Запорізький "Металург" поступився "Шахтарю", але своєю грою не дав приводу сумніватися, що ця команда не загубиться в УПЛ наступного сезону. Так, "козаків" ще теоретично цілком може дістати "Севастополь", але давайте виходити з того, що є.
А є команда, котра цілком пристойно комбінує на фоні технічного півзахисту "гірників", намагається завершити кожну атаку ударом та непогано використовує "штучний" офсайд. При всьому цьому в звітній грі "Металург" був сповнений бажання, котрого так не вистачало команді, що залишала "вишку" рік тому. Так, був особливий привід, але все ж потенціал не можна не побачити.
"Шахтар" мав однозначну перевагу лише у першій половині першого тайму. Але й тоді Дентіньо та Адріано трохи поспішали із завершальним пострілом. Найбільше розчарування чекало на першого, на 16-й хвилині хавбек вискочив на ворота Руденка, але, пробивши в ближній кут, влучив лише у сітку.
Майже одразу Кобін "малював" пенальті, але суддя розкусив Василя та оцінив акторську майстерність "гірчичником". Згодом шанси на жовту мав Адріано, котрий забивав зі 100-відсоткового офсайду після свистка, але рефері Кузьмін вирішив пожаліти бразильця.
"Металург" тим часом розібрався що до чого, побачив, що суперник якихось надшвидкостей не пропонує, і цілком можна бігти у контратаки. І господарі пішли вперед, спочатку трохи боязко, а потім все сміливіше. Центральною постаттю на полі в ці хвилини став Жуніор.
От після його проходу Сидорчук пробиває метрів з 25 - П'ятов тягне. От він заробив штрафний, з якого Опанасенко влучив у стінку. А от після "квіток" пішли "ягідки" - класний пас на хід Матяжу, вихід того сам-на-сам, але з гострого кута форвард бити не наважився та відкотив назад Жуніору. Хавбек відверто "пробачив" чемпіонів, пробивши у Кучера, що стояв на лінії воріт. Ще один пас від Жуніора, і Пісоцький вирішує не бігти до П'ятова виконує удар з 15 метрів, Андрій переводить на кутовий. А паралельним партнеру курсом біг Матяж...
"Шахтар" відповів неточним, хоча й небезпечним пострілом Кости, що трохи розминувся зі стійкою. Перерва не змінила характеру гри, вона тривала на зустрічних курсах. Луческу, розуміючи, що у захисті треба щось змінювати, випустив замість Чижова Кучера. Однак і досвідчений Олександр не зміг одразу увійти в гру - Цуріков встиг створити момент, але його удару забракло точності. А потім Пісоцький дуже красиво пробивав здалеку, і П'ятову довелося демонструвати всю стрибучість, аби перевести м'яч на кутовий. Простріл Жуніора, і знову воротар в останній момент рятує "Шахтар", випереджаючи форварда суперників.
Луческу робить третю і останню заміну (ще в першому таймі травмованого Ілсіньо замінив Мхітарян): замість Дентіньо вийшов Фернандіньо. І от тут вже перевага "гірників" почала набувати більш конкретних ознак, ніж лідерство за володінням м'ячем. Кілька ударів від Кости, простріли з обох флангів, удар Адріано в кут воріт (Руденко тягне), гол Мхітаряна з офсайду...
Це вже було непогано, але гол до донеччан прийшов не після награної багатоходівки чи того, що захисники "Металургу" не витримали тиску і розсипалися. Все було зовсім "банально", у стилі лома, проти якого нема прийому. Фернандіньо відкотив зі штрафного Мхітаряну, а Генріху вдався суперудар метрів з 25. Майже одразу рахунок у схожому стилі міг подвоїти Кобін, але цього разу траєкторія польоту сфери дозволила Руденку врятувати ворота.
Після цього "гірники" в своєму стилі почали збивати темп довгими перепасовками в центрі поля. Це їм вдавалося на 100%, був лише напівмомент, коли Жуніор та Пісоцький виходили на ворота П'ятова, але не розібралися в ситуації.
"Шахтар" вийшов у півфінал, але зовсім не "малою кров'ю". І хоча донецька команда, вочевидь, ще не відійшла повністю емоційно та фізично від битви з "Динамо" та того, що після неї почула, але не треба недооцінювати заслугу "металургів", котрі подарували, говорячи штампом, справжній кубковий поєдинок. Себто, просто вийшли на поле та виклалися як могли.
