Виступ "Чорноморця" у стартових 20 турах сезону виглядає типовим прикладом адаптації новачка у вищому за класом дивізіоні. Складний початок, коли команда не поступалася супернику, але грала у кращому випадку внічию. Потім серія вдалих ігор, коли новачки притерлися один до іншого, а суперники все ще ставилися до команди трохи зверхньо. Нарешті, період "спокійного" життя – умовно кажучи, на що награли, те і отримували.
Все це принесло 11-е місце в таблиці першості та путівку до чвертьфіналу Кубка України, на шляху до якого було здобуто перемоги над суперниками, нижчими за класом. Нині "Чорноморець" є своєрідним втіленням середняка української еліти. За 10 турів до кінця він відірвався від зони вильоту на відстань трьох перемог, але й від команд, котрі на щось претендують, його відділяє майже та ж сама дистанція.
Питання у тому чого хоче керівництво клубу. На початку сезону було оголошено, що в перспективі команда має боротися за місце в зоні Ліги Європи, якщо не зараз, то у найближчому майбутньому. Зараз в Україні три місця в єврокубках фактично заброньовано ще до початку чемпіонату за грандами з Києва та Донецька і "Металістом", що примкнув до них, і всі інші. Пробитися до числа обраних, що здатні боротися за місце у Лізі Європи, можна або за рахунок грамотної роботи тренера ("Ворскла", "Кривбас", "Арсенал"), або із допомогою стабільних грошових вливань у склад ("Дніпро", котрий не боротьби за цю Лігу хотів, "Металург", з певними зауваженнями "Таврія").
Що з цього є у "Чорноморця"? Роман Григорчук за великим рахунком залишається "річчю в собі", саме як тренер команди-претендента на щось. Поки складно дати відповідь на питання про відповідність його кваліфікації поставленим задачам. Його команда, безперечно, відрізняється характером – чимало разів "моряки" видряпували очки, коли від них цього вже не чекали, або просто билися до останнього, забиваючи голи престижу. Тут перш за все згадуються несподівані нічиї з "Дніпром" та «Шахтарем», коли команда не складала лапки перед більш класним суперником, а билася до останнього, за що отримувала винагороду вже у компенсований арбітром час. Були й інші матчі, тому у графі "вміння мотивувати" Григорчуку можна ставити плюс.
Так само можна заповнити графу "селекціонер". Малюнок гри "Чорноморця" поки не набув остаточних обрисів, але команда протягом турніру еволюціонує до більш закритої манери гри, де ставка робиться на швидкість та вміння контратакувати. Для цього необхідно ставити у склад мобільних гравціі, котрі вміють витискати максимум з мінімуму моментів та універсалів, які можуть проявити себе на різних позиціях в кожному конкретному епізоді. Григорчуку таких вдалося знайти насамперед в особі "кілера гигантів" Бурдужана (голи грандам у згаданих матчах забивав саме він), хавбека Кирила Ковальчука та захисника Лео Матоса, котрий вже був у команді, але розкрився як голеадор, що стабільно підключається до атак, лише зараз. Непогано зарекомендував себе універсальний аргентинець Сетті та воротар Безотосний.
Питання щодо здібностей Григорчука у іншому: як він проявить себе з матеріалом більш шляхетним, ніж теперішній? Чи готові власники клубу розщедритися на гравців, котрі могли б допомогти команді набирати бали у скарбничку ще більш стабільно? Здається, що відповідь на це ми отримуємо по закінченні другого кола. Якщо точніше, то думається, що якщо Григорчуку вдасться закріпити команду в середині таблиці, то кредит довіри до нього збільшиться. Тоді чекатимемо гучних придбань, заяв у стилі "п’ятирічку – за три роки", "повернемо Одесі єврокубки" і т.д.
Але все це можливе лише за умови, що господарі клубу дійсно хочуть його прогресу, а не діють за принципом "має ж бути в Одеси команда у вишці". Отут і постає та сама проблема вибору, винесена у заголовок: залишитися на зручному місці чи йти вперед. Побудова нового стадіону нібито говорить про справжній інтерес Климова та компанії у промоції Одеси як футбольного міста. Проте є варіант, згідно з яким, індикатором інтересу власників одеського клубу є те, що вони елементарно не встигли пришвидшити підготовку до будівництва арени під Євро. Мовляв, в інших теж візок проблем, чим ми гірші.
Не спрацювало. Тому перевірку у другому колі буде проходити не лише тренерський хист Григорчука, а й амбіції його працедавців. Хочеться вірити, що згідно з відомим висловом апетит прийде до них під час їжі. Поки що ж в якості оцінки пройденого етапу сезону клуб отримає "задовільно". Це трійка за старою системою, якщо що. І пливти ще одеському кораблю до четвірки з п’ятіркою ( і в турнірній таблиці також) дуже довго.
Найкращий матч: "Чорноморець" - "Таврія" - 1:0
Найгірший матч: "Чорноморець" - "Арсенал" - 0:3
Тріо найкращих гравців: Бурдужан, Сетті, Матос
Гравець-розчарування: Каськов (за 15 появ на полі можна було б хоч гол і забити)
Прогноз: місце в середині таблиці поза межами десятки
