунком. Може все-таки не варто було змінювати стадіон?

Матч за 3-е місце

Італія ‐ Англія 2:1 (0:0)

Матч за третє місце команди грали якось байдуже, залишивши все емоції в півфіналі. Та й як налаштуватися на гру за бронзу, якщо програний головний матч чотириріччя, а для деяких гравців і всього життя.

Єдиним гідним згадки епізодом став шостий гол Сальваторе Скіллачі, що дозволив йому стати кращим бомбардиром чемпіонату. Причому забив він його з пенальті, хоча ніколи не був штатним пенальтистом ні в клубі, ні в збірній. Так партнери по команді віддячили своєму несподіваного лідеру.

Фінал

ФРН – Аргентина 1:0 (0:0)

Вперше в історії чемпіонатів світу повторилася вивіска фінального матчу, причому команди зустрілися у фіналі вдруге поспіль.

Марадона пробував сам йти вперед, виявилося, що ніхто не в змозі забезпечити його належною передачею. Тому у збірної Аргентини залишався, по суті один шанс ‐ дотягнути до серії пенальті.

І у них майже вийшло, незважаючи на те, що з 64-ї хвилини вони грали вдесятьох ‐ задовго до Густаво Десотті з поля був видалений Педро Монсон. Німці перемогли за рахунок гола, забитого Андреасом Бреме з пенальті, який викликав багато запитань.

Дійсно, порушення не здається очевидним. Але на самому початку другого тайму був момент, коли голкіпер аргентинців Гойкочеа відверто звалив в своєму штрафному майданчику Клауса Аугенталера, і свисток судді промовчав. Мабуть, мексиканець Едгардо Мендес пам'ятав цей момент і чекав шансу виправитися.

"Кайзер" Франц Беккенбауер

Як би там не було, а збірна ФРН перемогла цілком заслужено, а її тренер Франц Беккенбауер став другою після бразильця Загало людиною в світі, хто перемагав на мундіалі як гравець і як тренер, і першим, хто при цьому був капітаном своєї збірної.

Невідомий призер 30-го та тріумф італійців у 1934 році. Історія чемпіонатів світу.

Другий поспіль тріумф італійців та перерва у 12 років. Історія чемпіонатів світу.

Битва при Берні та сходження Короля. Історія чемпіонатів світу.

Всесвітнє визнання Пеле та найскандальніший фінал в історії мундіалів. Історія чемпіонатів світу.

Тріумф Аргентини та 40-річний чемпіон Діно Дзофф.

Коментарі ()