Стрільба | Champion.com.ua
Мій профіль

Юрій Сухоруков: Олімпійську медаль вивіз, але у Донецьку багато чого залишилося

30.03.2016 15:03 649 0
Юрій Сухоруков: Олімпійську медаль вивіз, але у Донецьку багато чого залишилося

29 березня свій день народження відзначив заслужений майстер спорту України Юрій Сухоруков. Срібному призеру Олімпіади-2008 у Пекіні, який виступає нині за Донецьку та Полтавську області, виповнилося 48 років.

Іменинник не тільки володар олімпійської срібної медалі, а й срібний призер чемпіонату світу в індивідуальних виступах, а також чемпіон світу та Європи у командних змаганнях, призер етапів Кубку світу, багаторазовий чемпіон України - володар більше десяти національних титулів.

На момент написання Сухоруков у Слов'янську разом із сім'єю Юрій проводив невелику відпустку. Під час бесіди з олімпійським призером було порушено чимало тем, а почали розмову з виступу на минулому у Львові чемпіонаті України з кульової стрільби.

- На недавньому чемпіонаті України я виступив непогано, але хотілося б краще. У своїй стандартній вправі МГ-6 мені вдалося стати другим. На іншій вправі я опинився в районі п'ятірки кращих. Але ще раз повторюся, не дуже задоволений показаними результатами. Але будемо працювати, покращувати показники.

- Пане Юрію, які стимули Ви знаходите, щоб, як і раніше, виходитити на рубіж?

- Треба ж домогтися чогось у цьому житті. У цьому і є стимул. Поки що я не задоволений тим, що показав у кульовій стрільбі. Так що я ще затримаюся у цьому виді.

- І заспокоєнням в цьому плані Вам не служить олімпійська медаль Пекіна-2008?

- Звичайно, з цієї позиції скаржитися нема чого, дай Бог кожному таких успіхів. Але хочеться ще раз заявити про себе. Мабуть, одного олімпійського успіху мені не вистачило.

 

- Для цього необхідно потрапити на Ігри -2016 в Ріо? Ви продовжуєте боротьбу за ліцензію?

- Так, я ще не втрачаю надії її заробити. Шанси, звичайно, примарні, але вони є. Попереду ще будуть старти, на яких будуть переглядати потенційних кандидатів. Ключовий старт - це етап Кубку світу у Німеччині наприкінці травня.

- Як оціните свій виступ у минулому році?

- Головне завдання, а це завоювання ліцензії - я не виконав. На Кубку світу в США мені не вистачило 0,3 бала. На чемпіонаті Європи мені не вистачило трьох очок. Потім на етапі Кубку світу знову не вистачило всього одного очка. Якийсь рок постійно мене переслідує і не дозволяє мені виконати завдання.

- Після таких виступів, де набираєтесь позитивних емоцій?

- Радують мене виступи моєї доньки - Вікторії. Вона дуже добре виступила на внутрішніх стартах - на Кубку України, на юнацькому і юніорському чемпіонатах. Але на чемпіонаті Європи у Вікторії щось не заладилося. Але нічого, у неї все попереду, на відміну від мене (сміється). Але я не втрачаю надії, зараз необхідно вирішити питання з патронами й екіпіровкою, які лежать у Німеччині, але через ситуацію, що склалася, їх дуже складно привезти в Україну. Ця проблема у мене тягнеться ще з вересня минулого року.

- У свій день народження будете проводити тренування?

- Ні. До 1 квітня ми будемо відпочивати, стріляти не будемо. Після відпочинку, з 4 квітня має бути збір у Львові, потім з 5 травня буде збір в Польщі, а потім, наприкінці травня, буде Кубок світу у Німеччині. Тому перед напруженими двомісячними зборами ми вирішили відпочити.

- Перед черговим виступом не замислювалися про свій вік?

- Про це я думаю, тільки коли дивлюся в таблицю з результатами і звертаю увагу на рік народження біля мого прізвища. Ну а що робити?.. Я трохи виглядаю молодше. Зазвичай, мені менше дають.

- З моменту Пекіна-2008 Ви не зустрічалися на змаганнях з головними дійовими особами тієї вирішальної баталії? Ось, наприклад, чи виступає досі китайський стрілець, який завдяки обставинам завоював золоту медаль?

- Того китайця я давно не бачив. Якщо не помиляюся, то він припинив виступати ще в той же рік. За всі ці роки я бачив його тільки на одних змаганнях. Але в Китаї вистачає як сильних спортсменів, так і перспективних.

Ця сама срібна медаль ОІ-2008 в Пекіні. Світлина shooting-ua.com

- В Україні у Вас є конкуренція?

- Є дуже сильний хлопець Сергій Куліш. Але не можу нас назвати конкурентами. Швидше, колеги та партнери по збірній. А решти суперників дуже багато, але серйозних конкурентів не так багато.

- Чи не доводилося Вам роздумувати з приводу того, що збірній Україні Артур Айвазян, який залишився в Криму і прийняв російське громадянство, все-таки не вистачає?

- А хіба у нього був вибір? Не було, як і у всіх спортсменів з Донецької області. В Айвазяна квартира в центрі на площі Леніна у Сімферополі. Йому що, кидати квартиру і їхати в гуртожиток? Це не те питання, яке повинні обговорювати спортсмени. Хоча є багато кримчан, які виїхали. Але це були, напевно, ті, кого нічого особливого з містом не пов'язує, і їм нема чого втрачати. Але ми теж поїхали з Донецька і до цього часу там не були. І нічого тут хорошого немає. Людям життя зіпсували, морально важко.

- Зараз на змаганнях Ви представляєте не тільки Донецьку, але і Полтавську області. Чому саме вона?

- У Полтаві друзів багато було. Потім житло нам друзі надали в Комсомольську Полтавської області. Це теж важливий фактор. На Полтавщині клин не зійшовся, але були чинники, що вплинули на цей вибір. А взагалі нам пропонували кімнату в гуртожитку у Львові, кімнату УФК в Києві, кімнату в студентському гуртожитку в Чернігові. Ніхто не вибирав житло саме в Комсомольську, просто так сталося. Ну і колектив там хороший. Але в Комсомольську я буваю рідко, переважно там тренується моя дочка - Вікторія. Місто їй подобається, але як буде далі, я не знаю.

- Донецька область Вас не забуває?

- Ні, звичайно. Ми як і раніше захищаємо честь цієї області плюс моя дружина Ірина - вона також є держтренер зі стрільби, підтримує взаємини з Управлінням з питань фізичної культури і спорту Донецької облдержадміністрації, яка переїхала до Краматорська. Мені пропонували в один час поміняти Донецьк на Полтаву, але я відразу відмовився.

Світлина sport.pl.ua

- Пане Юрію, та гвинтівка, з якої Ви стріляли на Олімпіаді в Пекіні-2008. Де вона зараз? Ви вже міняли рушницю?

- Так, і не один раз. Та гвинтівка вже вийшла з ладу, і я придбав нову рушницю. А та, з якої стріляв в Пекіні, залишилася в тирі "Динамо" в Донецьку. Вона там значилася, там і залишилася.

- А олімпійська медаль з Вами?

- Так, її я вивіз, про всяк випадок. У нас багато чого залишилося в Донецьку, забрали документи і найнеобхідніше.

- Ви вже давно багато часу проводите на змаганнях, але раніше завжди поверталися до Донецька. Скучили за рідним домом?

- Звичайно! Дім є дім. Коли туди приїжджав, завжди були особливі почуття. Словами це не опишеш. Там багато рідних і улюблених місць. Але за два роки вже звикли до думки, що поки доведеться бути далеко від Донецька.

Sportclub-ISD.com

Коментарі ()