Волейбол | Champion.com.ua
Мій профіль

Тренер збірної України з волейболу Гарій Єгіазаров: Дуже хотілося завоювати путівку на чемпіонат Європи-2017 + ВІДЕО

11.10.2016 17:30 3584 0
Тренер збірної України з волейболу Гарій Єгіазаров: Дуже хотілося завоювати путівку на чемпіонат Європи-2017 + ВІДЕО

Головний тренер збірної України Гарій Єгіазаров за підсумками виступу у відбірному турнірі чемпіонату Європу, де збірна виконала головну задачу, дав розгорнуте інтерв’ю.

Нагадаємо, Україна перемогла Іспанію - 3:1 - і вийшла на Євро-2017. І це при тому, що "синьо-жовті" поступилися вдома 2:3.

Зауважимо, шо востаннє українки "гостювали" у фінальній частині чемпіонату Європи ще у далекому 2011 році.

 

- Емоції були дуже сильні, адже перемога далася дуже непросто, та й шлях до цього локального успіху був непростим. Ми вже втретє грали стикові матчі. У попередньому циклі нам не дали зіграти на своєму майданчику зі збірною Білорусі. Нас змусили два матчі зіграти на виїзді, завідомо поставивши нас у нерівні умови. У відбірному циклі чемпіонату Європи-2013 ми у першому стиковому матчі перемогли збірну Франції 3:1, але поступилися на майданчику суперника з рахунком 2:3. На жаль, система підрахунку очок була не така, як зараз, тож прийшлося грати "золотий сет", у якому ми поступилися.

Нам дуже хотілося завоювати путівку на чемпіонат Європи-2017. Не тільки мені, але й гравчиням - я це бачив, я це відчував. Дівчатка були реально зациклені на цій задачі, вони дуже хотіли, вони поставили собі таку ціль - чемпіонат Європи. І в останній грі це позначилося на їх діях позитивним чином.

Емоційний накал був дуже високим, адже плей-офф є плей-офф. Я вже говорив після першої гри, що це залишило негативний відбиток на діях волейболісток. Дуже приємно, що в Іспанії нам вдалося впоратися з цим емоційним накалом, з психологічною ситуацією, та знайти в собі сили переломити хід ігри після програшу другої партії. Це повністю заслуга команди.

Загальна оцінка від тренера

- Аналізуючи матчі збірної Іспанії у цьому році - у Євролізі, у цьому відбірному циклі, прийшов до висновку: ця команда у Южному показала свій максимум, а ось ми були далекі від свого - у нас було в чому додати. "Якщо ми це зробимо, ми переможемо", - сказав я дівчаткам при розборі першого матчу. Так і вийшло. Ми додали. Особливо у реалізації брейкових м’ячів, у чому ми поступилися у Южному. А ось на блоці ми їх переграли і вдома, і на виїзді.

 

Про тактику та психологію

- За тактикою ми нічого не змінили. Як ми грали перший матч, так і другий. Нашими основними задачами було впоратися з прийомом, підвищити реалізацію брейкових м’ячів і звести до мінімуму кількість простих помилок. Це вдалося. Крім того, ми впоралися з крайніми нападниками збірної Іспанії.

Велике бажання показати результат, як я вже говорив, відбилося на діях волейболісток. Команда виглядала скованою. Особливо у захисті. Здавалось би простий м’яч, але ж ми його програвали саме через скованість. У матчі-відповідь у нас не було права на помилку, нам нікуди було відступати. Про це я говорив з командою: "Від того, що ми знову почнемо хвилюватися, ми нічого не виправимо. Ми повинні відчувати себе впевнено". Гадаю, що команді це вдалося, за виключенням хіба що другої партії. У ключові моменти решти партій, а саме у їхніх завершеннях, ми виглядали більш впевненими у своїх діях.

Над іспанками теж висів вантаж відповідальності: після перемоги на виїзді від них і вдома чекали перемоги. І це, гадаю, відбилося на їхніх діях. Іспанія - добротний середнячок зі збалансованим складом. Єдина проблема цієї команди - відсутність реальних замін гравцям основного складу. У нас же ця складова зіграла важливу роль. Як ви бачили, упродовж гри мені довелося вносити колективи: це не торкалося тільки центральних. А ось крайні нападники мінялися досить активно, причому в різних варіаціях.

Про заміни

- Проаналізувавши першу гру, прийшов до висновку, що дещо запізнився із замінами. Тому у цій грі я вирішив з цим не тягнути. І як тільки бачив, що у нападника щось не виходить, я міняв її, давав можливість прийти в себе. І вихід Кириченко, і вихід Козлової себе виправдали. Потім Кириченко я знову поміняв на Кодолу, а сама Кириченко вийшла замість Степанюк, далі Козлова - замість Кодоли, а Кодола - замість Кириченко. Такі ось нестандартні заміни відбулися. Хоча, в принципі, це нічого не міняло. Хіба що Кодола опинилася не на своєму місці. Але це було важливо з тактичної точки зору: вона опинилася на блоці замість іспанської центральної Коллар, яка грала забіги.

 

Про перебіг матчу

- Друга партія йшла приблизно у такому ж ключі, що й перша, але в середині партії ми припустилися чимало помилок на прийомі. Єдина партія, де ми отримали стільки ейсів - п’ять з восьми за матч. Програли лише три очки. І про це я казав дівчаткам у перерві: "Ми отримали стільки ейсів, але програли всього три очки. Приберить ці помилки, і питання було б відкритим". Ці помилки я пов’язую з тим, що був дуже значимим  для нас, від того й зайве хвилювання. Якщо у груповому турнірі у тебе ще є право на помилку, то у плей-офф вона може стати фатальною - кожний м’яч, кожна партія чогось коштує. І тому вважаю, що четверта партія у Южному, яку ми витягнули, програючи 11:17, була достатньо визначальною у цьому двоматчевому протистоянні.

У волейболі все просто. Той, хто забиває брейкові очки, той і отримує перевагу. У першому матчі партії ефективність реалізації брейкових м’ячів у нас була 9%, у суперника - вдвічі більше. Хоча при цьому при всьому ефективність першої атаки у нас була вище. Але у робочих м’ячах ми поступилися, і саме на цьому ми загострювали увагу гравців в процесі розбору.

Чертверту партію розпочали рівно, але до першої перерви вели вже три очки, а потім ще збільшили його. Коли відрив доходив до дев’яти-десяти очок, в душі я вже розумів, що ми близькі до загальної перемоги. Я намагався відволікти команду від рахунку на табло, щоб це не зіграло з нами злий жарт. Вони впоралися. І ми дуже раді, що все так завершилося.

Висновки від тренера

- Дуже радий, що команда відреагувала після другого сету, і відреагувала правильно. Дівчата справді проявили характер у дуже важкій ситуації. Все ж таки ми не так багато граємо таких ігор. Я знов повертаюся до ігрового досвіду на високому міжнародному рівні. Його, як я вже не раз говорив, ніде не придбаєш. Тільки ось в таких іграх. Але однієї-двох ігор на рік недостатньо, щоб закріпити ці навички. Це моє глибоке переконання. Можна тренуватися і вдень, і вночі, але маючи лише один-два матчів проти збірної Італії, цей суперник так і залишиться дуже важким для нас. Тому що нам треба до них зростати, а не їм до нас. Якщо ми хочемо зростати, ми повинні частіше грати з такими командами. Щоб ми розуміли, що це точно такі ж команди і точно такі ж гравці.

За матреіалами ФВУ

До вашої уваги відео вирішальних хвилин зустрічі в Іспанії

Коментарі ()