Форвард Уругваю Луїс Суарес, який наприкінці гри вибив м`яч рукою з пустих воріт у матчі з Ганою і був вилучений, став героєм країни. Із пенальті ганці не забили, а в серії 11-метрових ударів перемогли латиноамериканці.
В інтерв`ю "Чемпіону" Суарес розповів про свої відчуття після гри з Ганою.
- Луїсе, ви зараз, напевно, відчуваєте суперечливі емоції, ваша команда в півфіналі, проте ми там не гратимете...
- Я зробив те, що мав зробити. Звичайно, це було поза правилами, не можна грати рукою у себе перед воротами, втім, спочатку я на лінії парував один удар корпусом, а коли побачив, що м'яч знову летить нам до сітки, то уже суто інстинктивно кинувся не дати йому залетіти.
Наше найголовніше завдання - не програти, а потім уже думати про правила і те, що буде надалі... Оскар (Табарес) мені сказав у перерві перед серією пенальті: "Дякую, синку!" - повірте, для мене це більше, ніж навіть загроза покарання.
- Однак це був ризик, вас могли вилучити, а Гана забити гола, чого всі і чекали...
- Ви зрозумійте, ми віримо в те, що виграємо цю першість. Якщо так не думати, то навіщо їхати на Мундіаль? Я готовий ризикувати всім, не тільки тим, що через дискваліфікацію я пропущу решту ігор, а навіть своєю професійною кар'єрою, тільки би ми виграли чемпіонат світу. Ви не розумієте, що це значить для Уругваю, уже декілька поколінь народилися і прожили життя з тим, що знають нашу славетну історію, однак не бачать результатів. Честь країни і мого народу для мене, і для нас усіх - передусім.
- І вам не шкода, що ви можете пропустити вирішальний матч, чи вирішальні ігри?
- Я не думаю, що моя провина така глибока, аби дискваліфікувати мене не на одну гру, а на більше. Я порушив правила, мене покарали червоною карткою, мою команду покарали пенальті, це вже не наша провина, що Гайян не влучив у браму воріт. Цікаво, а якби Гана забила той пеналь і перемогла, то комітет теж розглядав би мій випадок на предмет терміну дискваліфікації більш ніж на одну гру. Це все дуже упереджено.
- А Уругвай без Суареса це сила?
- Авжеж! У нас найталановитіше покоління футболістів за всі роки, що я пам'ятаю нашу збірну. Один лише Форлан - уже як Марадона, він може самотужки вирішити долю однієї гри. Хочу сказати, що гра проти Нідерландів буде при цьому всьому для нас найскладнішою з усіх на турнірі.
У них там всі гравці рівня Форлана, це не можна не визнавати. Я граю в чемпіонаті Голландії і повірте, дуже шкодую. що не зможу вийти грати проти всіх цих феноменальних гравців. Буду допомагати порадами.
