Джерело - Чемпіон.
Віце-президент Асоціації пляжного футболу України Андрій Кунцевич прокоментував дивну ситуацію у цьому виді спорту, в якому керівництво організації дистанціювалося від справ і не виходить на зв’язок. Нагадаємо, що збірна України з пляжного футболу у 2016 році стала чемпіоном Європи, але потім про цю команду просто-напросто забули.
– Андрію, доброго дня! Проясніть, будь ласка, ситуацію навколо пляжного футболу. Немає жодної офіційної інформації від Асоціації пляжного футболу України щодо сезону 2020 року з урахуванням сьогодення, а згідно календарю вже наступного тижня мав би відбутись розіграш Суперкубку України.
– Вітаю! Насправді мені самому дивно, що до сих пір немає жодної інформації від керівництва АПФУ щодо сезону 2020 року у зв’язку з карантином в нашій країни та пандемії у світі. Хоча з іншого боку нічого дивного. Це рівень менеджменту нинішньої АПФУ.
– Але ж Ви і є менеджмент АПФУ…
– На сьогоднішній момент я є одним з віце-президентів АПФУ. І так, з 2007 року є виконавчим директором АПФУ, що передбачає вести всю оперативну діяльність. Але, починаючи з минулого року, пляжний футбол почали потрошки "ховати". І, чесно кажучи, в мене серце болить бачити, що відбувається з пляжним футболом в Україні.
– І все одно, можете хоча б спрогнозувати, що буде з пляжним футболом в Україні цього року?
– Для початку, мало б відбутись засідання Виконавчого комітету АПФУ, де б мали обговорити питання щодо зміни календарю, зміни бюджету і так далі. Але в 2020 році не відбулось жодного засідання. Жодного! Може десь воно на папері і є, але мене як члена Виконкому ніхто туди не запрошував, а відповідно якщо засідання і відбулося – є нелегітимним. Друге, думаю Суперкубок не відбудеться у передбаченні терміни. Зрозуміло чому. Питання чи відбудеться взагалі чи відбудеться в інші терміни – це питання до вищого керівництва. Я не знаю. Чемпіонат України серед чоловіків мав пройти в серпні місяці. Сподіваюсь, що карантин до цього моменту закінчиться. І беручи до уваги, що міжнародний календар передбачає початок змагань тільки з вересня, можливі і тут зміни. Але все це "вода". Ніхто нічого не знає. АПФУ зараз не працює. Навіть річний звіт діяльності не можуть подати до УАФ.
– Який бачите вихід з ситуації?
– Слава богу, що вихід є. Особисто зараз ретельно працюю над цим питанням. Згідно статуту АПФУ цієї осені мають відбутись звітно-виборчі Загальні збори АПФУ, де піднімуться всі болючі питання пов’язані з критичним станом нинішньої АПФУ. Про Загальні збори знають і їх чекають всі індивідуальні і колективні члени АПФУ, про них знає керівництво УАФ і Міністерства Молоді та Спорту і саме головне про них говорить Закон України про діяльність громадських організацій. Головне питання зараз організувати Загальні Збори до початку активного сезону, щоб врятувати ситуацію і з цього приводу також проведена робота з юристами та УАФ.
– Позитивні моменти є в Українському пляжному футболі?
Погано, що кожен з суб’єктів в пляжному футболі працює сам по собі. Команди починають тренуватись, не знаючи про загальну картину щодо сезону, багато місць заявляють, що в них є домовленості з керівництвом УАФ або АПФУ про проведення змагань в тому або іншому місці, збірна України – це взагалі нонсенс. Взяти і втопити команду – Чемпіонів Європи за три роки. Книжку можна написати.
Про позитивні моменти можу відзначити появу нової сили в пляжному футболі з міста Бердянськ. І команда і місто зацікавленні в стрімкому розвитку. Також з позитивного, велике бажання з’явитись на пляжно-футбольній мапі України міста Скадовськ із сучасною базою для пляжних видів спорту. Пляжний футбол зараз може скористатись важкою ситуацією в світі спорту і почати свій, ще більш стрімкий, шлях розвитку. Україна теж має підтримати цей шлях і запропонувати свої можливості для розвитку пляжного футболу як українського так і світового. Все ж таки ми не остання країна в цьому виді спорту. Але для цього треба з "кишенькової" організації зробити справжню всеукраїнську організацію, де у всіх будуть рівні права та можливості.
