Джерело - Чемпіон.
У 1990 році він виграв з Ювентусом Кубок УЕФА, а за 10 років його було визнано найкращим футболістом Білорусі 20-го сторіччя.
Максим Розенко розпитав легенду білоруського футболу про його появу в Ювентусі, дивний пункт в контракті та запрошення в київське Динамо від Лобановського.
- Сергію, ви чи не єдиний білорус, який стабільно викликався Лобановським в збірну СРСР. А в київське Динамо Лобановський вас запрошував?
- Розмова на цю тему був після вдалого для нас чемпіонату Європи-1988 в Німеччині. Ми дійшли до фіналу турніру, де поступилися Голландії. Валерій Васильович делікатно поцікавився, як я дивлюся на переїзд до столиці України. Але на той час всі ведучі радянські футболісти дивилися в бік Західної Європи. У підсумку я поїхав до Ювентуса.
- Ювентус заплатив за ваш трансфер 3,5 мільйона доларів, додавши до цього сучасний автобус і мікроавтобус. Мінському Динамо щось з цих благ перепало?
- В усі деталі мене не присвячували. Якщо не помиляюся, моїм трансфером займався не Совінтерспорт, а центральна рада спортивного товариства "Динамо". Вони передали права на мене італійській фірмі "Сімода". Рідному клубу дісталися начебто тільки автобус, комплекти форми і можливість протягом трьох років раз на рік проводити збори в Італії.
Читайте також: Ювентус давав за Заварова 3 мільйони, Лобановський просив 6. Перші трансфери українців і погана аура Блохіна
- А що у вас був за дивний пункт в контракті, згідно з яким компанія, якої належали права на ваш трансфер, отримувала мільйон доларів, якщо б ви пішли з Ювентуса за рік? Може, Ювентусу просто дали можливість сплатити ваш трансфер двома траншами з розривом в рік?
- Ні. Зараз це здається неймовірним, але тоді все так і було. Моя проблема полягала в тому, що в СРСР на той час ще не існувала система контрактів. А поруч зі мною не було людини, яка могла все розкласти по полицях. Перед від'їздом з Мінська мені сунули чистий бланк і сказали його підписати - мовляв, в Італії закінчується період заявок, потрібно терміново оформляти твій трансфер. Я і підмахнув. І, як вже потім дізнався, що в контракті дійсно був цей пункт - якщо через рік Ювентус виставляє мене на трансфер, він автоматично виплатить фірмі "Сімода" мільйон доларів в якості штрафних санкцій. "Сімода" була дуже зацікавлена, щоб я по закінченню сезону в Турині змінив клуб.
- Проте ви не надто цього прагнули.
- Я просто не знав, як поводитися в даній ситуації. До того ж обставини складалися не на мою користь. Коли прийшов в Ювентус, команду очолював Діно Дзофф. При ньому весь сезон відіграв в основі. Але, незважаючи на виграш Кубка Італії і Кубка УЄФА, Діно було звільнено з команди - за третє місце в чемпіонаті країни. На зміну Дзоффу прийшов Джіджі Майфреді. Не уявляю, як йому взагалі запропонували роботу в Турині. Принаймі ,у мене є великі сумніви щодо його тренерських здібностей. Природно, що більше ніж на сезон цей безликий фахівець в Турині не затримався. Але за цей короткий час він встиг розвалити Ювентус. І, як виявилося, Джіджі на дух не переносив росіян. А білоруса Алейникова і українця Заварова Майфреді вважав росіянами. У 1992 році його ще в Дженоа взяли, так він відразу уродженцю України Добровольскому сказав, що Ігор у нього грати не буде. У розмові зі мною Джіджі теж резюмував, що я не підходжу під його ігрову схему. До того ж, ще й менеджери "Симода" пожвавішали. Сказали, що Збігнєв Бонек дуже хоче бачити мене в Лечче. У підсумку вони своєї мети досягли - я переїхав в Лечче, а вони заробили на мені ще один мільйон доларів.
Читайте також: Від Лобановського я втік: Уродженець України відмовив Динамо, виграв Лігу чемпіонів і міг опинитися у Реалі
Особиста права
Алейников Сергій Євгенович. Півзахисник. Народився 7 листопада 1961 року в Мінську.
Виступав за команди Динамо Мінськ (1981-89), Ювентус Турін, Італія (1989-90), Лечче, Італія (1990-92), Корільяно, Італія (1997-98), Гамба Осака, Японія (1993-95), Оддевольд, Швеція (1996).
Досягнення: Чемпіон СРСР-1982. Володар Кубка Італії-1990. Володар Кубка УЄФА-1990.
За збірну СРСР/СНД зіграв 77 матчів, забив 6 голів. За олімпійську збірну СРСР зіграв 4 матчі, забив 1 гол.
Учасник чемпіонатів світу (1986, 1990). Віце-чемпіон Європи-1988. Учасник Євро-1992.
Тренував: Ананьи Фонтана, Італія (1998-99), Понтедера, Італія (2000-01), Торпедо-Металург, Москва (2003), Відноє Росія (2003). Тренер-консультант дитячо-юнацької футбольної школи в Копертіно, Італія (2003-05).
Максим Розенко, Чемпіон
