Ні для кого не секрет, що Андрій Медведєв є найкращим тенісистом в історії нашої країни. Через кілька років після завершення кар'єри, Андрій надовго випав з поля зору любителів тенісу, але минулого року він прийняв рішення знову зв'язати своє життя з улюбленою справою - тенісом.
- Ви завершили професійну кар'єру тенісиста майже дев'ять років тому. Чим Ви займаєтеся зараз?
- Дуже хороше питання. Дуже довгий час я займався бізнесом, але потім я зрозумів, що це не приносить мені радості, а скоріше навпаки. Кожен вечір, коли я лягав спати, я дуже переживав, що на наступний ранок треба знову йти в офіс. Це був дуже важкий період для мене. Але потім у мене народився син. Коли він достатньо підріс, я став помічати, що він намагається все повторювати за мною, і це допомогло мені прийняти рішення знову повернутися до справи свого життя - тенісу.
До мене звернувся Ігор Діденко з проханням тренувати його сина Богдана. Я став знову тренуватися, відчув, як приємно знову набирати форму. Почав брати участь у ветеранських турнірах. Це перевернуло моє життя. І зараз я радий, що не вийшло стати президентом Федерації тенісу, і тепер я займаюся улюбленою справою.
- Тобто Вас не треба було довго вмовляти, щоб зіграти на ветеранському Ролан Гаррос?
- Ні, не треба було. Мене Євгеній Кафельніков попросив зіграти з ним у березні. А я вийшов на корт десь у лютому, відчув, як мені це подобається. Я був радий прийняти його запрошення. Якщо б воно було у січні, можливо, я б вагався.
- Подобається брати участь у ветеранському турі?
- На Ролан Гаррос було дуже чудово. Там була справжня боротьба. Звичайно, були моменти гри на публіку, але в цілому, ми боролися по-справжньому. А ось на показовому матчі у Гамбурзі не сподобалося, зі Штіхом грали не на результат. Напевно, ніколи не навчуся прикидатися і вдавати, що на корті йде справжня боротьба.
- Ви в курсі останніх подій в українському тенісі?
- Так, звичайно. Кожного тижня стежу за динамікою рейтингу.
- Чи стежите за юніорським тенісом?
- Так, мені дуже цікаво з професійної точки зору, що відбувається у юнаків, у категорії 14-річних, як тренера. А коли Еліна Світоліна виграла Ролан Гаррос, я дуже пишався! Наша, українка!
- Стиль кого з українських тенісистів Вам більше імпонує?
- Олександра Долгополова. Він грає дуже видовищно. У нього неймовірний потенціал. Сподіваюся, він його реалізує. У Сергія Стаховського свій стиль, почерк, і я схиляюся перед тим, що він зробив в останні роки. Але, врешті-решт, у світі є шанувальники Федерера та шанувальники Надаля. І перший, і другий - Великі тенісисти...
- Коли Ви познайомилися з гольфом? Як давно граєте?
- Року з 1995-1996. Вперше зіграв в Америці. Гольф - дуже захоплюючий вид спорту. Був період, коли я довго не грав, була справжня "ломка".
- Десять років тому Ви сказали, що ні про що не шкодуєте у житті...
- І це правда. За ці роки мені довелося пройти через дуже багато чого. Але все, що сталося, допомогло мені вирости як особистості. Все, до чого я прийшов, вистраждано мною, і тому дуже цінно.
- Невже немає нічого, про що б Ви по-справжньому шкодували? Що хотіли би змінити?
- Звичайно, є! Мені дуже шкода, що я не слухав поради старших людей, які попереджали мене про мої помилки. Я був дуже наївною людиною, і зараз я розумію, що потрібно слухати людей, які бажають тобі добра і володіють життєвою мудрістю.
- Раніше Ви колекціонували ручки, сигари. Яке хобі у Вас зараз?
- Риболовля, відпочинок на природі. Раніше мене цікавив комфорт, про це говорять і мої минулі захоплення ручками та сигарами, а зараз я шукаю дикі місця, щоб бути з природою. У мене був тривалий важкий період, і я сподіваюся, що він потихеньку піде у минуле. Природа мені дуже допомагає.
- Вашому синові майже чотири роки. Чи намагається він грати у теніс? А старший племінник?
- Діма намагається грати. Навіть сам проситься, але він ще маленький. А племінник грає дуже добре. Нещодавно він був у мене у гостях в Іспанії, був присутній на кожному тренуванні, грав, у нього дуже хороша, красива техніка.
- Не були би Ви проти, якщо б син пішов по Ваших стопах?
- Ні, хоча не дуже хотів би. Але суперечити його вибору не став би. Діма повинен сам цього захотіти, і сам зробити вибір без тиску з мого боку. Це дуже важливо. І я готовий допомогти йому, який би вибір він не зробив. Я повинен навчити його всьому, як батько, і надати йому можливість вибору. У цьому і полягає, напевно, свобода особистості.
- Ваша дружина підтримує Вас у Ваших починаннях, чи поділяє Вашу пристрасть до тенісу, гольфу, риболовлі?
- Теніс і гольф підтримує, риболовлю - ні (сміється). Я намагаюся проводити з родиною максимальну кількість вільного часу. Мені подобається атмосфера у моїй родині. Звичайно, я був би радий, якщо б моя дружина підтримувала мої хобі повністю, тому що не вважаю їх непристойним. Риболовля - це чудовий відпочинок.
Тенісний портал України Sapronov-tennis.org
