Лондонський "Арсенал" старався, але його перемога дозволила лише грюкнути дверима, зіпсувавши настрій мюнхенцям, які грали краще, однак так і не змогли забити бодай раз у звітній зустрічі. Втім, для "Баварії" така поразка, може, й на краще, адже останнім часом команду захвалили, називаючи чи не найсильнішою у Європі на даний момент.
Команді Венгера вдалося забити дуже швидкий гол. Пощастило із падінням Алаби на рівному місці, Росицьки віддав на Волкотта, а тому ніхто не завадив прострілити на Жіру, котрий замкнув простріл. Тим самим француз довів, що його співвітчизник-тренер, швидше за все, був неправий, залишивши команду без класичного центрфорварда більшу частину домашньої зустрічі.
До того ж Олів'є дуже добре допомагав команді у захисті під час стандартів, яких у "Баварії" була купа. Мюнхенці не дуже засмутилися пропущеному голу, адже все ще мали відчутну перевагу у рахунку. Відчувалося, що команда грає без Швайнштайгера та Рібері, бракувало певної родзинки в атаці, але й академічні дії німців кілька разів могли принести успіх.
Хорошу нагоду змарнував Кроос, котрий пробивав з лінії штрафного, але Фабіанськи зреагував на м'яч, що летів не так вже й далеко від нього. Мюллер влучив у сітку, але лише збоку. Роббен у сантиметрах від стійки пробивав метрів з 20. Так, можна сказати, що це не 100-відсоткові нагоди, але у гостей не було й цього. До того ж "Арсеналу" бракувало ширини в атаці, котра здебільшого розвивалася правим флангом.
У перерві в Хайнкеса, вочевидь, відбулася непроста розмова з підопічними, котрі помітно додали у другій половині грі. Нарешті стабільно гостро почав діяти Роббен, котрий мав замінити Рібері. Він, Кроос та Мюллер у стартові 15 хвилин кілька разів турбували воротаря та захисників зарядженістю на удар. Фабіанськи грав надійно, а головний свій "сейв" здійснив на 67-й хвилині, не давши Роббену реалізувати вихід віч-на-віч.
Венгер все не наважувався змінювати гру за допомогою свіжих сил, а коли все ж дав команду готуватися Жервіньо та Окслейд-Чемберлену, то здивував з вибором замінених. І якщо Ремсі поступився місцем Жервіньо, бо треба було збільшувати кількість нападників, то от Волкотт залишив поле несподівано. Так, це був не найкращий його матч, але він віддав гольову, міг зробити це ще раз (Жіру не встиг замкнути передачу, подібну до тої, після якої забили перший м'яч).
Англійці активізувалися. Спочатку Жіру ледве не вивів Касорлу на забійну позицію, але передачу перехопили. Потім Жервіньо пробив повз ворота після блискучої передачі Касорли та свого класного фінта. У відповідь ледве не забив Мюллер, пару разів влаштовував хороші забіги Роббен. Другий гол стався після кутового та вдалої гри на другому поверсі Кошельні, але за 8 хвилин, що команди зіграли після цього, не сталося нічого цікавого.
Символічно, що Венгер так і не зробив третю заміну, все ще чекаючи на ще одну помилку суперників чи вдалий стандарт від його команди. Це дозволить зробити вигляд, що "Арсенал" справді награв на перемогу та може скаржитися на невезіння за підсумками двох ігор у дуелі. Але насправді все було зрозуміло ще після першої гри, "канонірам" час робити серйозні, а не косметичні зміни в підході до справи. Перед матчем багато згадували видатну перемогу старої команди Венгера, коли "Арсенал" розбив "Інтер" на його полі 5:1. Різниця у тому, що та команда могла диктувати свою волю від першої до останньої хвилини, теперішня ж може лише чекати на помилки чи невезіння серйозних суперників...
